Джордж Паппас, справжнє повне ім'я Георгіос Сотірос Паппас (, 1942) — американський філософ і історик філософії грецького походження, професор філософії в університеті Огайо. Спеціаліст з теорії пізнання, історії філософії Нового часу, філософії релігії та метафізики.

Дослідження філософії Джорджа Берклі

Джордж Паппас відомий як один з провідних берклієзнавців. Його есе «Берклі і скептицизм» удостоєне міжнародної премії International Berkeley Essay Prize Competition 1993 року.

Крім того Джордж Паппас - постійний учасник Міжнародних конференцій з філософії Джорджа Берклі. У своїй доповідіPappas G.S. Abstract ideas and the 'esse is percipi' thesis // George Berkeley: Essays and replies / Ed. by Berman D. — Dublin: Irish Academic Press, 1985. ISBN 0-7165-2395-7 (Материалы конференции, проведенной 1985 г. в Дублине.) — Pp. 47-62. на конференції, присвяченій святкуванню 300-річчя з дня народження Берклі, Паппас висунув новий підхід до проблеми співвідношення антиабстракціонізму й імматеріалізму Берклі. Згідно з Паппасом, дві тези Берклі: заперечення абстрактних ідей і ототожнення існування чуттєвих об'єктів з їх сприйняттям - випливають одне на інше. Така оригінальна інтерпретація текстів Берклі поклала початок дискусіямStroll, Avrum. «Two lines of argumentation in Berkeley’s Principles: a reply to George S. Pappas» // George Berkeley: Essays and replies / Ed. by Berman D. — Dublin: Irish Academic Press, 1985. — Pp. 139—145.McKim, Robert. «Abstraction and Immaterialism: Recent Interpretations» // Berkeley Newsletter 15 (1997—1998): 1-13..

Коли наприкінці 1980-х років видавнича компанія Garland випустила 15-томне зібрання головних робіт з філософії Берклі, стаття Паппас «Абстрактні ідеї і теза esse est percipi» включена в 3-й том Berkeley on abstraction and abstract ideas / Ed. by Doney W. — N.Y.; L.: Garland, 1989. — XVII, 434 p. — (Philosophy of George Berkeley; 3; A Garland series) і тим самим була визнана важливим внеском у берклієзнавство. Своє трактування принципу esse est percipi«Існувати - значить бути сприйнятим» (лат.) Одне з основоположень онтології Берклі. Паппас розвиваєPappas, G.S. Berkeley’s thought. — Ithaca (N.Y.); L.: Cornell univ. press, 2000. — XII, 261 p. Bibliogr.: p.255-258. Ind.: p.257-261. (См. главу 5 «Принцип esse есть percipi».) на противагу так званої «теорії притаманності» [inherence account, inherence interpretation of Berkeley], яку розробив Е. АллерДетальніше про «теорію притаманності» у берклієзнавстві: Hausman A. «Adhering to inherence: A new look at the old steps in Berkeley’s march to idealism» // Canad. j. of philosophy. — Edmonton, 1984. — Vol. 14. — Number 3. — Pp. 421—443. (Обширный критический обзор литературы по «теории присущности».) Muehlmann, Robert G. Introduction // Berkeley’s Metaphysics. Structural, Interpretive, and Critical Essays. Ed. by R.G. Muehlmann. Pennsylvania: Pennsylvania State Press, 1995. Saporiti, Katia. Die Wirklichkeit der Dinge : eine Untersuchung des Begriffs der Idee in der Philosophie George Berkeleys. Frankfurt am Main: Klostermann, 2006. (Глава IV § 2 «Die Inhärenzhypothese»).

Виникнувши на початку 1960-х років, «теорія притаманності» знайшла численних прихильників і оформилася як одна з найвпливовіших течій у сучасному берклієзнавстві. У статті Паппаса «Ідеї, духи і Берклі»Pappas, G.S. Ideas, minds, and Berkeley // Amer. philos. quart. — Pittsburgh, 1980. — Vol. 17, Number 3. — p. 181—194. виявлені деякі розбіжності між свідченнями першоджерела і підходом Аллер до реконструкції ідеалізму Берклі. Започаткований Паппасом критичний розгляд «теорії притаманності» отримав високу оцінку колег.

Під впливом проникливих зауважень Паппаса Е. Аллер був змушений переглянути та удосконалити свою концепціюEdwin B. Allaire. «Berkeley’s Idealism Revisited.» // Berkeley: critical and interpretive essays / Turbayne C. M., ed. — Manchester: Manchester univ. press, 1982. — Pp. 197—206.. Навіть ті, хто розділяє трактування Аллера ідеалізму Берклі, визнають зазначену статтю Паппаса «чудовим критичним розбором теорії притаманності» Hausman A. Op. cit., p. 422 (виноска 2)..

2000 року професор Джордж Паппас опублікував монографію "Berkeley’s Thought", частину якої склали перероблені версії його раніше опублікованих статей. Якщо роботи А.Люса і Дж. Ворнока вже застаріли, то книгу Паппаса часто включають в списки рекомендованої літератури з філософії Джорджа БеркліНаприклад:

. Після того, як відновилося видання Berkeley Studies, професор Джордж Паппас почав брати участь у роботі редколегії щорічника.

Вибрані праці Pappas G. Berkeley and scepticism // Philosophy a. phenomenological research. — 1999. — Vol. 59, N 1. — P. 133—149. Pappas, George S. Berkeley’s Thought.  — Ithaca and London: Cornell University Press, 2000. — 261 p. — ISBN 0-8014-3700-8

Примітки