Битва під Садовою (або під Кеніґґрецом, , сучасне Градець-Кралове у Чехії) — відбулася 3 липня 1866 року і була найбільшою битвою в Австро-прусської війни 1866 року, що кардинально вплинула на її перебіг, поклавши кінець австрійському впливу в Німеччині та забезпечивши Пруссії панування в регіоні.
Хід битви
Австрійська Північна армія (215 тис. вояків із приблизно 750 гарматами) займала позиції на висотах на північний схід від селища Садова (нині у Чехії), вступила в бій з Ельбською й Сілезькою прусськими арміями (221 тис. вояків, 900 гармат) під командуванням короля Вільгельма I.
3 липня Ельбська армія частиною сил обійшла лівий фланг австрійців, а Сілезька завдала удару по правому флангу й тилу. Під загрозою оточення генерал Л. Бенедек почав відступ своїх військ під прикриттям 170 гармат, розташованих за 4 км на північний захід від міста Кеніґґрец.
Генерал Бенедек не організував розвідку місцевості та не зміг налагодити взаємодію своїх корпусів. Важливу роль відіграла перевага австрійців у артилерії. Багатонаціональний склад австрійської армії створював додаткові проблеми для командування. Австрійське командування побоювалось дезертирства італійських частин.
Дезорганізована австрійська армія не витримала прусських атак та хаотично відступила, втративши разом із союзними саксонськими військами близько 15 тис. убитими й пораненими та близько 22 тис. полоненими та дезертирами, а також 116 (за іншими даними 187) гармат — значно більше ніж пруські війська, втрати яких становили 9 тисяч осіб. Прусські війська своєчасно не організували переслідування, що дало змогу Північній армії уникнути цілковитого знищення.
У мистецтві Баталію неодноразово було відображено в образотворчих та музичних творах, таких як .
Див. також Оскар Пешель
Література Мерніков А. Г., Спектор А. А. Всесвітня історія війн. — Мінськ, 2005.
Посилання
Прєженцов Я. Б. Кеніггрецька битва 3 липня 1866 року, Санкт-Петербург, 1888. 39 с., 1 л. план.
Примітки