Адріа́но Банк'єрі (, ; 3 вересня 1568, Болонья — 1634, там само) — італійський монах бенедиктинець, органіст, композитор і теоретик музики.
Біографія Народився в Болоньї. У 1587 році вступив до ордену бенедиктинців, змінивши ім'я Томмазо на Адріано, у 1590 році прийняв обітниці. Одним з його вчителів в монастирі був органіст і композитор Джозеффо Гуамі, що мав великий вплив на стиль Банк'єрі.
З 1592 року служив органістом в різних оліветанських монастирях і церквах. У 1615 році він заснував товариство «Академія деі Флориді» (Accademia dei Floridi), в якому брав участь під псевдонімом Il dissonante. У 1622 році товариство було перейменовано в «Академія деі Філомузі» (Accademia dei Filomusi), в 1633 році перетворилося в «Академія деі Філаскізі» (Accademia dei Filaschisi), а потім в Болонську філармонічну академію.
У 1613 році Банк'єрі отримав статус професора музики. У 1618 році він отримав титул абата. У 1634 році через погіршення здоров'я Банк'єрі перейшов до монастиря Сан Бернардо в Болоньї, де в тому ж році помер від апоплексичного удару.
Творчість
Адріано Банк'єрі вважається одним з найбільших теоретиків музики століття XVII. Він писав теоретичні праці з питань музичного виконавства і церковного співу, гармонії, ритму і вокальної орнаментики. Банк'єрі намагався поєднати традиційний принцип модальності з новим принципом тональності.
Одним з перших він застосував у своїх творах генерал-бас. Його твір «Concerti ecclesiastici» (Церковні концерти, 1595 року) — найстаріші з творів з генерал-басом, що збереглися до нашого часу. Банк'єрі легко приймав реформи і серед перших став використовувати знаки p (piano) і f (forte) в музичних текстах. Він відстоював точність інтерпретації музичних творів і виступав за посилення ролі композитора. Був одним з перших, хто став використовувати паличку при диригуванні.
Банк'єрі був дуже продуктивним композитором, складав різноманітну світську і духовну музику: меси мотет и мадригал и, органні п'єси. Починаючи з 1605 він опублікував серію творів для органу під назвою «L'organo suonarino», вона була, щонайменше, шість разів перевидана до 1638 року. Як і Ораціо Веккі, він хотів поєднати мадригал з драматичною дією і був одним з основоположників жанру мадригальної комедії, коли виконувані послідовно мадригали складалися в цілісне оповідання.
Цікавий пародійний мадригал «Контрапункт тварин і розуму» з комедії «Festina nella sera del giovedi grasso avanti cena». У ньому поєднуються григоріанський хорал з безглуздим текстом, нявканням, собачим гавкотом, куванням зозулі та іншими звуками тварин у виконанні співаків.
Володіючи літературним талантом, Банк'єрі сам писав тексти для своїх мадригальних комедій. Комедії та новели він публікував під псевдонімом Камілло Скаліджері далла Фратто (Camillo Scaliggeri dalla Fratta), а популярний твір «Шляхетність осла» (La nobiltà dell'asino) подписаний як Аттабаліппа даль Перу (Attabalippa dal Perù).
Банк'єрі цікавився діалектами італійської мови і опублікував кілька книг на цю тему. У своїх лібрето він використовував діалекти для характеристики персонажів.
Твори
Теоретичні праці
L'organo suonarino, 1605, 1607 та ін. Conclusioni del suono dell'organo (Про гру на органі), 1609 Cartella, overo regole utilissime à quelli che desiderano imparare il canto figurato, 1601 Direttorio monastico di canto fermo, 1615
Музичні твори
12 поліфонічних мес Три книги восьмиголосна церковних концертів, 1599 двоголосні мотети з бассо контінуо Canzoni alla francese для чотирьох голосів, 1596 збірки мадригалів, мадригальні комедії La pazzia senile (Старече навіженство), 1598 Il metamorfosi musicale (Музичні метаморфози), 1601 Il zabaione musicale, 1604 La barca di Venezia per Padova, 1605 Il virtuoso ridotto tra signori e dame, 1607 La prudenza giovenile (Розсудливість молодості), 1607 Festina nella sera del giovedi grasso avanti cena, 1608 Tirsi, Fili a Clori, 1614 Trattenimenti da villa, 1630
Літературні твори
«Шляхетність віслюка» (La nobiltà dell'asino), 1592, 1599 (під псевдонімом Attabalippa dal Perù Provincia del Mondo novo)
Записи
Список компакт-дисків на Medieval.org.
Примітки
Джерела Банкьери, Адриано // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — 1890—1907. Ю. Булучевский, В. Фомин, Старинная музыка: Словарь. — М.: Музыка, 1996. Т. Ливанова, История западноевропейской музыки до 1789 года: Учебник в 2 тт. Т. 1. — М.: Музыка, 1983.
Посилання