Алексіс Парніс (, 24 травня 1924, Пірей — 10 березня 2023 ) — новогрецький поет, прозаїк і драматург.
Біографія Алексіс Парніс — псевдонім письменника, його справжнє ім'я Сотіріос Леонідакіс (). Народився в Піреї 1924 року. Брав участь у грецькому Русі Опору, від вересня 1944 року брав участь у бойових діях у складі ЕЛАС, у грудні отримав серйозне пораненняБиография Алексиса Парниса .
Через зв'язок із Нікосом Захаріадісом вимушений 1950 року приїхати в СРСР, один рік прожив в Ташкенті, 1951 року поступив у Літературний інститут імені А. М. Горького. Під час навчання познайомився з Борисом Пастернаком, Назимом Хікметом, Костянтином Федіним, Борисом Полевим та іншими видатними письменниками СРСР. 1955 року був учасником V Всесвітній фестиваль молоді і студентів Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Варшаві.
1960 року письменник Борис Полевой сприяв постановці п'єси «Остання ніч Афін» Парніса в радянських театрах. Спочатку сам Парніс запропонував цю п'єсу в декілька театрів, але скрізь отримав відмову. Імовірно, причиною відмови було виключення Паріса з лав Комуністичної партії Греції. Тоді Полевой послав п'єсу зі своїм супровідним листом Софії Гіацинтовій, що була членом художньої ради драматичного театру імені Станіславського.
Однак Софія Володимирівна захворіла, і це завадило їй винести п'єсу на худраду в театрі. Проте вона звела Парніса і режисера Віктора Коміссаржевського, той якраз шукав п'єсу, в якій могла б грати видатна актриса Малого театру Віра Пашенна. Віктор Григорович дав прочитати п'єсу Пашенній, і та вирішила що роль літньої грецької матері саме для неї. Будучи обізнаною із причинами відмови в постановці п'єси в інших театрах, вирішила зателефонувати Микиті Сергійовичу Хрущову, з родиною якого товаришувала. Оскільки питання було вирішене на найвищому рівні, Віктор Комиссаржевський приступив до постановки. У вересні 1960 року п'єсу опублікували в журналі «Новий Світ». У першому півріччі 1961 п'єсу грали вже в 171 театрі по всьому Радянському Союзу, а в кінці року — в театрі 181 .
У грудні 1962 року Парніс повернувся в Грецію. Пізніше його п'єси ставилися в грецьких театрах, зокрема у Національному театрі Північної Греції.
1992 року Алексіс Парніс удостоєний ізраїльською організацією «Яд Вашем» почесного звання Праведника світу за те, що в роки Другої світової війни в його родині переховувалась єврейська сім'я.
Нині Алексіс Парніс мешкає в Афінах.
Основні твори Авторству Алексіса Парніса належить переклад «Заповіта» Тараса Шевченка грецькою мовоюДжерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989.
Серед творів Алексіса Парніса перекладені російською мовою:
п'єси «Остання ніч Афін» «Сухий острів» «Плацдарм» збірки віршів «До радянської землі» «Серце Греції» романи «Коректор» «Бульвар Пастернака» «У кожного своя Прага» інше поема «Про Белоянніса» оповідання «Кремлівський могильник»
Примітки
Посилання Офіційна сторінка поета Алексіс Парніс, Національний книжковий центр