Субо́та — день тижня між п'ятницею та неділею. Ще не пізніше II століття нашої ери римляни назвали суботу («День Сатурна») на честь бога Сатурна. За словами Ветція Валента, його планета Сатурн керувала першою годиною того дня.

Ця назва дня була запозичена західногерманськими мовами та зафіксована в нижньонімецьких мовах, зокрема в середньонижньонімецьких словах , saterdach, середньонідерландському (сучасне нідерландське ) та староанглійських , Сетерндей або .

Історичні аспекти

У давніх римлян була присвячена Сатурну. Українська назва походить від єврейського «шабат» (відпочинок), яке поширилось разом з вавилонським календарем та християнством по всій Європі.

За традицією, що пішла від стародавнього юдаїзму, субота — останній день тижня, хоча зараз у більшості країн останнім днем тижня вважається неділя.

Субота є традиційним вихідним днем в Ізраїлі. У тих країнах, де традиційний вихідний припадає на неділю, субота зазвичай також оголошується вихідним днем для тих, хто має п'ятиденний робочий тиждень; це характерно і для України.

Працювати в суботу вважається гріхом в юдаїзмі, а також у деяких християнських конфесіях (наприклад, адвентисти).

Походження назви в мовах світу

У японській мові «субота» звучить, як «день землі» (土曜日). На санскриті Шанівар (день Шані). В англійській мові субота називається Saturday, тобто «день Сатурна». У німецькій мові у німців Північної і Східної Німеччини поширена назва суботи Sonnabend, дослівно «сонячний вечір». Ця назва іде з часів раннього Середньовіччя, коли за старонімецьким звичаєм день починався з вечора. У часи НДР назва Sonnabend була офіційною. На півдні ФРН, напр. у Баварії, а також в Швейцарії та Австрії така назва суботи є практично невідомою. Назви грузинською შაბათი (шабаті) та таджицькою шанбе, як і українська назва, походять від єврейського «шабат».

Субота в Біблії

Вперше Біблія про особливий статус «дня сьомого» згадує у другому розділі книги Буття, коли Бог благословив день сьомий і освятив його. Надалі «сьомий день» був включений в число Десяти заповідей як регулярний дня відпочинку, присвяченого поклонінню Богу, інші шість днів були зайняті роботою.(Бут. 2: 2–3) І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, які Він робив, і спочив (шабат) в день сьомий від усіх справ Своїх, які робив. І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, які Бог був створив.(Вих. 31: 13–16) Скажи синам Ізраїля: Тільки суботи Мої святкуйте, бо це — знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви знали, що Я Господь, що освячує вас! …. І нехай бережуть сини Ізраїлеві суботу, святкуючи суботу із роду в рід, як заповіт вічний.

Субота у Вавілоні Розкопки дали можливість встановити наступні факти: 1) ассиро-вавилоняни також мали день суботній; 2) цей день вважався у них днем ​​"примирення з богами"; Цей день називався у них «день бога» (у Старому Завіті, виразом в устах Єгови є слова: «моя субота»). У знайденому вавилонському календарі, що містить вказівки щодо жертвоприношень та свят, 7, 14, 21 та 28 дні кожного місяця позначені, як дні, в які «пастух великих народів» не повинен їсти смаженого м'яса, міняти одяг, приносити жертву, не повинен сідати в колісницю, провадити суд, волхви не повинні пророкувати і навіть лікар не повинен торкатися хворого. Тобто, це були дні, несприятливі для будь-яких починань.

Походження і значення назви Слово Шабат походить від єврейського дієслова шават (іврит: שָׁבַת). Хоча часто воно перекладається як «відпочинок» (іменник або дієслово), ймовірніше, більш точним перекладом було б — «припинення [роботи]». Інші споріднені слова: шевет (שֶּׁבֶת), що означає сидіти або залишатися, і шева (שֶׁבַע), що означає сім, оскільки Шабат є сьомим днем тижня (інші дні тижня не мають назв на івриті, а називаються за порядковими номерами).

