Магомет

Мухáммед (; класична арабська вимова: — Muhāmmad, «той, кого хвалять»; нар. 570 — пом. 8 червня 632) — центральна фігура в ісламі, пророк, проповідник єдинобожжя. Згідно з ісламською доктриною, Мухаммеду шляхом одкровення було передано Коран — священну книгу мусульман.

Відповідно до ісламської доктрини, він був пророком, натхненним Аллахом для проповіді та підтвердження монотеїстичних вчень Адама, Нухи, Ібрагіма, Муси, Іси та інших пророківhttp://www.oxfordislamicstudies.com/article/opr/t236/e0550Esposito (2002b), PP. 4-5. В ісламі вважається печаткою пророків, тобто останнім і найдосконалішим пророком, який сповістив повноту істини після численних викривлень одкровень попередніх. Мусульмани вірять, що саме ця істина була викладена в Корані (деякі вірять, що ще доповнена і в хадисах).

Мухаммед — центральна фігура в ісламі, це зробило його визначальною історичною постаттю в світовій історії. Він також був політичним діячем, засновником і головою мусульманської громади (умми), яка в процесі його безпосереднього правління склала сильне і досить велике державне формування на Аравійському півострові. Власне, саме за правління Мухаммеда більшість арабів було об'єднано в одну державу.

Мухаммед народився приблизно 570 року в Мецці. Він був сином Абдулли ібн Абд аль-Мутталіба та Аміни бінт Вахб. Його батько був сином вождя племені курайшитів Абд аль-Мутталіба ібн Хашіма. Абдулла помер за кілька місяців до народження Мухаммеда. Мати Мухаммеда Аміна померла, коли йому було шість років, залишивши його сиротою. Мухаммед ріс під наглядом свого діда Абд аль-Мутталіба ібн Хашіма та дядька по батьківській лінії Абу Таліба. У пізніші роки він періодично усамітнювався в гірській печері під назвою Хіра на кілька ночей для молитви. Коли Мухаммеду було 40 років, він повідомив, що його відвідав ангел Джабраїл у печері, де він отримав своє перше одкровення від Аллаха. У 613 році Мухаммед почав публічно проповідувати ці одкровення, проголошуючи, що Бог — єдиний, що повна покірність (іслам) Богуhttp://www.oxfordislamicstudies.com/article/opr/t125/e1087 є правильним способом життя (дін), і що він є пророком і посланцем Бога, подібно до інших пророків в ісламі.

Послідовників Мухаммеда спочатку було небагато і протягом 13-ти років вони зазнали ворожості з боку мекканських політеїстів язичників. Щоб уникнути переслідувань, він відправив деяких зі своїх послідовників до Абіссінії в 615 році, перш ніж він і його послідовники мігрували з Мекки в Медину (тоді відому як Ясріб) пізніше, в 622 році. Ця подія, Хіджра, знаменує собою початок ісламського календаря, також відомого як календар Хіджри. У Медині Мухаммед поєднав племена під конституцією Медини. У грудні 629 року після восьми років періодичних боїв із мекканськими племенами Мухаммед зібрав армію з 10 тисяч новонавернених мусульман і рушив на місто Мекку. Завоювання пройшло майже без опору, Мухаммед захопив місто лише з невеликим кровопролиттям. У 632 році, через кілька місяців після повернення з прощального паломництва, він захворів і помер. На момент його смерті більшість Аравійського півострова прийняла іслам«Muhammad», Encyclopedia of Islam and the Muslim World.

Одкровення (кожне з яких відоме як аят — буквально «знак»), про отримання яких Мухаммед повідомляв до своєї смерті, складають вірші Корану, який мусульмани розглядають як дослівне Слово Бога, на якому заснована релігія. Крім Корану, вчення і традиції (сунна) Мухаммеда, що містяться в хадисах та сирі (біографії), також підтримуються та використовуються як джерела ісламського права (шаріат).

Традиційна біографія пророка Мухаммеда загальновизнана переважно історичною за своїм характером, а іслам менше залежить від міфології, ніж юдаїзм та християнство. Канонічне оповідання включає дві ключові надприродні події: божественне одкровення, в результаті якого Аллахом був переданий Коран, і ісра-уа-ль-мірадж (раджаб-байрам) — нічна подорож Мухаммеда в Єрусалим і його піднесення на небеса.

