Звернення до абсурдності (, дослівно: — «звернення до каменя») — логічна хиба, що полягає у запереченні якогось твердження як абсурдного без обґрунтування цієї абсурдності .
Аргументація ad lapidem є хибною тому, що вона не враховує суті претензії в суперечці. Походження фрази пов'язують з Семюелем Джонсоном (), який, спростовуючи філософську тезу єпископа Берклі () — «Матерія не може існувати поза її сприйняттям» — ударив об камінь так, що його нога аж відскочила, і промовив: «Таким чином я спростував це». Очевидно, Джонсон не спростував, а радше проігнорував аргументацію Берклі: докази існування каменя (вигляд, звук, відчуття удару об камінь) усе-таки сприймаються відчуттями. Ця невдала спроба заперечення поглядів Берклі розглядається як «просте звільнення від аргументів Берклі»
Приклад
Співрозмовник А: Інфекційні хвороби спричиняються мікробами. Співрозмовник B: Що за смішна думка! Співрозмовник А: Чому? Співрозмовник B: Тому, що це явне безглуздя.
Коментар: Співрозмовник B не наводить жодних доказів чи міркувань і навіть «тисне» на А, стверджуючи, що його твердження є за своєю суттю абсурдним.
Див. також Логічна хиба Логіка Звернення до гаманця Звернення до бідності
Примітки
Посилання Georgia State University (анг.) Philosophical Society - logical fallacies (анг.) Logic & Fallacies Constructing a Logical Argument (анг.) Logical Fallacies(анг.) Appeal to Poverty / Appeal to Money (анг.) Logical Fallacies Ppt Presentation (анг.)