Ти́хо Бра́ге (, скорочено Tycho Brahe; 14 грудня 1546, Кнутструп, Данія — 24 жовтня 1601, Прага) — данський астроном, який здійснив безпрецедентно точні астрономічні спостереження, які пізніше Йоганн Кеплер використав для виведення своїх законів руху планет. Точність спостережень Тихо Браге була перевершена тільки після винайдення телескопа. За життя також був знаний як астролог і алхімік.
У 1572 році Тихо помітив нову зорю, що надихнуло його на заняття астрономією. Наступні п'ятнадцять років (1576—1591) він створював все точніші астрономічні інструменти. Король Данії Фредерік II надав Тихо маєток на острові Вен і гроші на будівництво першої великої обсерваторії в християнській Європі — Ураніборга. Безпрецедентна дослідницька програма Тихо перетворила астрономію на першу сучасну науку та допомогла розпочати наукову революцію.
Намагаючись поєднати переваги геліоцентризму Коперника і геоцентризму Птолемея, він розробив власну систему, в якій Сонце обертається навколо Землі, а решта планет обертаються навколо Сонця. В трактаті «Про нову зорю» (1573), він точними вимірюваннями показав, що нова зоря знаходилась принаймні за орбітою Місяця, і тим спростував арістотелівську віру в незмінність надмісячного світу.
У 1597 році новий король Кристіан IV змусив Тихо покинути Данію. Його запросили до Праги, де він став офіційним імперським астрономом і побудував обсерваторію в Бенатки над Єзерою. В останній рік життя помічником Тихо був Йоганн Кеплер, який після смерті Тихо продовжив використовувати його дані для своїх розрахунків руху планет.
Біографія
Походження Тихо Браге був спадкоємцем кількох найвпливовіших дворянських родин Данії. Він безпосередньо походив із родин Браге та Білле, також мав предків з родин Руд, Тролле, Ульфстанд і Розенкранц. Обидва його діди та всі його прадіди були членами Таємної ради датського короля. Його дід і тезка по батьківській лінії, Тіге Браге, був володарем замку Тостеруп у Сканії та загинув у бою під час облоги Мальме 1523 року під час воєн Лютеранської Реформації. Його дід по материнській лінії, Клаус Білле, володар замку Богус і троюрідний брат шведського короля Густава I Вази, брав участь у Стокгольмській кривавій лазні на боці датського короля проти шведської знаті. Батько Тихо, Отте Браге, королівський таємний радник (як і його власний батько), одружився з Беатою Білле, впливовою фігурою при датському дворі, яка мала кілька королівських земельних титулів. Батьки Тихо поховані під підлогою церкви Кегерод, за чотири кілометри на схід від замку Кнутсторп.
Ранні роки Тихо народився 14 грудня 1546 року в родинному замку Кнутсторп, близько 8 км на північ від Свалева в області Сконе, яка тоді належала Данії (а зараз Швеції). Він був найстаршим із 12 братів і сестер, 8 з яких дожили до повноліття, включаючи Стена Браге та Софію Браге. Його брат-близнюк помер, не доживши до хрещення. Пізніше Тихо написав оду латинською мовою своєму мертвому близнюку.
Коли йому було всього два роки, Тихо забрали на виховання його дядько Йорген Тігесен Браге та його дружина Інгер Оксе, які були бездітними. Він ріс в маєтку Йоргена Браге в Тостерупі та в Транекері на острові Лангеланд, потім у замку Несбіговед біля Оденсе, а пізніше знову в замку Нюкебінг на острові Фальстер. Пізніше Тихо писав, що Йорген Браге «виростив мене і щедро забезпечував мене протягом свого життя аж до мого вісімнадцятиріччя; він завжди ставився до мене як до власного сина і зробив мене своїм спадкоємцем».
