Парнокопитні (парнокопи́ті, паристокопиті, парнопаліЗагороднюк І. В. Наукові назви ссавців: від описових до уніфікованих  — Вісник Львівського Університету. Серія біологічна. 2008. Вип. 48. С. 33-43.), або Оленеподі́бніГащак С. П., Вишневський Д. О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна)  — Славутич: Вид-во Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології, 2006. — 100 с. іл. 8.Делеган І. В. Продукція м'яса сарни європейської та варіанти розподілу її між учасниками колективного полювання — Науковий вісник, 2005, вип. 15.4.Скільський І. В., Л. І. Мелещук, Тащук М. В. Ссавці південно-східної частини буковинського передкарпаття  — 2008. — ряд плацентарних ссавців, який нараховує приблизно 356 сучасних видів у 23 родинах, з яких деякі, особливо з родини бикових, мають велике економічне значення для людини.

Назви ряду Назва Оленеподібні є відповідником наукової назви Cerviformes з типовим родом Cervus Linnaeus 1758.

Парнокопиті, паристокопитніТерміни ухвалені Термінологічною Колегією Природничої Секції Українського Наукового Товариства // Шарлемань М. Звірі України. — Київ: Вукоопспілка, 1920. — 83 с. , ратичніЗагороднюк І. В. Вищі таксони ссавців у сучасній фауні України . — Доповіді НАН України. Біологія. 1998. — це давні назви, які вживали у минулому і позаминулому століттях, коли не знали інших тварин з віддалених континентів і поділяли всіх «копитних» на однокопитих (коні), двокопитих (биків) і 4-копитих, або ратичних (наприклад, кабани). Для двох останніх груп писали «парнокопиті». У монографії І. В. Делегана зі співавторами «Біологія лісових птахів і звірів» (Львів: Поллі, 2005, 600 стор.) у змісті вказано: «Ряд Оленеподібні [ратичні, парнопалі, парнокопитні] Cerviformes seu Artiodactyla Owen, 1848». Тобто назва «парнокопиті» («парнокопитні») стоїть на останньому місці. Те саме показують й багато інших сучасних джерел з українськими назвами звірів. Не всі групи оленеподібних мають копита (наприклад, верблюд, бегемот). Прямий переклад наукової назви Artiodactyla свідчить про наявність парних пальців, а не копит ( — «парний»,  — «палець»).

Філогенія та походження Аналіз морфологічних ознак методами кладистики свідчить, що парнокопиті — парафілетична група. У деяких сучасних філогенетичних реконструкціях їх об'єднують разом із китоподібними та низкою вимерлих форм у надряд Cetartiodactyla (дослівно перекладається як «китопарнокопиті»). До ряду Оленеподібних відносять також родину верблюдових, яка характеризується відсутністю копит (мають звичайні пальці) і рогів (в обох статей). У зв'язку з цим родину верблюдових нерідко виокремлюють до підряду «мозоленогих» (Tylopoda), або навіть вважають такий підряд окремим від «парнопалих» рядом. Остання точка зору тепер не визнається.

Як і багато інших груп ссавців, парнокопиті з'явилися впродовж раннього Еоцену (приблизно 54 мільйони років тому). За формою вони були схожі на нинішніх невеликих оленів: невисокі, коротконогі істоти, які їли листя і м'які частини рослин. На початок пізнього Еоцену (46 мільйонів років тому), три сучасні підряди вже розвинулися: нежуйні (Suina, свині), мозоленогі (Tylopoda, верблюди) і «жуйні» (Ruminantia, включаючи й родини оленевих та бикових).

Проте, оленеподібні були далекі від домінування у той час: «непарнокопиті» (предки сучасних коней і носорогів) були набагато успішнішими і значно численнішими. Представники оленеподібних (парнопалих) виживали у вузьких нішах, зазвичай у найгірших середовищах, і мабуть, у той час вони розвинули свою складну травну систему (зокрема, шлунок), що дозволило їм вижити за рахунок поживи нижчої якості.

Поява трав'янистих угруповань (луки, степи) упродовж Еоцену і їх подальше розповсюдження впродовж Міоцену (близько 20 млн років тому) привели до великих змін: трави були дуже важкі для перетравлення, і парнопалі з їх складними шлунками виявилися більш пристосованими до цього грубого корму, і скоро замінили конеподібних, як панівних на той час великих травоїдних ссавців.

Характеристика

Оленеподібні — це ссавці, у яких на кінцівках два середніх пальці (третій і четвертий) служать для опори, а два крайні (2-й і 5-й) переважно рудиментарні, що рідко торкаються субстрату. У них 19 (у домашніх порід менше) спинно-поперекових хребців, без ключиці, з горбкуватим або складчастим шаром емалі на корінних зубах.

