«Коли втомлюся я життям щоденним…» — вірш Лесі Українки.
Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, стор. 14 — 15. Автограф — ІЛІШ, ф. 2, № 11, стор. 26 — 29. Між автографом і першодруком — ряд суттєвих різночитань. До київського видання збірки «На крилах пісень» 1904 р. Леся Українка твір не включила.
Літературознавці називають цей вірш єдиним у Лесі Українки описом оптимістичного вільного світу, яким керує істина.Жванія Л. Істина як філософська категорія у вторчомі доробку Тарса Шевченка і Лесі Українки // Шевченкознавчі студії. — 2014. — Вип. 17. — С. 218—232. На думку Бориса Шалагінова, вірш перегукується та полемізує з сонетом 66 Вільяма Шекспіра.Шалагінов, Б. Шекспірівські ремінісценції в ліриці Лесі Українки// Українська мова і література в школах України. — 2016. — № 10. — С. 11-13
Примітки
Література Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 57 — 58.