Від 6 до 12 років Тихо відвідував латинську школу, ймовірно, в Нюкебінгу. У 12 років, 19 квітня 1559 року, Тихо почав навчання в Копенгагенському університеті. За бажанням свого дядька він вивчав право, але також вивчав і ряд інших предметів, й особливо захопився астрономією. В університеті Аристотель розглядався як один з основних наукових авторитетів, і Тихо, ймовірно, отримав ґрунтовну підготовку з арістотелівської фізики та космології. Тихо бачив сонячне затемнення 21 серпня 1560 року і був дуже вражений тим фактом, що воно було передбачено, хоча прогноз і помилився на один день. Він зрозумів, що точніші спостереження будуть ключем до точніших прогнозів. Він придбав ефемериди та книги з астрономії, зокрема «Про сферу світу» Йоганна Сакробоско, «Космографію, або опис усього світу» Петера Апіана і «Про всі вид трикутників» Реґіомонтана.
Однак Йорген Тігесен Браге хотів, щоб Тихо, здобувши освіту, став державним службовцем, і на початку 1562 року відправив його в навчальну подорож Європою. Наставником 15-річного Тихо був 19-річний Андерс Соренсен Ведель, якого Тихо зрештою переконав дозволити йому займатися астрономією під час подорожі. Ведель і його учень покинули Копенгаген у лютому 1562 року. 24 березня вони прибули до Лейпцига, де вступили до лютеранського Лейпцизького університету. 1563 року Тихо спостерігав близьке з'єднання планет Юпітера і Сатурна і помітив, що таблиці Коперника і Птолемея, використані для передбачення з'єднання, були неточними. Це привело його до розуміння того, що прогрес в астрономії вимагає систематичних спостережень з використанням найточніших доступних інструментів. Він почав вести докладні журнали всіх своїх астрономічних спостережень. У цей період він поєднував вивчення астрономії з астрологією, складаючи гороскопи для різних відомих особистостей.
Коли Тихо та Ведель повернулися з Лейпцига в 1565 році, Данія була у стані війни зі Швецією, і Йорген Браге, віце-адмірал датського флоту, став національним героєм за участь у затопленні шведського військового корабля «Марс» під час Першої битви за Еланд (1564). Невдовзі після прибуття Тихо до Данії Йорген Браге зазнав поразки в битві 4 червня 1565 року та незабаром після цього помер від хвороби, яка перебігала з гарячкою. Кажуть, він отримав пневмонію після ночі пиятики з датським королем Фредеріком II, коли король впав у воду в Копенгагенському каналі, а Браге стрибнув за ним. Майно Браге перейшло до його дружини Інгер Оксе, яка ставилася до Тихо з особливою прихильністю.
Ніс Тихо У 1566 році Тихо пішов вчитися в Ростоцький університет. Там він навчався з професорами медицини у знаменитій медичній школі університету та зацікавився медичною алхімією та фітотерапією. 29 грудня 1566 року у віці 20 років Тихо втратив частину свого носа в дуелі на шпагах проти свого троюрідного брата Мандерупа Парсберга. 10 грудня на вечірці з нагоди заручин у домі професора Лукаса Бахмайстера вони випили й посварилися стосовно того, хто найкращий математик. 29 грудня кузени розв'язали свою суперечку дуеллю в темряві. Хоча пізніше вони помирилися, під час дуелі Тихо втратив перенісся й отримав широкий шрам на лобі. В університеті він отримав найкращу можливу на той час медичну допомогу й до кінця життя носив протез. Він кріпив його за допомогою пасти або клею. За деякими згадками протез був зроблений зі срібла та золота. Але хімічний аналіз невеликого зразка кістки носа Тихо після ексгумації 2010 року показав, що насправді протез був зроблений з латуні. Протези із золота та срібла носили переважно для особливих випадків, а не в повсякденному житті.
