Міжнаро́дна пре́мія і́мені Володи́мира Винниче́нка — премія, заснована у 1990 році Українським фондом культури імені Бориса Олійника (УФК), яким опікувався Борис Олійник — голова правління фонду у 1987—2017 роках. Премію присуджують за особливі досягнення в літературі, мистецтві та благодійницькій діяльності.
Історія заснування і вручення
Премія освячена іменем Винниченка — людини складної долі, одного із найвидатніших письменників XX століття, талановитого художника, державного та політичного діяча, Першого міністра Української Народної Республіки. За час існування відзнаки її лауреатами стали десятки вітчизняних і зарубіжних літераторів, артистів, художників та доброчинців, зокрема з Канади, США, Росії, Австрії, Великої Британії, Сирії, Польщі та Югославії.
Першими цю премію здобули: відомий український письменник і правозахисник, дійсний член Української вільної академії наук у Нью-Йорку Микола Руденко, книжки якого були вилучені з бібліотек, а ім'я не згадувалося протягом двох десятиліть, а також визначний учений-літературознавець Григорій Костюк — голова комісії для вивчення і публікації спадщини Володимира Винниченка при Українській вільній академії наук у США.
Лауреати премії
За 2021 рік Юрій Данилець, к.і.н., доцент факультету історії та міжнародних відносин УжНУ — за книгу «Сповідниця імені Христового. Життєвий шлях ігумені Параскеви (Прокоп)»28 липня відбулося нагородження переможців та лауреатів Міжнародної премії імені Володимира Винниченка.2
Густі Василь Петрович, письменник, публіцист, перекладач — за книгу «Притча про щастя"
За 2019 рік Анатолій Сахно — письменник за романи «Соло бунтівного полковника. Вершина» (2014) і «Острів Хо. Поріг болю» (2017). Василь Кушерець — філософ, письменник, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України за книги «Тарас Шевченко — на всі часи» (2006) та «Україна понад усе. Час для України жити» (2018). Микола Степаненко — громадський діяч, письменник, публіцист, скульптор за збірник «На основі взаємної поваги і довіри» (2015). Наталя Мкртчян — сучасна українська художниця, живописець за серію картин «Спадщина Великого Євразійського степу» (2018). Василь Василашко — український поет, журналіст за книгу «У пеклі голодоморів» (2018). Володимир Мельников — поет-пісняр, м. КиївДиплом лауреата Володимира Мельникова. Валентина Касьянова — композиторка, м. Київ. Крістіна Синельник — артистка театру і кіно, м. Київ.
За 2018 рік
За 2017 рік Олександр Савенко — публіцист, тележурналіст за програму «Український клуб» на «Центральному каналі» (КДР ТРК). Станіслав Лазебник — дипломат, журналіст за книгу нарисів «Люди українського закордоння», Київ, видавництво «Істина», 2016 рік. Сергій Коропенко — прозаїк, кінодраматург за історико-ізотеричну трилогію: «Русь. Легенда о Рюрике», «Русь. Время мечей», «Русь. Битва князей».
За 2016 рік Ігор Гургула — український письменник, поет, драматург, публіцист, редактор і видавець. Олександр Масляник — український письменник, публіцист, редактор і видавець.
За 2015 рік
За 2014 рік
Чепіга Костянтин Миколайович — відомий український художник — живописець.
За 2013 рік Курінна-Берцик Ілона Федорівна (м. Чита, Російська Федерація) — журналістка. Автор книжки «Что же мне так больно и так трудно». Жадько Віктор Олексійович — публіцист, прозаїк, краєзнавець. Автор книжок «Іду за Шевченком» та «Черкащина. Універсальна енциклопедія». Леп'явко Сергій Анатолійович — історик, краєзнавець. Автор книжки «Чернігів. Історія міста». Марчук Анатолій Петрович — художник, доброчинець. За створення Макарівської картинної галереї, спорудження пам'ятників на Київщині: Святителю Димитрію Ростовському, письменникам Володимиру Малику, Миколі Олійнику, Петру Сиченку. Славинський Микола Борисович — письменник. За художньо-документальну оповідь «Євген Товстуха: двадцять тисяч секретів», поетичні збірки «Зупини мене, Господи», «Срібне диво», «Зачароване коло кохання», «Тайнопис миті», «Світова вдова» та за вагомий внесок у розвиток національного книговидання. Стадниченко Володимир Якович — публіцист, журналіст, культуролог. Автор публіцистичної книжки «Садівник щастя».
За 2012 рік Яременко Василь Васильович — український філолог, професор. Лазоренко Володимир Михайлович — підприємець, меценат.
За 2011 рік Горлач Леонід Никифорович — поет. Автор історичних романів у віршах «Мамай» і «Мазепа». Логачов Віктор Степанович — літератор, головний редактор журналу «Донбасс». Автор роману «Правы и виноваты». Шевченко Сергій Володимирович — літератор, публіцист, заслужений журналіст України, полковник запасу. Співавтор книжки «Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті», виданої вперше за підтримки тільки однофамільців — Шевченків (культурна акція «Толока Шевченків», проведена в розвиток вітчизняних традицій доброчинності й меценатства). Вєдєнєєв Дмитро Валерійович — доктор історичних наук, професор, полковник запасу, заступник директора Українського інституту національної пам'яті. Співавтор збірника «Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті».
