Євген Федорович Бандуре́нко (справжнє прізвище Бондаренко, 23 січня 1919, Київ — 16 березня 1972, Одеса) — український радянський поет, сатирик, гуморист; член Спілки радянських письменників України з 1946 року.

Біографія Народився 23 січня 1919 року в місті Києві (нині Україна) в сім'ї чоботаря. Згодом з батьками переїзав до Борисполя, де провів дитинство і юністьБандуренко Є. Ф. та Одеса. / Бібліотека методичних матеріалів.. По закінченні середньої школи, у 1937 році поступив на філологічний факультет Київського університету, звідки у 1939 році був призваний до Червоної армії.

Учасник німецько-радянської війни. У військовому званні капітана служив у 299-й стрілецькій дивізіїБондаренко Евгений Федорович / Память народа. . Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями. Після демобілізації жив в Одесі.

У 1946—1954 роках очолював Одеське відділення Спілки письменників України. Обіймав посаду відповідального редактора альманаху «Маяк», був членом правління Одеської письменницької організації, редагував альманах «Літературна Одеса».

Помер в Одесі 16 березня 1972 року.

Твори Друкуватися почав 1940 року. На початку своєї творчості був відомий як автор ліричних та ліро-епічних віршів, згодом частіше виступав і у сатирико-гумористичних жанрах. Його перу належать такі книги віршів і гумору:

«Мечі і струни» (1945); «Дружба» (1948); «Щасливого плавання» (1951); «Розливсь Дніпро» (1952); «Південна сторона» (1953); «На чисту воду» (1955); «За хвіст та на сонце» (1955); «Будьмо знайомі» (1957); «Веселка» (1957); «Весна» (1957); «Усміхнімось, друзі» (1958); «А чому б не посміятись»; «Одним миром мазані» (1959); «Народження порту» (1959); «Кому на добро, а кому під ребро» (1960); «Кому смішки, а кому на горішки» (1961); «Взяв би я бандуру» (1962); «Гомін моря» (1963); «Сміхом колючим» (1963); «Чесне гумористичне» (1966); «Поезії» (1967); «Березові припарки» (1968); «Струни і стріли» (1969); «Весела осінь» (1971); «Бальзам і сіль» (1972); «Вибране» (1977); «Дітям на гостинець» (1978). </div> Перекладав твори білоруських (Олексія Зарицького, Максима Танка) та болгарських поетів. Окремі твори письменника перекладено російською, білоруською, єврейською, болгарською мовами.

Примітки

Література