Джу́ра, цю́ра або чу́ра — так називали в Україні в XVI—XVIII столітті зброєносця, учня у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом із козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Походження терміна джура точно не визначено. Очевидно, це спільне індоєвропейське поняття — чи слово з іранських мов (скіфів / сарматів), занесене в Подніпров'я. В іранських мовах воно означає «товариш». За іншою версією, слово «джура» є тюркським запозиченням, повʼязаним із системою ініціаційних рівнів у Запорізькій Січі, де джура позначав найнижчий щабель ще не повністю ініційованих членів громади.
Молодики (пахолки, хлоп'ята, джури, новики) — новоприйняті й молоді козаки на Запорозькій Січі в XVI—XVII столітті. За свідченням польського хроніста Ш. Старовольського, вони виконували функції зброєносців, слуг козацької старшини. Не вважалися повноправними козаками-товаришами, зокрема, не мали права на участь у козацьких радах. Лише після кількох років перебування на Січі та набуття відповідного військового досвіду вони могли стати повноправними козаками (товаришами). За часів Нової Січі (1734—75) називали козаків-наймитів, які працювали в господарствах заможних козаків — зимівниках, на рибних промислах, чумакували тощо.
У сьогоденні значення слова джура отримало всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), котра проводиться Міністерством освіти і науки України, за сприяння інших міністерств, відомств і громадських організацій.
Джерела та література В. В. Панашенко. Джура // Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000. УРЕ. — К., 1962. — т. 4. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 263. С. А. Лепявко. Молодики // Сас П. М.. Пахолок //
Посилання