Овен () — сузір'я зодіаку, розташоване в Північній півкулі небесної сфери між Рибами на заході та Тельцем на сході. Назва Aries з латинської означає «баран», а його традиційний астрологічний символ — ♈︎. Сузір'я було описане астрономом Птолемеєм у II столітті й залишається одним із 88 сучасних сузір'їв. За розміром Овен посідає 39-те місце серед усіх сузір'їв, займаючи площу 441 квадратний градус (приблизно 1,1 % небесної сфери).

Овен зображував барана ще з пізньовавилонських часів. До цього зорі цього сузір'я утворювали постать працівника ферми. У різних культурах зорі Овна входили до складу різних сузір'їв — наприклад, у Китаї вони уособлювали двох інспекторів, а на Маршаллових Островах — морську свиню.

Овен є відносно тьмяним сузір'ям і має лише чотири яскраві зорі: Гамаль (Альфа Овна, зоря другої величини), Шератан (Бета Овна, третьої величини), Мезартім (Гамма Овна, четвертої величини) та (також четвертої величини). Об'єкти далекого космосу в межах сузір'я досить слабкі й включають кілька пар взаємодіючих галактик. З напрямку Овна видно кілька метеорних потоків, серед яких Денні та Епсилон арієтіди.

Назва та етимологія Українська назва «Овен» запозичена з церковнослов'янської мови, де овьнъ означав «баран». Схожі назви та значення сузір'я має в болгарській (ове́н), македонській (овен), сербохорватській (о'ван), чеській (oven), словенській (ôven) та польскій (owien) мові. Спорідненими вважаються назви в прусській (awins), латиській (àuns, avins) та литовській (ãvinas) мові. В російській мові сузір'я має назву Ове́н, в білоруській — Аве́н.

В англійській мові вислів «людина, народжена під знаком Овна» () з'явилося у 1894 році. Англійськомовна назва сузір'я Aries походить від , з  — «баран» (споріднене з  — «бодати»), від праіндоєвропейського кореня, що означає «стрибати, підскакувати» (також споріднене зі словами: , ,  — «ягня»; ,  — «козеня»).

Історія та міфологія

Сузір'я Овна має складну історію формування: його межі, назви та значення змінювалися від шумеро-вавилонської традиції до сучасних визначень. Спершу в давніх текстах він описувався як конкретний малюнок зі зір, і з того часу залишається сузір'ям, хоча тепер охоплює як давній візерунок, так і навколишні зорі.

Стародавній Близький Схід (Вавилон і Шумер) У описі вавилонського зодіаку, наведеному на глиняних табличках, відомих як MUL.APIN, сузір'я, що нині відоме як Овен, було останньою «станцією» вздовж екліптики. MUL.APIN являв собою докладні таблиці сходів і заходів зір, які використовували як сільськогосподарський календар. Сучасне сузір'я Овна тоді називали MULLÚ.ḪUN.GÁ, що перекладається як «землероб» або «найманий працівник».

Хоча збірка MUL.APIN була створена приблизно у XII—XI столітті до н. е., вона відображає давнішу традицію, у якій Плеяди вважалися точкою весняного рівнодення — що справді відповідало дійсності на початку Середнього бронзового віку. Найдавніша відома згадка Овна як окремого сузір’я міститься на межових каменях (так званих ка kudurru), датованих приблизно 1350–1000 роками до н.е. На деяких із них зображення барана чітко відрізняється від інших знаків зодіаку. Перехід від ототожнення сузір’я із землеробом до образу барана відбувся пізніше, у вавилонській традиції, коли воно почало асоціюватися з божеством Думузі-Пастухом. На час створення MUL.APIN (близько 1000 року до н.е.) сучасний Овен уже поєднував у собі образи й Думузієвого барана, й найманого працівника. Точний момент цього переходу визначити складно через відсутність відповідних зображень Овна або інших фігур баранів.

Стародавній Єгипет У давньоєгипетській астрономії сузір'я Овна пов'язували з богом Амон-Ра, якого зображали у вигляді людини з головою барана. Він уособлював родючість і творчу силу. В цій ділянці неба розташовувалася точка весняного рівнодення, тому сузір'я називали «Покажчиком відродженого Сонця». У періоди року, коли Овен був добре видимий на небі, жерці переносили статуї Амон-Ра до храмів — цей ритуал зберігся у зміненій формі навіть у пізніші часи, коли ним зацікавилися перські астрономи. В Єгипті Овен також отримав титул «Володар голови», що підкреслювало його символічне та міфологічне значення.

