Полі́вка, або сіра нориця (Microtus Schrank, 1798) — рід гризунів (Rodentia) триби «сірих нориць» (Arvicolini) родини Щурові, Arvicolidae (інколи як підродина родини Cricetidae). Один з найбагатших за видовим складом родів ссавців України.
Систематика і таксономія
Родинні групи Рід Microtus входить до складу триби (групи родів) «сірих нориць» (Arvicolini) разом з родами Arvicola (є у фауні України), Chionomys (є у фауні України), Lasiopodomys, Blanfordimys тощо.
Обсяг роду Рід є одним з найбільших за обсягом як у світовій фауні, так і теріофауні України. У світовій фауні рід Microtus (s. l.) представлений 62 видами, в Україні — 8 видів (якщо вкл. Terricola у склад Microtus).
види, що відійшли до роду Alexandromys Низка видів далекосхідних та північноамериканських полівок, яких до 1990-х років розглядали у складі Microtus s. lato, відійшла у окремий рід Alexantromys s. lato:
палеоарктичні групи: група Alexandromys (s. str.): abbreviatus, fortis, evoronensis, maximowiczii, middendorffi, mongolicus, mujanensis, miurus, sachalinensis; група Stenocranius: gregalis; група Pallasiinus: limnophilus, montebelli, oeconomus; група «clarkei»: clarkeiBaillie, J. 1996. Microtus/Volemys clarkei., група «kikuchii»: kikuchii;
неоарктичні групи: група Mynomes: breweri, californicus, canicaudus, mexicanus, montanus, oaxacensis, oregoni, pennsylvanicus, guatemalensis, townsendii; група Pitymys: ochrogaster, pinetorum, quasiater; група Aulacomys: chrotorrhinus, longicaudus, richardsoni, xanthognathus; група Orthriomys: umbrosus.
види, що відійшли до роду Volemys До роду Volemys Zagorodniuk, 1990 (волеміс) відносяться два види: Volemys millicens (волеміс сичуанський), Volemys musseri (волеміс массеровий).
Microtus у фауні України У фауні Україні під представлений такими 6-ма видами Microtus s. str. (в дужках — синоніми):
підрід Sumeriomys Microtus socialis (Pallas, 1773) — полівка гуртова
підрід Microtus s. str. надвид (група видів-двійників) полівка звичайна Microtus levis Miller, 1908 — полівка лучна (східноєвропейська, лугова) Microtus obscurus (Eversmann, 1845) — полівка алтайська (полівка Еверсманова) Microtus arvalis (Pallas, 1779) — полівка європейська (полівка польова, сіра)
підрід Agricola Microtus agrestis (Linnaeus, 1761) — полівка північна (полівка темна)
підрід (нині переважно як рід) Alexandromys Microtus oeconomus (Pallas, 1776) — шапарка сибірська (syn.: полівка економка)
Види Microtus levis, Microtus obscurus та Microtus arvalis формують групу видів-двійників, яку донедавна вважали єдиним політипним видом «звичайна полівка», Microtus arvalis sensu lato.
Окрім того, група чагарникових нориць (чагарникових полівок, дернівок, нориків) — Terricola Fatio, 1867 — розглядається то у складі Microtus, то як окремий рід. У фауні України Terricola представлені двома видами:
Terricola subterraneus (Selys-Longchamps, 1836) — норик підземний, нориця підземна, нориця земляна Terricola tatricus (Kratochvil, 1952) — норик татринський, полівка татринська, нориця татранська.