Ім'я

В ісламі імені приділяється велике сакральне значення. Ім'я «Магомет» означає «Возвеличуваний», «Гідний хвали». У Корані він називається за ім'ям лише 4 рази, але називається також: "пророком" ("ан-Набі"), "вісником" ("Расул"), "слугою Бога" ("Абд"), "вісником" ("Башир"), "попереджувачем" ("Надхір"), "нагадувачем" ("Мудхаккір"), "свідком" ("Шахід") та іншими іменами-епітетами. Згідно з мусульманською традицією, після вимови або написання імені пророка Магомета завжди говорять слова: «Солля Аллагу алейгі ва салям» () — тобто «Мир йому і благословення Аллаха».

Повне ім'я Магомета включає імена всіх його відомих предків по прямій чоловічій лінії, починаючи від Адама, а також містить кунью на ім'я його сина Касима (це ім'я означає «який ділив», за життя Магомета ніхто не міг називати свого сина Касимом, бо ця кунья була закріплена за Магометом). Повністю ім'я пророка Магомета виглядає так: Абу аль-Касім Мухаммад ібн 'Абд Аллах ібн Абд аль-Мутталіба ібн Хашим (ім'я Хашима — Амр) ібн Абд Манаф (ім'я Абд Манафа — аль-Мугіра) іль ібн Кусаййа ібн Кілаб ібн Мурра ібн Кааб ібн Луая ібн Галіб ібн Фіхр ібн Малік ібн Ан-Надр ібн Кінана ібн Хузайма ібн Мудрік (ім'я Мудріка — Амір) ібн Ільяс ібн Мудар ібн Нізар ібн Мадді ібн Аднан ібн Адад (вимовляють також — Удад) ібн Мукаввім ібн Нахур ібн Тайра ібн Яруб ібн Яшджуб ібн Набіт ібн Ісмаїл ібн Ібрагім (Халіль ар-Рахман) ібн Таріх (це Азар) ібн Нахур ібн Саруг ібн Шаліх ібн Ірфхашад ібн Сам ібн Нух ібн Ламка ібн Матті Шалах ібн Ахнух (це, як стверджують, пророк Ідріс. Він був першим з роду людського, якому даровано пророцтво і який писав тростинним пером) ібн Іард ібн Махлі ібн Кайнан ібн Іаніш ібн Шит ібн Адам.

Біографія

Народився 12 дня місяця рабі-аль-авваль, року Слона (за місячним календарем) або в понеділок на заході сонця в місті Мекка в небагатій родині. Стосовно перерахунку дати народження на григоріанський календар існують кілька версій — 30 серпня 570 р., або можливо 28 вересня (за старим юліанським — 26 вересня), що більш ймовірно за астрономічними даними. У віці шести років після смерті батьків став сиротою. Надалі виховувався у далеких родичів, а пізніше в домі свого діда і змалку був знайомий з торгівлею. Він найнявся вести справи багатої мекканської вдови Хадіджі, з якою одружився у 25 років. Після цього Магомет деякий час займався торгівлею, після чого виступив як проповідник. Подружжя мало шестеро дітей, включаючи дочку Фатіму.

Відповідно до ісламу, у віці 40 років Магомет почав бачити видіння: звістку про те, що він є пророком Бога. Йому з'явився архангел Джабраїл, який потім у місяці Рамадані уві сні продиктував пророку текст Корану — священної книги мусульман.

У 613 році Магомет почав проповідувати, заохочував багатих допомагати бідним, закликав знищувати ідолів. В Мецці він не знайшов значної підтримки, а тільки нажив собі ворогів серед прихильників старих культів, що змусило його в 622 році разом з послідовниками вирушити до Медини, де мусульманська громада поступово набирала силу. Саме тут сформувалися основні принципи релігійного вчення, ритуалу і організації громади. У Медині побудовано першу мечеть, встановлено основні ритуали і обряди — правила молитви, посту та інші.

Послідовників Магомета спочатку було небагато і протягом 13-ти років вони зазнавали ворожості з боку мекканських багатобожників. Щоб уникнути переслідувань, він відправив деяких зі своїх послідовників в Абіссінію в 615 році, перш ніж він і його послідовники мігрували з Мекки в Медину (тоді відому як Ятриб) пізніше в 622 році. Ця подія, Хіджра, знаменує собою початок ісламського календаря, також відомий як "Календар Хіджри". У Медині Магомет об'єднав племена відповідно до Конституції Медини. У грудні 629 року, після восьми років періодичних боїв із меканськими племенами, Магомет зібрав армію з 10 000 новонавернених мусульман і рушив на місто Мекку. Завоювання пройшло практично без опору і Магомет захопив місто з невеликим кровопролиттям. У 632 році, через кілька місяців після повернення з прощального паломництва, він захворів і помер. На момент його смерті більшість Аравійського півострова прийняла іслам.