Співпраця з Кеплером У Празі Тихо тісно співпрацював зі своїм помічником Йоганном Кеплером. Кеплер був переконаним прихильником Коперника та вважав тихонічну систему помилковою та виведеною з простої інверсії положень Сонця та Землі в моделі Коперника. Разом вони працювали над новим каталогом зір, заснованим на точних вимірюваннях положень зір Тихо Браге — пізніше цей каталог став знаний як «Рудольфові таблиці». При дворі в Празі також перебував математик Ніколаус Реймерс (Урсус), з яким Тихо раніше листувався і який, як і Тихо, розробив свою геогеліоцентричну планетарну модель, яку Тихо вважав плагіатом з його власної. Раніше Кеплер високо відгукувався про Урсуса, але тепер опинився в проблемному становищі, бо як співробітник Тихо він мусив захищати свого роботодавця від звинувачень Урсуса, хоч і не погоджувався з обома їхніми моделями. 1600 року Кеплер закінчив трактат «Захист Тихо проти Урса». Кеплер дуже поважав методи Тихо та точність його спостережень і вважав його новим Гіппархом, який заклав основу для відновлення астрономічної науки.
Хвороба і смерть Тихо раптово захворів після відвідування бенкету в Празі і помер через одинадцять днів, 24 жовтня 1601 року, у віці 54 років. За спогадами Кеплера, Тихо відмовився залишити бенкет, щоб піти в туалет, оскільки це було б порушенням етикету. Після повернувся додому, він міг виділяти сечу тільки в дуже малих кількостях і з нестерпним болем. Увечері перед смертю він страждав від марення, під час якого вигукував, що він сподівається, що не живе даремно. Перед смертю він закликав Кеплера закінчити «Рудольфові таблиці» та висловив надію, що він зробить це, прийнявши власну планетну систему Тихо, а не систему Коперника. Повідомлялося, що Тихо написав власну епітафію: «Він жив як мудрець і помер як дурень».Сучасні лікарі вважають, що смерть Тихо, найімовірніше, була спричинена або розривом сечового міхура, або гіперплазією передміхурової залози, або гострим простатитом, або раком простати, що призвело до затримки сечі та уремії.
У 1990-ті роки висувалися припущення, що Тихо міг померти від отруєння ртуттюKaempe, Thykier, Pedersen. «The cause of death of Tycho Brahe in 1601». Proceedings of the 31st TIAFT Congress, Leipzig 1993, Contributions to Forensic Toxicology. MOLINApress, Leipzig 1994, pp.309–315, і одним з підозрюваних називали навіть Йоганна Кеплера. 2010 року група чеських і датських науковців з дозволу міської влади Праги провела ексгумацію і дослідження останків Тихо й не виявила в них ртуті в будь-якій небезпечній кількості, виключивши отруєння ртуттю з числа можливих причин смерті.Тихо похований у Костелі Божої Матері перед Тином на Староміській площі, біля Празьких курантів.
Кар'єра
Спостережна астрономія Тихо Браге прагнув надзвичайної точності у своїх астрономічних спостереженнях, і це стало головною метою його життя. Він був останнім великим астрономом, який проводив дослідження без телескопа — незабаром після нього Галілео Галілей та інші почали використовувати цей новий інструмент для вивчення зоряного неба. Оскільки людське око має обмежені можливості для точного вимірювання положення небесних тіл, Тихо вирішив покращити наявні астрономічні інструменти — секстант і квадрант. Він створив їхні значно більші версії, що дало змогу отримувати точніші дані про розташування планет і зір. Під час роботи він помітив, що навіть слабкий вітер або незначні коливання будівель можуть впливати на результати спостережень. Щоб усунути ці проблеми, він почав встановлювати свої вимірювальні прилади під землею, міцно закріплюючи їх на твердих скельних породах. Це дозволяло звести до мінімуму будь-які похибки, спричинені рухами конструкцій або атмосферними явищами.
Спостереження Тихо Браге за зорями та планетами вирізнялися не лише високою точністю, а й величезним обсягом зібраних даних. Його вимірювання були настільки точними, що похибка становила лише близько однієї кутової мінути (1′), що для того часу було надзвичайним досягненням. Жоден інший астроном до нього чи серед його сучасників не міг досягти такої точності. Для порівняння, його результати були приблизно вп'ятеро точнішими, ніж дані, зібрані іншим відомим спостерігачем — Вільгельмом Гессенським. Саме завдяки цим ретельним спостереженням майбутні астрономи, зокрема Йоганн Кеплер, змогли сформулювати фундаментальні закони руху планет.