Парнопалими ці тварини називаються через парне число пальців, яких у них два або чотири (вісь кінцівки проходить між 3 і 4 пальцями). Спорідненість різних груп «копитних» (унгулят) уперше помітив зоолог Річард Овен в XIX ст., який запропонував їх поділ на дві сестринські групи «парнопалі» і «непарнопалі».

Парнопалі поділяються на дві групи, які, попри загальну схожість, дуже відмінні:

Нежуйні (свині, гіпопотами, і пекарі) зберігають чотири пальці на нозі, мають простіші корінні зуби, короткі ноги, і їхні ікла часто збільшуються, формуючи бивні. Узагалі, вони — всеїдні і мають простий шлунок. (два різновиди гіпопотама — виняток).

Мозоленогі і жуйні, з другого боку, звичайно високі, мають тільки два пальця на нозі, складніші зуби, щоки, пристосовані до жорсткої трави і багатокамерний шлунок. Вони не тільки мають високорозвинуті травні системи, а й розвинули звичку жувати жуйку: випльовування частково перетвореної їжі, аби жувати її знову, і отримують максимальну можливу від цього вигоду.

Як пропонують молекулярні біологи, одна з груп парнопалих, близька до бегемотів (Hippopotamidae), стала родоначальником ряду китоподібних.

Класифікація

Ряд Cervidormes, seu Artiodactyla Підряд Мозоленогі (Tylopoda) Родина †Anoplotheriidae? Родина †Cainotheriidae Родина †Merycoidodontidae Родина †Agriochoeridae Родина Верблюдові (Camelidae) (7 видів) Родина †Oromerycidae Родина †Xiphodontidae Клада Artiofabula Підряд Свиновиді, або «Нежуйні» (Suina) Родина Свиневі (Suidae) (18 видів) Родина Таясові (Tayassuidae) (3 види) Родина †Sanitheriidae Клада Cetruminantia Клада Cetancodontamorpha Рід †Ендрюзарх (Andrewsarchus)? Родина †Entelodontidae Підряд Whippomorpha Родина †Raoellidae Надродина Dichobunoidea Родина †Dichobunidae Родина †Helohyidae Родина †Choeropotamidae Родина †Cebochoeridae Родина †Mixtotheriidae Інфраряд Ancodonta Родина †Антракотерієві (Anthracotheriidae) Родина Бегемотові (Hippopotamidae) (2 види) Інфраряд Китоподібні (Cetacea) (≈ 98 видів) Парворяд †Стародавні кити (Archaeoceti) Родина †Pakicetidae Родина †Ambulocetidae Родина †Remingtonocetidae Родина †Basilosauridae Парворяд Китовиді (Mysticeti) Надродина Balaenoidea Родина Китові (Balaenidae) (4 види) Родина Цетотерієві (Cetotheriidae) (1 вид) Надродина Balaenopteroidea Родина Смугачеві (Balaenopteridae) (11 видів) Парворяд Дельфіновиді (Odontoceti) Надродина Delphinoidea Родина Дельфінові (Delphinidae) (37 видів) Родина Нарвалові (Monodontidae) (2 види) Родина Фоценові (Phocoenidae) (8 видів) Надродина Physeteroidea Родина Когієві (Kogiidae) (2 види) Родина Кашалотові (Physeteridae) (1 вид) Надродина Platanistoidea Родина Platanistidae (2 види) Надродина Inioidea Родина Інієві (Iniidae) (4 види) Родина Понтопорієві (Pontoporiidae) (1 вид) Надродина Lipotoidea Родина Lipotidae (1 вид) Надродина Ziphioidea Родина Дзьоборилові (Ziphiidae) (24 види) Клада Ruminantiamorpha Підряд Жуйні (Ruminantia) Інфраряд Tragulina Родина †Amphimerycidae Родина †Prodremotheriidae Родина †Протоцератиди (Protoceratidae) Родина †Hypertragulidae Родина †Praetragulidae Родина Оленцеві (Tragulidae) (10 видів) Родина †Archaeomerycidae Родина †Lophiomerycidae Інфраряд Pecora''' Родина †Gelocidae Родина †Palaeomerycidae Родина Вилорогові (Antilocapridae) (1 вид) Родина †Climacoceratidae Родина Жирафові (Giraffidae) (5 видів) Родина †Hoplitomerycidae Родина Оленеві (Cervidae) (54 видів) Родина †Leptomerycidae Родина Кабаргові (Moschidae) (7 видів) Родина Бикові (Bovidae) (152 види)

Примітки

Джерела Ряд Оленеподібних (= Парнопалих) у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) Ряд Artiodactyla на вебпроекті "Дерево життя): Tree of Life Web Project. 2008. Artiodactyla. Even-toed ungulates. Version 04 June 2008 (temporary). in The Tree of Life Web Project, http://tolweb.org/ (Схема родоводу, багато літератури та інтернет-посилань).