Га́щенко Павло́ Михайлович (* ? — † 1933) — визначний кобзар і лірник «харківської школи», побратим Степана Пасюги. Народився в с. Костянтинівці Краснокутського повіту. Знав 6 дум.
Життєпис Втратив зір в 11 років, перехворівши віспою. На батьківщині, у користувався величезним авторитетом. Його часто запрошували на громадські заходи, весілля, похорони, сімейні урочистості. Кобзарював переважно у Богодухівському і Краснокутському повітах, нерідко заходив і до Харкова. Бачили його на Полтавщині і Чернігівщині.
Перебував у родинних стосунках із Кучугурою-Кучеренком, що був одруженим з його молодшою сестрою. За часів радянської влади зазнав переслідувань.
Помер від голоду в 1933 році. Похований у рідній Костянтинівці. Опанас Сластьон зробив портретну замальовку співця.
Виступи Найвизначнішими були виступи: на концерт під час ХІІ Археологічного з'їзду в Харкові (1902); у Катеринославському історичному музеї (1911); у Вовчанську Харківської губернії (1914), у Харкові (1924).
Учні Іван Іович Кучугура-Кучеренко; Макар Тимофійович Христенко; Нестір Колісник. Мирон Якович Фесенко з с. Олександрівка
Колеги Навчався і співпрацював з наступними бандуристами: Степан Пасюга; Дмитро Троченко; Стефан Бідило; Хведір Вовк.
Джерела Хоткевич Г. М. Дещо про бандуристів та лірників, 1903. Черемський, К. П. Повернення традиції. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с. Черемський, К. П. Шлях звичаю. — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.