Дружини Магомета

Відомий історик Масуді в своїй книзі «Муруджуз-захаб»«Муруджуз-захаб» т.2, стр. 282—283 відзначає, що пророк Магомет мав 15 дружин. Інший відомий історик Йагубі пише, що пророк Магомет мав 21 або ж 23 дружини. Йагубі відзначає, що пророк вступив у фізичні зносини тільки з 13-ма дружинами, а решта померли або після укладення шлюбу, або до шлюбної ночі, або ж пророк розлучився з ними ще до шлюбної ночі. До переліку 13-ти дружин належать 11 дружин, згадані в книзі «Сірейі-Ібн Хішам», а також Марія-коптянка і умму-Шарик Газійа<ref>«Таріхі-Йакуби», в перекладі перською мовою, т. 1, стор. 452—455</</ref> (Кардава вказує тільки на дев'ять, але без Хадіджі, тобто десять, це число жінок, які пережили пророка (за свідченням Ібн Хішама)). Дослідник Уотт вказує, що багато племен претендували на родинні зв'язки з Магометом, тому список дружин може бути сильно перебільшений. Він називає імена лише одинадцяти дружин (з Хадіджею), що ближче до традиційних уявлень (також він наводить імена двох наложниць)М. Уотт. Магомет в Медині. ст. 436. Пророк Магомет одружився зі всіма до коранічної заборони, де заборонялося мати більше чотирьох дружин. Усі дружини, крім Аіші, були до нього у шлюбах, тобто не були цнотливими. Усі дружини мали статус «мати віруючих (або правовірних)».

Послідовний перелік супутниць життя пророка Магомета: Першою дружиною була Хадіджа, яка була за свого життя його єдиною жінкою. Вона була першою людиною, яка прийняла іслам, завжди підтримувала його, тому рік її смерті названий «роком смутку». Сауда бінт Зама, з якою Магомет одружився у 53 роки, вже після смерті Хадіджі, переселившись до Медини. Вона була вдовою одного з перших мусульман, та послідовників Магомета, ас-Сакрал Амра. Аїша — дочка його найближчого сподвижника Абу Бакра. Її вік 12-13 років (за однією з версій, хоча є версії про те, що їй було 6–7, 17 і навіть 27 років). Аїша відрізнялася розумом і після Хадіджі була найулюбленішою серед дружин. Аїша ревнувала пророка, засуджувала його багатоженство і часто ставала джерелом скандалів. Одного разу Магомет забув взяти її з собою до Мекки, так що сподвижникові пророка Савфану довелося вирушити з Аїшою йому навздогін. Те, що Аїша знаходилася одна в товаристві стороннього чоловіка, спричинило чутки та підозри, а Магомет деякий час цурався її і тримався з нею доволі холодно. Ця подія знайшла відгомін в Корані (Сура 24:11-20). Сама ж Аїша була ображена підозрілістю чоловіка. Їй приписують авторство ранніх хадисів про пророка. Опис її характеру одним з перших мусульман: «Я не зустрічав нікого, окрім Аїші, хто б знав більше про сунну (практику) посланця Аллаха, нехай благословить його Аллах, нікого, хто б розумніше висловлював свою думку, якщо питали про її думки, нікого, хто краще б розбирався у віршах та одкровенні, в них закладеному, або підрахунку фараїду (спадку)».Ібн Саад, Табакат, том 2, ст. 481 Хафса — дочка його сподвижника Умара. Вона була вдовою одного з мусульман, який загинув у битві при Бадрі і за свідченнями не відрізнялася великою красою. Їй було 18 років, тому й вона та Аїша, близькі за віком, стали близькими подругами. Хафса часом добряче псувала настрій пророку скандалами, так що той ходив цілий день сердитийАс-Сахіх ал-Бухари, том 6, с. 406. Зайнаб бінт Хузайма, яка померла усього через три місяці після вступу в шлюб. Через щедроти і великодушність її звали «Уммуль-масакін» (мати бідних). Умм Салама була ще однією вдовою. Їй було 29 років, а її чоловік помер від ран, отриманих в битві при Ухуді. Умм Салама пережила свого чоловіка і пророка на понад 50 років.