Субота в українській культурі Субота була звичайним робочим днем. Проте саме цього дня не варто було починати ніякої роботи, хіба зажинки або закладини хати. Усяка справа, розпочата в суботу, тягтиметься довго, та й невідомо, чи закінчиться успішно. Та, коли вже щось важливе було розпочате на тижні, в суботу його слід було завершити. Щосуботи після праці милися, одягали чисті сорочки, чоловіки голилися, а дівчата розчісували волосся.

Поминальні дні, коли вшановували предків, також випадали на суботи: Хомину, перед Трійцею, Переддмитрову, Передкузьмину, Передмихайлову. Тому в суботу забороняли золити полотно, готувати відвар із дубової кори — щоб вичиняти шкіри, мазати чи білити в хаті. Усе це шкодило небіжчикам. У суботу напередодні Дмитра на Вінниччині до церкви несли калачі й роздавали жебракам, щоб ті помолилися за померлих родичів. Подекуди влаштовували обіди, на які запрошували сусідів, бідних, літніх людей.

«Суботники» У Росії наприкінці XVIII століття зародився релігійний рух «суботників», відмітним характером якого було дотримання суботи як заповіді. Суботники відкидали православне вчення і культ, в основі їх віровчення був Старий Заповіт, в якому їх залучали заборону довічного рабства, мотиви викриття панівних класів, а також ідея єдинобожжя (на противагу Трійці) і заперечення «кумирів» (ікон).

Астрологія В астрології Сатурн асоціюється з суботою, символом його планети, а також із знаками зодіаку Козеріг і Водолій.

У масовій культурі

Регіональні звичаї

У більшості країн субота є вихідним днем (див. робочий тиждень). В Австралії вибори мають відбутися в суботу. В Ізраїлі субота є офіційним днем відпочинку, у який закриті всі державні установи та більшість підприємств, включаючи частину громадського транспорту. У Непалі субота є останнім днем тижня та єдиним офіційним щотижневим вихідним. У Новій Зеландії субота є єдиним днем, у який можуть проводитися вибори. У Швеції та Норвегії субота зазвичай є єдиним днем тижня, коли, особливо маленьким дітям, дозволяється їсти солодощі — у шведській та у норвезькій мові. Ця традиція була запроваджена з метою обмеження карієсу зубів на основі результатів сумнозвісних , що проводилися в період з 1945 по 1955 роки. (Див. святкування у Швеції.) У штаті Луїзіана, США, субота є пріоритетним днем проведення виборів. У землеробських культурах Європи субота сприймалася як «банний день» напередодні недільного відвідування церкви, що знайшло своє відображення у приказці: «Ходи в баню по суботах», тобто роби все вчасно. Існував звичай розраховуватися з боргами по суботах. У школах і семінаріях царської Росії по суботах проводилося покарання (порка) учнів, які провинилися протягом тижня, яке називали «суботками». 7 березня 1967 року ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС ухвалили постанову «Про переведення робітників і службовців підприємств, установ та організацій на п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями». Субота в СРСР офіційно стала неробочим днем.

Музика

Групи

The Saturdays — жіночий поп-гурт.

Спорт

У Великій Британії субота — день, коли проводиться більшість внутрішніх футбольних матчів. У Сполучених Штатах більшість матчів регулярного сезону з університетського футболу проходять у суботу. Субота також є традиційним днем для проведення університетських баскетбольних матчів. Більшість турнірів зі змішаних бойових мистецтв, організованих Ultimate Fighting Championship, відбуваються в суботу.

Див. також суботство Господній день великі суботи суботники Собор усіх преподобних Лазарева субота, день перед Вербною неділею; частина Страсного тижня Лісові пожежі Чорної суботи — серія лісових пожеж 2009 року у Вікторії, Австралія, що сталися в суботу.

Примітки

Джерела

Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. — К.: Орфей, 2002. — 448 с., ISBN 966-96200-0-7

Посилання

Павленко П. Ю. Субота // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Субота