Голкіпер року в СРСР — престижна щорічна нагорода, що присуджувалася московським тижневиком «Огонёк» найкращому футбольному воротарю Радянського Союзу. Приз користувався величезною популярністю, стати лауреатом конкурсу було дуже престижно. Коли за підсумком 1978 року редакція часопису вирішила не визначати найкращого, мотивуючи це «відсутністю гідних кандидатур», реакцією була хвиля невдоволення серед читачів.
Історична довідка До 1986 року включно опитування у звичному значенні не було, бо найкращих обирали таким чином: редактор спортивного відділу журналу радився зі своїми колегами з інших видань, а потім повідомляв головному редактору «Огонька» ім’я голкіпера-переможця. Отже, довгий час Воротарів року в СРСР визначали не голосуванням, а рішенням кількох осіб.
Втім, у нижченаведеному списку лауреатів наявні два випадки (за 1969 і 1987 рр.), коли називали футболістів, які посіли другі місця, і ще два (1989 і 1990 рр.), де відомі також «срібний» і «бронзовий» призери. Ситуацію 1969 року прояснює фрагмент журнальної статті:
(Існує версія, що московські журналісти віддали перемогу Рудакову, бо не могли уявити, щоб при граючому Яшині хтось зрівнявся б із ним за кількістю титулів — для Кавазашвілі це було би вже третє звання найкращого голкіпера СРСР.)
Чимось подібною була ситуація і в 1987 році, коли приз отримав назву «Вратарь года», замість попередньої — «Кубок Огонька»: автор статті, повідомивши про впевнену перемогу Дасаєва, зазначив, що:
Ну а в 1989 і 1990 роках журнал просто називав трійки найкращих.
Лауреати 1960 Лев Яшин («Динамо» (Москва))
1961 Володимир Маслаченко («Локомотив» (Москва))
1962 Сергій Котрікадзе («Динамо» (Тбілісі))
1963 Лев Яшин («Динамо» (Москва))
1964 Віктор Банніков («Динамо» Київ))
1965 Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))
1966 Лев Яшин («Динамо» (Москва))
1967 Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))
1968 Юрій Пшеничников (ЦСКА (Москва))
1969 1. Євген Рудаков («Динамо» Київ)) 2. Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))
1970 Віктор Банніков («Торпедо» Москва)
1971 Євген Рудаков («Динамо» Київ))
1972 Євген Рудаков («Динамо» Київ))
1973 Володимир Пільгуй («Динамо» (Москва))
1974 Олександр Прохоров («Спартак» (Москва))
1975 Олександр Прохоров («Спартак» (Москва))
1976 Володимир Астаповський (ЦСКА (Москва))
1977 Юрій Дегтерьов («Шахтар» (Донецьк))
1978 не присуджувався
1979 Отарі Габелія («Динамо» (Тбілісі))
1980 Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))
1981 В'ячеслав Чанов («Торпедо» (Москва))
1982 Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))
1983 Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))
1984 Михайло Бірюков («Зеніт» (Ленінград))
1985 Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))
1986 Віктор Чанов («Динамо» Київ))
1987 1. Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва)) — 3261 очко 2. Дмитро Харін («Торпедо» (Москва)) — 326
1988 Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))
1989 1. Станіслав Черчесов («Спартак» (Москва)) 2. Валерій Городов («Дніпро» (Дніпропетровськ)) 3. Віктор Чанов («Динамо» Київ))
1990 1. Станіслав Черчесов («Спартак» (Москва)) — 4386 2. Олександр Уваров («Динамо» (Москва)) — 3842 3. Віктор Чанов («Динамо» Київ)) — 1035
1991 Валерій Саричев («Торпедо» (Москва))
Цікаві факти лауреатами призу ставали 18 голкіперів із 9 клубів; індивідуальним рекордом за кількістю перемог володіє Ринат Дасаєв (6); командними рекордами володіють московські «Торпедо» (4 лауреати) і «Спартак» (10 перемог).
Джерела Журнал «Огонёк» за 1960-1991 роки Газета «Український футбол» за 21 листопада 2008 року, №131
Див. також Голкіпер року в СНД Голкіпер року в Україні