Стародавня Греція та Рим Сузір'я Овна остаточно утвердилося в астрономічній традиції лише в добу класичної Греції. В елліністичній астрології його пов'язували із золотим бараном із грецького міфу, який за наказом Гермеса врятував Фрікса та Геллу, дітей царя Атаманта та його першої дружини Нефели, перенісши Фрікса до країни Колхіди. За міфом, друга дружина Атаманта Іно ревнувала дітей Нефели й замислила їхню загибель. Щоб досягти цього, вона навмисне спричинила голод у Беотії, а потім підробила послання від Піфії, нібито той вимагав принести Фрікса в жертву, щоб припинити лихо. Коли Атамант уже збирався здійснити жертвоприношення на горі Лафістій, на допомогу прибув Овен, посланий Нефелою. Під час польоту Гелла зірвалася з баранячої спини й потонула у протоках Дарданеллах, які на її честь стали називати Геллеспонтом.

Історично Овен зображували як присівшого, безкрилого барана з головою, поверненою у бік сузір'я Тельця. У своєму «Альмагесті» Птолемей зазначав, що Гіппарх позначав Альфу Овна (Alpha Arietis) як морду барана, хоча саму зорю він не включав у фігуру сузір'я. Замість цього її зазначали як «несформовану зорю» — «зорю над головою». У своєму атласі Atlas Coelestis Джон Флемстид дотримувався опису Птолемея та розташував її над головою барана. Флемстид також, слідуючи загальній картографічній традиції, зобразив Овна в положенні лежачи.

Перша точка Овна — це місце весняного рівнодення, назване на честь сузір'я Овна. Назва виникла через те, що понад дві тисячі років тому Сонце перетинало небесний екватор із півдня на північ саме в Овні. Гіппарх визначив цю точку у 130 році до н. е., розташувавши її на південь від зорі Гамма Овна. Через прецесію рівнодень Перша точка Овна поступово змістилася в сузір'я Риб і до приблизно 2600 року н. е. перейде в сузір'я Водолія. Нині Сонце перебуває в Овні лише з кінця квітня до середини травня, хоча сузір'я досі асоціюють із початком весни.

Середньовічний ісламський світ Середньовічні мусульманські астрономи по-різному зображували сузір'я Овна. Так, астрономи на кшталт Абд аль-Рахман аль-Суфі сприймали його як барана, наслідуючи традицію Птолемея. Водночас деякі ісламські небесні глобуси зображували Овна як невизначену чотириногу тварину з можливими рогами або навіть відростками, схожими на антени. Деякі ранні бедуїни бачили барана в іншій частині неба; у цьому варіанті Плеяди позначали хвіст барана. Загальноприйнята арабська конфігурація Овна складалася з тринадцяти зір у фігурі тварини та п'яти «несформованих» зір: чотири розташовані над задньою частиною тіла, а одна — суперечлива зоря над головою Овна. Зображення Абд аль-Рахман аль-Суфі відрізнялося від інших арабських астрономів і від Флемстида тим, що його Овен зображений у русі, біжить і озирається назад.

Азія У традиційній китайській астрономії зорі сузір'я Овна входили до складу кількох окремих сузір'їв. Найяскравіші зорі — Альфа, Бета та Гамма Овна — утворювали сузір'я Lou (婁), назва якого перекладається як «зв'язок», «аркан» або «серп». Воно асоціювалося з обрядовим жертвоприношенням худоби. Цю ж назву мав і 16-й місячний особняк, у якому під час осіннього рівнодення спостерігався повний Місяць. Існує також інтерпретація, за якою сузір'я Lou символізувало жінку, що несе на голові кошик із їжею, тобто було пов'язане з часом жнив. Зорі 35, 39 і 41 Овна належали до сузір'я Wei (胃) — «живіт», що символізувало ситість і багатство зерносховищ, і дало назву 17-му місячному особняку, пов'язаному з коморами. Зорі Дельта та Зета Овна входили до сузір'я Tianyin (天陰) — «Небесна тінь», яке вважалося уособленням мисливського супутника імператора.