Поширення, біологія, екологія
Полівки проживають у Європі, Північній Азії, Північній і Центральній Америці. Загалом всі види є звичайними у більшості типів місць знаходжень і часто мають високу чисельність. Основний клас біотопів цієї групи тварин — лучно-степові місця знаходження, нерідко заплавні комплекси, степові ділянки, узлісся і галявини лісу, сади з розвиненим трав'янистим ярусом, сільськогосподарські угіддя. Такий набір біотопів визначається тим, що полівки — спеціалізовані фітофаги, зеленоїди, які живляться переважно наземними вегетативними частинами трав'янистих рослин, рідше — насінням, бульбами, горіхами, кореневищами. Вони риють ями в землі де живуть і зберігають продовольство. У сплячку не впадають. Полівки живуть поодинці, сімейними групами чи колоніями. Зазвичай ведуть сутінковий і нічний спосіб життя. Самиці кілька разів на рік народжують дитинчат, які досягають статевої зрілості через кілька тижнів.
Види
Microtus abbreviatus Microtus californicus Microtus chrotorrhinus Microtus longicaudus Microtus mexicanus Microtus miurus Microtus mogollonensis Microtus richardsoni Microtus umbrosus Microtus xanthognathus підрід Microtus Microtus agrestis Microtus anatolicus Microtus arvalis Microtus cabrerae Microtus dogramacii Microtus guentheri Microtus hartingi Microtus ilaeus Microtus irani Microtus kermanensis Microtus lavernedii Microtus lydius Microtus levis (syn. Microtus mystacinus) Microtus mustersi Microtus obscurus Microtus paradoxus Microtus qazvinensis Microtus rozianus Microtus rossiaemeridionalis Microtus schidlovskii Microtus socialis Microtus transcaspicus підрід Blanfordimys Microtus afghanus Microtus bucharensis (syn. M. bucharicus) Microtus juldaschi підрід Terricola Microtus brachycercus Microtus daghestanicus Microtus duodecimcostatus Microtus felteni Microtus fingeri Microtus liechtensteini Microtus lusitanicus Microtus majori Microtus multiplex Microtus nebrodensis Microtus pyrenaicus Microtus savii Microtus subterraneus Microtus tatricus Microtus thomasi підрід Mynomes Microtus canicaudus Microtus drummondi Microtus dukecampbelli Microtus montanus Microtus oregoni Microtus pennsylvanicus Microtus townsendii підрід Pitymys Microtus guatemalensis Microtus oaxacensis Microtus pinetorum Microtus quasiater підрід Pedomys Microtus ochrogaster підрід Hyrcanicola Microtus schelkovnikovi підрід Stenocranius Microtus gregalis → Lasiopodomys gregalis вимерлі види: Microtus aratai †Microtus australis †Microtus henseli †Microtus meadensis †Microtus melitensis †Microtus pauli †Microtus paroperarius †Microtus pliocaenius †Microtus ratticepoides
Див. також Полівка звичайна Полівка європейська Полівка лучна Полівка алтайська Полівка снігова Полівка північна Полівка гуртова Полівка велика
Нориця (ссавець) Нориця руда Лисиця звичайна
Джерела
Громов И. М., Ербаева М. А. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны. — Санкт-Петербург, 1995. — 525 с. Громов И. М., Поляков И. Я. Полевки (Microtinae) // Фауна СССР. Млекопитающие, 3, 8. — Л.: Наука, 1977. — 504 с. Загороднюк И. В. Кариотипическая изменчивость и систематика серых полевок (Rodentia, Arvicolini). Сообщение I. Видовой состав и хромосомные числа // Вестник зоологии. — 1990. — Том 24, № 2. — С. 26-37. Загороднюк И. В. Таксономия и распространение серых полевок (Rodentiformes: Arvicolini) фауны Украины // Млекопитающие Украины. — Киев: Наукова думка, 1993. — С. 63-76. Загороднюк І. Польовий визначник дрібних ссавців України. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи, випуск 5). Крижов П. А. Географічне поширення шкідливих гризунів УСРР // Збірник Праць Зоологічного музею Укр. АН. — 1936. — № 16 (1935). — С. 33-91. Огнев С. И. Подсемейство Microtinae. Полевки / Звери СССР и прилежащих стран. Том 7. — М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. — 706 с. Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference / Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (eds.).