Осма́нська або осма́нська туре́цька мо́ва ( або , ) — варіант турецької мови, який використовували як офіційну та літературну мову Османської імперії. Вона мала багато запозичень з арабської та перської мов, для письма використовували видозмінену арабську абетку. Фактично, ця мова була незрозумілою для менш освічених турків, що використовували грубу турецьку мову (kaba Türkçe), де було значно менше іншомовних запозичень і яка лежить в основі сучасної турецької мови.Misha Glenny. The Balkans - Nationalism, War, and the Great Powers, 1804-1999, Penguin, New York 2001. p. 99.
Існувала, фактично, лише за часів існування Османської імперії, приблизно із XIII століття до 1930-х років, коли була кодифікована сучасна турецька мова латинкою (1928).
Письмо Ізольована Кінцева Серединна Початкова Назва Транслітерація Сучасна ﺍﺎ— elif a, â a, e ﺀ— hemze ʼ ', a, e, i, u, ü ﺏﺐﺒﺑ be b, p bﭖﭗﭙﭘ pe p pﺕﺖﺘﺗ te t tﺙﺚﺜﺛ se s sﺝﺞﺠﺟ cim c, ç cﭺﭻﭽﭼ çim ç çﺡﺢﺤﺣ ha hﺥﺦﺨﺧ hı hﺩﺪ— dal d dﺫﺬ— zel z zﺭﺮ— re r rﺯﺰ— ze z zﮊﮋ— je j jﺱﺲﺴﺳ sin s sﺵﺶﺸﺷ şın ş şﺹﺺﺼﺻ sad sﺽﺾﻀﺿ dad ż, d, zﻁﻂﻄﻃ tı tﻅﻆﻈﻇ zı zﻉﻊﻌﻋ ayın ', hﻍﻎﻐﻏ gayın ġ g, ğﻑﻒﻔﻓ fe f fﻕﻖﻘﻗ kaf kﻙﻚﻜﻛ kef k, g, ñ k, g, ğ, nﮒﮓﮕﮔ gef¹ g g, ğﯓﯔﯖﯕ nef, sağır (deaf) kef ñ nﻝﻞﻠﻟ lam l lﻡﻢﻤﻣ mim m mﻥﻦﻨﻧ nun n nﻭﻮ— vav v, o, ô, ö, u, û, ü v, o, ö, u, üﻩﻪﻬﻫ he h, e, a h, e, aﻻﻼ— lamelif lâ laﻯﻰﻴﻳ ye y, ı, i, î y, ı, i
1 Правильний османський варіант ґефа (gef) має міні-каф над ﻙ і подвійну риску над گ. Така літера є рідкісною в сучасних шрифтах.
Періодизація I. Староанатолійсько-тюркський (XIII — кінець XV століття) II. Власне османський. III. Власне турецький (з 1930-х).
Із 1930-х османська мова занепала, оскільки у 1928 турецька мова латинкою витіснила османську мову із вжитку.
Примітки
Посилання
MultiTree: Ottoman Turkish