У давньоіндійській (ведичній) астрономії, подібно до китайської системи, перший місячний особняк називався Ашвіні (Aśvinī) — на честь традиційних назв для зір Бета та Гамма Овна, відомих як Ашвіни (близнюки-візничі). Оскільки індуїстський новий рік починався у день весняного рівнодення, у «Ріґведі» міститься понад п'ятдесят гімнів, присвячених цим божественним близнюкам, що робить їх одними з найпомітніших персонажів тексту. Саме сузір'я Овна в Індії було відоме під назвами Аджа (Aja) та Меша (Meṣa).

Інші регіони В давньоєврейській астрономічній традиції Овен мав назву Талех (Taleh), що означає «ягня». Він символізував одне з племен Ізраїлю — Симеона або Гада, а загалом уособлював «Ягня світу». У сусідніх народів — сирійців — це сузір'я звали Амру (Amru), а у тюрків — Кузі (Kuzi).

На протилежному боці світу, на Маршаллових островах, кілька зір з Овна входили до сузір'я, що зображало дельфіна, разом зі зорями з сузір'їв Кассіопеї, Андромеди та Трикутника. Зорі Альфа, Бета й Гамма Овна утворювали голову дельфіна, зорі Андромеди — його тіло, а яскраві зорі Кассіопеї — хвіст. Інші полінезійські народи також знали Овна: на Маркізьких островах його називали На-пай-ка, а сузір'я Піпірі у народу маорі відповідало сучасному Овну.

В індігенній перуанській астрономії існувало сузір'я, до складу якого входила більшість тих самих зір, що й до Овна. Його називали місяцем ринку або колінчастою терасою — воно нагадувало про час проведення щорічного свята врожаю Айрі Гуай (Ayri Huay).

Затвердження сузір'я У 1612 році Петрус Планцій ввів сузір'я Бджоли (), що складалося з невеликої групи зір, які зараз називають , , та . У 1624 році перейменував сузір'я на Осу (), можливо, маючи на меті уникнути плутанини з іншим сузір'ям, створеним Планцієм у 1598 році, яке Баєр у 1603 році назвав Бджолою (). Планцій у 1612 році та Блеу в 1602 році назвали це давніше сузір'я Муха, однак Баєр, очевидно, не знав про цеKanas, p. 121.. У 1679 році використав ці зорі для свого сузір'я Лілія (, символізує лілію та створене на честь покровителя Руає, короля Людовика XIV). Нарешті, Гевелій у своєму каталозі 1690 року назвав сузір'я Мухою, а пізніші астрономи перейменували її на Північну Муху, щоб відрізняти від Південної Мухи.

У 1922 році Міжнародний астрономічний союз затвердив сузір'я під назвою Овен, визначивши рекомендовану трилітерну абревіатуру «Ari». Офіційні межі сузір'я Овна були визначені в 1930 році Еженом Дельпортом у вигляді багатокутника з 12 сегментів. Його пряме сходження знаходиться між 1h 46.4m та 3h 29.4m, а схилення — між 10,36° та 31,22° в екваторіальній системі координат.

Зорі

Яскраві зорі

Астеризм із трьох зір Сузір'я Овна має три яскраві зорі, що утворюють астеризм. Вони позначені Йоганном Баєром як Альфа, Бета та Гамма Овна. Альфа (Хамаль) і Бета (Шератан) часто використовуються для навігаціїRidpath, I. (2018). Star tales.. Є також ще одна зоря, яка є яскравішою за четверту величину — 41 Овна (Бгарані).

Гамаль (α Овна) — найяскравіша зоря в сузір'ї. Її традиційна назва походить від арабського слова, що означає «ягня» або «голова барана» (ras al-hamal). Це відсилає до міфологічного походження сузір'я. За спектральним класом K2 і світністю класу III, це помаранчевий гігант із видимою зоряною величиною 2,00, який розташований на відстані 66 світлових років від Землі. Світність Хамаля становить , а його абсолютна зоряна величина прирівнюється до −0,1Moore, P. (2000). Exploring the night sky with binoculars. Cambridge University Press..