За 2010 рік Богуцький Юрій Петрович — культуролог, заслужений діяч мистецтв України, віце-президент Академії мистецтв України, професор, кандидат філософських наук, який окрім творчої та організаційної роботи благодійно підтримав низку акцій Фонду культури, в тому числі — проведення в 2010 році Всеукраїнського огляду-конкурсу за програмою УФК «Нові імена України». Воробей Володимир Васильович — книговидавець, доктор технічних наук, генеральний директор комп'ютерно-видавничого центру та видавничої компанії «КИТ» за успіхи в поліграфічному виконанні української книги на високому сучасному рівні та доброчинне забезпечення програм УФК друкованою продукцією. Ткаченко Сергій Іванович — літератор і дипломат, автор численних збірок поезій та літературознавчих творів, меценат і видавець журналу «Ятрань» на рідній для себе і В. Винниченка Кіровоградщині.
За 2009 рік Біленко Володимир Васильович — журналіст, заступник головного редактора газети «Сільські вісті». Ним організовано перше видання праці В.Винниченка «Заповіт борцям за визволення» та здійснено ряд публікацій про життя, творчість, політичну та державотворчу діяльність В.Винниченка. Він є автором багатьох публікацій з проблем суспільно-політичного сучасного життя, української історії, культури і літератури. Будков Дмитро Валентинович — директор Українського центру міжнародної освіти Українського фонду культури, кандидат історичних наук. За час діяльності, згідно з програмою «Мова і культура», близько 15 тисяч дітей мали можливість удосконалювати свої знання в зарубіжжі, зокрема з англійської мови в навчальних закладах Великої Британії. Іванов Дмитро Йосипович — поет, публіцист, головний редактор Чернігівської обласної молодіжної газети «Гарт». Він автор багатьох збірок поезії, зосібне — «Заповіт мого роду», «Маминих слів чорнобривці», «Здрастуй, я повернувся», «Монолог тридцять третього» та інших.
За 2008 рік Молодожанин Леонід Григорович — 93-річний скульптор (знаний у мистецтві як Лео Мол) з Канади, виходець з м. Полонне Хмельницької області. Він є автором кількох пам'ятників Тарасу Шевченку, зокрема у Вашингтоні (США), Буенос-Айресі (Аргентина), Прудентополісі (Бразилія), Санкт-Петербурзі (Росія), Київському князю Володимиру у Вінніпезі, Торонто, Лондоні і Римі, та ще багатьох інших скульптурних, живописних і графічних творів. У 1992—2007 роках Л. Молодожанин передав у дар Україні низку цінних робіт, що знаходяться тепер в музеї Шевченка в Києві. Шугай Олександр Володимирович — літератор. За книги, що отримали визнання в Україні та зарубіжжі: «Іван Багряний, або Через терни до Гетсиманського саду», «Притча про хату, або Сорок Святих» (про витоки добра і зла), «Усе живе — тепле», присвяченої Григору Тютюннику. Джуси Людмила Тимофіївна та Степан Петрович — народні художники України, відомі кримські майстри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, які плідно працюють на цій ниві близько півстоліття. За серію тематичних килимів та живописні твори останніх років. Лосіцький Станіслав Феліціанович — доктор технічних наук, художник, активний доброчинець Українського фонду культури, який піклується вихованцями кількох дитячих будинків. За багаторічну благодійницьку діяльність.
За 2007 рік
За 2006 рік Сергій Кальченко Микола Шелест — український художник. Галина Сиваченко — доктор філологічних наук.
За 2005 рік Солдатенко Валерій Федорович — український історик.
За 2004 рік Семен Антонець — за відновлення садиби письменника Володимира Короленка. Анатолій Кравченко — український поет письменник, публіцист, перекладач. Анатолій Кульчицький — український поет, музикант, співак-баяніст
За 2003 рік Віктор Гаман — український прозаїк. Ярослав Поліщук — український літературознавець, культуролог, краєзнавець.
За 2002 рік Збіґнєв Доміно — польський кіносценарист.
За 2001 рік Шестак Надія Петрівна — українська естрадна співачка
За 2000 рік
За 1999 рік
За 1998 рік Євген Товстуха — український науковець, лікар-фітотерапевт, письменник.
За 1997 рік
За 1996 рік Смик Роман Петрович — український лікар, громадський і культурний діяч, меценат. Дапчевич Гойко — чорногорський поет, югославський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Югославії в Україні (1996—2000).
За 1995 рік Володимир Панченко — український літературний критик, літературознавець, письменник Клочек Григорій Дмитрович, доктор філологічних наук, професорКлочек Григорій Дмитрович
За 1994 рік Володимир Бровченко — український поет та громадський діяч. Леонід Череватенко — український поет, мистецтвознавець, кінокритик, сценарист. Михайло Ковач — український поет, прозаїк, драматург, журналіст, культурно-освітній діяч. Володимир Лупійчук — український скульптор, різьбяр, громадсько-політичний діяч.
За 1993 рік Кравчук Петро Ількович — український публіцист з Канади. Луців Володимир Гаврилович — бандурист, концертний співак-тенор.
За 1992 рік Чендей Іван Михайлович — український письменник, кіносценаристПисьменники Закарпаття — лауреати літературних премій.
Примітки
Джерела Винниченко (1880—1951) (До 130-річчя від дня народження) Портрети письменників. Обкладинки книг для дітей. Міжнародна премія імені В.Винниченка 2010 року. Газета «Сільські вісті», 23 липня 2009 року, № 82 (18368). Премія ім. Володимира Вінниченка 2008 року. Закон України «Про державні нагороди України»