Го́пник (у множині — гопники, гопота́, шпана) — представник радянської та пост-радянської субкультури, утвореної в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище; вимагач грошей або інших цінностей у людей, які нездатні себе захистити, шахрай, грабіжник, хуліган. Часто походить з малозабезпечених сімей.
Гопники характеризуються зневажливим ставленням до інших, самоствердженням через приниження, несправедливість і образи інших. Типовий гопник може безпричинно чіплятися до перехожих на вулиці, якщо відчуває, що вони не в змозі захиститися.
Етимологія Слово походить з російської мови. За однією з версій, утворилось від старої абревіатури ГОП — . Наприкінці 19 століття в Петербурзі було відкрито Міське товариство піклування (), де утримувались безпритульні, що займалися крадіжками на міських вокзалах. Після Жовтневого перевороту у цьому ж місці був відкритий гуртожиток для робітників і селян, який швидко перетворився на бандитський клуб, де царювали злодійські закони. Криміногенна обстановка в районі , де розташовувався гуртожиток різко погіршилась, а всіх мешканців цього району почали називати «гопниками».Маловідомі цікаві факти про історію Росії
За іншою версією гопник походить від слова «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні — пограбування, напад, збройний грабіж).
Характеристика В середині 90-х років з'являється нове покоління гопників, не контрольоване організованою злочинністю або контрольоване меншою мірою. Вони швидко проявили себе як «культурні вороги» інших субкультур: байкерів, реперів, рейверів, хіпі та готів. Самі не називають себе гопниками та всіляко заперечують це визначення. Гопники називають себе «пацанами» («реальними пацанами», «чіткими пацанами», «правильними пацанами» тощо).
Збираються гопники компаніями від трьох до півтора десятка людей у дворах, парках, дитячих садках та інших громадських місцях, чіпляючись до перехожих провокуючи бійки. Часто метою штучно створеного конфлікту є пограбування. Зазвичай «розбір» відбувається таким чином: розмова з асоціальним ухилом, розглядання перехожих лицем в лице, фамільярне звернення, емоційна нестійкість, провокування на конфлікти.
Для представників даної субкультури характерна гомофобія, успадкована ними з «в'язничних понять», слідувати яким, на думку гопників, важливо. Як правило, у «в'язничних поняттях» гопники розбираються досить поверхово. Через це «поняття» регулярно ними порушуються.
Гопники й самі нерідко стають жертвами інших гопників. Гопник може побити іншого гопника, наприклад, тому, що той «з іншого району», не знайомий з особистістю, рідко з метою пограбування, або ж взагалі без причини. Проте навіть звані гопником причини, як правило, надумані, а основною метою, переслідуваної гопниками, є бажання спробувати самоствердитися коштом жертви, або це просто як вид розваги, заснований на бажанні гопників задовольнити свій комплекс неповноцінності. Випадки конфліктів з іншими гопниками з метою пограбування трапляються, але не так часто, оскільки наявність цінних речей у гопників це зазвичай рідкість. Конфлікти без мети прямого грабежу також є одним з найгрубіших порушень «в'язничних понять» і називаються «сваволею» (рос. «беспредел»). Найчастіше такі конфлікти можуть провокуватися групою гопників, особливо якщо їхня кількість перевищує кількість противників.
За зовнішнім виглядом, згідно з поширеною масдумки, визначити самого гопника не є великою проблемою. Гопники, як правило, одягаються в недорогий спортивний костюм. Безсумнівним атрибутом є кросівки або модельні туфлі, які носять зі спортивним костюмом, кепка «качечка», «восьмиклинка» або бейсболка. Взимку популярна зимова шапка «чеченка». Популярними додатками є барсетка і чотки.
Музика Спочатку переважав шансон. У повазі Михайло Круг, особливо «Владимирський централ», «Золоті купола» і «Чай з баранками» (Шалава), та «Гоп-стоп!» Розенбаума і, звичайно ж: Шуфа (М. Шуфутинський), Гарік (Г. Кричевський) та гурт «Бутырка». Крім того, “попса” низького ґатунку, яка «оспівує» їхні проблеми. Згодом серед «next gen», набув певної популярності реп, музичний жанр, який їм також дуже до вподоби.
Примітки
Див. також Дресяри Конформізм Йовбаки Маргінал Тітушки Хуліганство Посилання Гоп? Стоп! або про життя-буття одного соцугруповання… ГОПНИКИ. КТО ОНИ И КАК С НИМИ БОРОТЬСЯ? (трактат в 6 актах) (ru) Любко Дереш. Культ. Авторська класифікація гопників. Ростислав Мартинюк. Мордовський лексикон лоховатих українських гопників. — ПЕРЕХІД IV, № 2. — 2002. ЛАГО — Львівська антигопівська організація, архівна версія сайта на archive.org Олександр Косвінцев. 50 мільйонів гопників. Над Росією тяжіє кримінальна субкультура.