Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин.
Законодавче визначення в Україні Українське законодавство визначає: «обставини на окремій території чи суб'єкті господарювання — на ній або водному об'єкті, які відзначаються порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинені катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю та здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдавання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності».
Класифікація Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на теренах України і здійснювати поганий вплив на роботу об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками: за галузевою ознакою; за обсягами можливих наслідків. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998. N 1099 (1099-98-п) «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій», яка виділила чотири класи надзвичайних ситуацій, втратила чинність. Постановою КМУ від 24 березня 2004 р. N 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» не передбачено класифікації надзвичайних ситуацій за джерелами їх виникнення. Вказана Постанова виокремлює як основну підставу класифікації — обсяг заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, потрібних для їх усунення.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації природного характеру — це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення задавнених боєприпасів тощо.
Надзвичайні ситуації військового характеру — це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодійних отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня (, , ) — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на теренах двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для виправлення становища необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. В. Яцик, В. Я. Шевчук — К. : Генеза, 2006. — С. 457. ISBN 966-504-471-0
Надзвичайна ситуація регіонального рівня (, , ) — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), (Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) або загрожує перенесенням на землі суміжної області, а також у разі, коли для її усунення потрібні матеріальні і технічні можливості в обсягах, що перевищують власні спроможності окремого району, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.Надзвичайна ситуація регіонального рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. В. Яцик, В. Я. Шевчук — К. : Генеза, 2006. — С. 457. ISBN 966-504-471-0
Надзвичайна ситуація місцевого рівня (, , ) — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її подолання потрібні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об'єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.Надзвичайна ситуація місцевого рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. В. Яцик, В. Я. Шевчук — К. : Генеза, 2006. — С. 457. ISBN 966-504-471-0
Надзвичайна ситуація об'єктового рівня (, , ) — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.Надзвичайна ситуація об'єктового рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. В. Яцик, В. Я. Шевчук — К. : Генеза, 2006. — С. 457. ISBN 966-504-471-0
Загальні ознаки НС: наявність або загроза загибелі людей значне погіршення умов життєдіяльності істотне погіршення стану здоров'я людей заподіяння економічних збитків
Причини виникнення
Природні причини З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять постійну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення звичайної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення, вони поділяються на : 1. Тектонічні — пов'язані з процесами, які виникають зі змінами предметів і явищ Землі. 2. Топологічні — причиною їх є процеси, котрі виникають на поверхні Землі. 3. Метеорологічні — пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в Космосі.
Антропогенні (техногенні) причини Антропогенні поділяються на соціальні та економічні.
Соціальні: ріст народонаселення; урбанізація; непідготовленість населення; відсутність інформації про становище у НС; відсутність нормативно-правової бази; недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень тощо.; корупція тероризм
Економічні: недосконалість технічних засобів і технологічних процесів; зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення) бідність (зношування техніки, нестача коштів на оновлення, профілактику та інше).
Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації Організаційні та правові основи захисту громадян України, об'єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру визначаються Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», виданий Президентом України 8 червня 2000 року.
Згідно з цим Законом, захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:
першочерговості завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля безумовного надання переваги раціональній та попереджувальній безпеці вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру відповідальність у межах власних повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону обов'язковості завчасного впровадження заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного та природного характеру та зменшення їх негативних психосоціальних наслідків урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня дійсної небезпеки виникнення НС техногенного та природного характеру якнайбільше можливого, дієвого і сукупного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування на них.
Реконфігурування системної ієрархії Загальновідомим афоризмом є вислів Чарльза Дарвіна про те, що виживає той, хто добре пристосовується до мінливих умов. Аналогічний сенс має висловлювання К.Гельвеція:«Я продовжую ще вчитися, — писав К. А. Гельвецій, — моє виховання ще не завершене. Коли ж воно закінчиться? Коли я не буду більше здатним до нього: після моєї смерті. Все моє життя і є, власне, тривалим вихованням».Охопити одним підходом множину усеможливих ймовірних ситуацій неможливо, однак існують універсальні підходи, які оформлюють діяльність у більшості випадків зручним й ефективним чином для відповіді на ці ситуації. Ситуації можуть бути попереджені під час керування, щоби до них не доводилося згодом пристосовуватися, однак передбачити небажані події не завжди вдається, тому замість керування доводиться вдаватися до регулювання. У таких випадках ефективність системи управління визначається єдиним показником — часом реакції:
де — мить часу, коли виникла потреба здійснення дії (момент виникнення проблеми), — мить вирішення проблеми. Причому можна також поділити на дві частини: час, коли виробляється рішення (внутрішній лаг) та час, коли вироблені рішення впроваджуються (зовнішній лаг). Для системи може бути визначений деякий критичний проміжок часу, протягом якого будь-які рішення проблеми ще мають сенс,
Для опису та реконфігурування системної ієрархії, може застосовуватися математичний апарат на основі багатозначної логіки. Множина поточних завдань розглядається як частково впорядкована множина відповідно до пріоритетів цих завдань. Складові системи до того-ж, мають необхідний набір простих дій для вирішення й виниклих нових завдань. Виникнення у системі такого нового завдання вимагає перебудови ґратки задач системи, тобто зміни визначення відношення часткового порядку у ній, відповідно до пріоритетності вирішення цього нового завдання.
Основними заходами у царині захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:
Інформування та оповіщення Це основний принцип та головний і невід'ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, із визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Оповіщення про загрозу виникнення НС техногенного та природного характеру і постійне інформування про них населення забезпечуються шляхом: