Красносі́льський Іва́н Миха́йлович (1913, Євлашівка — 7 листопада 1941, Верхньосадове) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець 18-го окремого батальйону морської піхоти Берегової оборони Чорноморського флоту, червонофлотець.
Біографія Народився в 1913 році в селі Євлашівці (нині село Красносільське Борзенського району Чернігівської області). Українець. Красносельский Иван Михайлович. Сайт «Герои страны» .
Закінчив 7 класів. Ймовірно, в середині 1930-х років проходив строкову службу в лавах РСЧАПрипущення фахівців Севастопольського музею КЧФ. Документальних даних немає..
Був одружений. Дружина — Красносільська Федора Іванівна. Разом з дружиною і сином жив і працював у Криму, в селищі Іслам-Терек Кіровського району. Працював в Іслам-Терекській МТС. У Військово-Морський Флот призваний в 1941 році Кіровським райвійськкоматом Кримської АРСР За даними Іменного списку безповоротних втрат Чорноморського флоту за листопад—грудень 1941 р. Цит. по: Борис Соколов. Призрачный бой. Военно-промышленный курьер. № 49 (365) —15.12.2010 .
За іншими, більш розтиражованими даними, перед війною Іван Красносільський працював у Керченському морському порту, недалеко від якого проживав разом з дружиною і малим сином. Почувши по радіо про початок війни, він звернувся у військовий комісаріат з проханням направити його на фронт добровольцем, яке було задоволене Их именами названы улицы Севастополя. Виртуальная выставка. Севастопольская центральная библиотека им. Л. Н. Толстого.
Учасник оборони Севастополя радянськими військами. Загинув 7 листопада 1941 року у бою в районі села Дуванкоя (нині село Верхньосадове в адміністративних межах Севастополя). Похований у братській могилі на цвинтарі селища Дергачів (нині — Нахімовський район Севастополя) .
Бій під Дуванкоєм. Офіційна версія Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1942 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм», червонофлотцю Красносільскому Івану Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно) .
З подання до присвоєння звання Героя Радянського Союзу Миколі Фільченкову, Василю Цибулько, Данилі Одинцову, Івану Красносільському та Юрію Паршину :
Вперше про подвиг моряків-чорноморців стало відомо після публікації 19 травня 1942 року в севастопольській газеті «Маяк Комуни» нарису Меєра Когута «Подвиг п'яти чорноморців» (завідувач відділу агітації і пропаганди газети «Червоний Чорноморець» старший політрук Меєр Наумович Когут зник безвісти в останні дні оборони Севастополя на початку липня 1942 року) .
Події 7 листопада 1941 року Чому загибель моряків-чорноморців відбулася 7 листопада 1941 року, а звання Героїв їм присвоєне лише 23 жовтня 1942 року? Що насправді відбувалося під Дуванкоєм? Сучасні історики мають з цього приводу неоднозначні, часто протилежні точки зору.
Більшість сучасних дослідників, спираючись на документальні дані, вважає, що події під Дуванкоєм 7 листопада 1941 року в радянській історіографії серйозно перебільшені. Це обумовлюється тим, що після поразки радянських військ в Керченсько-Феодосійській наступальній операції треба було зміцнити моральний дух захисників Севастополя, а після залишення міста сюжет, пов'язаний з його героїчною обороною став ще більш затребуваним .
Однак незважаючи на спори скільки німецьких танків знищили моряки-чорноморці в той день і чи були на даному напрямку ворожі танки взагалі, фактом залишається те, що під Дуванкоєм в бою з переважаючими силами противника загинула п'ятірка бійців.
Цитата з книги Олександра Валерійовича Неменка «Вогняні рубежі» Неменко Александр Валериевич. Севастополь. Огненные рубежи. Ч.2. Цит. по: Легенды и быль Красносельского. Сергей Ткаченко. Крымская Правда. —02.11.2010 :
Вшанування пам'яті На честь земляка — Героя Радянського Союзу перейменоване на Красносільське село Євлашівка Борзнянського району. В селі встановлений бюст Івана Михайловича Красносільського, а на пам'ятному знаку односельцям, які загинули під час німецько-радянської війни — меморіальна дошка.
Ім'ям І. М. Красносільського названа вулиця на Батьківщині червоноармійця — в Борзні (колишня вулиця Рози Люксембург). В 1951 році — вулиця в Нахімовський район Севастополя (між вулицями Істоміна і Одинцова). Є вулиця Красносільського в Чернігові.
Ім'я Красносільського отримало і селище Яни-Басалак в Криму. Біля селища Верхньосадове споруджений пам'ятник учасникам бою 7 листопада 1941 року (цікаво, що пам'ятник встановлено майже в кілометрі від місця бою, який відбувся 7 листопада — в цьому районі теж був бій, але 8 листопада 1941).
Примітки
Література Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 1. — 863 с. — ISBN 5-203-00536-2 Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937—1945. — М.: Воениздат, 1977 Герои боёв за Крым. — Симферополь: Таврия, 1972