Норик татринський, або полівка татринська (Microtus (Terricola) tatricus) — один із видів роду Норик (Terricola), представник класу ссавців з ряду гризунів родини Щурових (у ширшому розумінні — хом'якових). У давній науковій літературі нориків розглядали у складі роду Microtus sensu lato як його окремий підрід, використовуючи для нього назву американських чагарникових нориць — Pitymys. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та інших природоохоронних документів.

Таксономія Звичайно розглядають у складі підроду (в межах роду Microtus) або роду Terricola Fatio. Належить до групи альпійсько-карпатських чагарникових «полівок» — «multiplex-tatricus». Популяція норика татринського з української частини Східних Карпат описана як Terricola tatricus zykovi Zagorodniuk.

Вид є морфологічно близьким до симпатричного з ним норика підземного (Terricola subterraneus), і при визначенні виду необхідно враховувати низку дрібних морфологічних (зокрема й краніальних) ознак. Ці два види добре розрізняються за каріотипом: 2n=32 у татранського, 2n=52=54 у підземного.

Опис Довжина тіла — 80–110, хвіст — 36–42 мм, до 40 % довжини тіла, на ступнях задніх лапок зазвичай тільки 5 мозолей; очі малі (до 2 мм); вуха ледь виступають з хутра; хутро спини довге, темно-буре, низ білий; у самиць грудні соски відсутні (дві пари пахових). Довжина лапок понад 15,5 мм (часто 16–17). Вага 13–35 г.

Поширення

Основний ареал — Польща й Словаччина, також трапляються в Українських та Румунських Карпатах. Загальний ареал займає менш ніж 2000 км². Трапляються на висотах 650—2350 м над рівнем моря. Досить рідкісний вид, загальна кількість може становити 200 000–250 000 особин. Ареал сильно фрагментований. Мешкають у ялиново-букових лісах з розвиненим підліском.

Поведінка Веде норовий спосіб життя і має цілорічну сутінково-нічну активність. Живиться зеленими частинами трав'янистих рослин. Плодить 1–2 рази на рік, в середньому по три маляти. Популяційні хвилі не виразні, темпи розмноження низькі.

Охорона На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому полівка татранська занесена до Резолюції 6 Бернської конвенції, для яких Україна створює Смарагдову мережу, а також до Додатка II цієї ж конвенції (охоронна категорія: види фауни, що підлягають особливій охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони. Додаток IV. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, які потребують суворих заходів охорони).Норик татринський у Червоному списку МСОПФауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 27).  — ISBN 978-966-7830-13-5Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 49, 78)

Примітки

Джерела Zima, J., Vohralík, V. & Martínková, N. 2008. Microtus tatricus © Червона книга України 2013 Загороднюк И. В., Воронцов Н. Н., Песков В. Н. Татранская полевка (Terricola tatricus) в Восточных Карпатах // Зоологический журнал. — 1992. — Том 71, вып. 6. — С. 96–105. Загороднюк І. Біогеографія криптичних видів ссавців Східної Європи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — Випуск 17. — С. 5–27. Martinkova N., Dudich A. The fragmented distribution range of Microtus tatricus and its evolutionary implications // Folia Zoologica. — 2003. — Vol. 52, N 1. — P. 11–22.