Ручна осколкова граната Ф-1 (індекс ГРАУ — 57-Г-721. Розмовна назва - лимонка) — ручна граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Кидати гранату можна з різних положень і лише з-за укриття, з бронетранспортера або танку. Оскільки Ф-1 є гранатою оборонної дії, то радіус ураження осколками значно перевищує радіус можливого кидка гранати.
Історія створення Ф-1 розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. (не плутати з сучасною F1 у пластиковому корпусі та напівготовими осколками) та англійської гранати системи Лемона, що постачались у Російську імперію в роки Першої світової війни, звідки й назва Ф-1 та прізвисько «лимонка», що не має стосунку до фрукта. З причин розробки нової гранати для радянських військ можна вказати численні недоліки попередниці РГД-33, тож 1939 р. було прийняте рішення про розробку нової оборонної гранати та доручене Ф. І. Храмеєву, з яким він упорався протягом двох місяців. На озброєння РККА граната прийнята з дистанційним запалом Ковешникова з займанням капсуля дистанційної дії (ударним механізмом). 1941 р. замість запалу Ковешникова був прийнятий простіший у виробництві та використанні УЗРГ системи Е. М. Віцені. У військах граната крім «лимонки» отримала також прізвиська «фенюша».
Знята з озброєння в СРСР в 1988, але використовується всіма арміями пострадянського простору. У російській федерації станом на 2013 на утилізацію було виставлено 365 681 гранат Ф-1Россия утилизирует последние лимонки.
Характеристики та конструкція
Граната Ф-1 має наступні характеристики:
Дистанція вкидання — 35-45 м. Максимальна дистанція ураження осколками — 200 м. Найімовірніша дистанція ураження осколками — 30-35 м. Час затримки вибуху — 3,2-4,2 с. Кількість осколків — до 300 шт.
Ф-1 складається з корпусу, вибухового заряду та запалу. У корпусі гранати розміщується вибуховий заряд та запал, також корпус слугує матеріалом для утворення осколків при розриві корпусу вибухом. Корпус гранати виробляється з чавуну, з поздовжніми й поперечними борознами, якими граната зазвичай розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні або транспортуванні гранат в цей отвір вгвинчена пластмасова пробка. Вибуховий заряд заповнює корпус, та слугує для розриву гранати на осколки. Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) призначається для підриву вибухового заряду.
Модифікації та маркування Бойові гранати пофарбовано у зелений колір від хакі до темно-зеленого. Навчально-імітаційні гранати пофарбовані в чорний колір з двома білими (вертикальна та горизонтальна) смугами. Крім того, навчальні гранати мають отвір у нижній частині корпусу. Бойовий запал не має кольору. У навчально-імітаційного запалу кільце чеки та нижня частина притискного важеля мають червоний колір.
Маркувальні клейма на корпусах гранат Ф-1 Шифр підприємстваПовна назва підприємстваГ, ГЗарматурний завод м. Гусь-ХрустальнийООмутінський металургійний завод, Кіровська областьП, ПЗПесковський чавуноливарний завод, Кіровська областьРРжевський механічний завод, Свердловська областьТ, ТК, тВиправно-трудова колонія ІТК-1, м. ТамбовУМЗ, УОМЗУсманський механічний завод, Воронезька областьЯЯрцевський машинобудівний завод, Смоленська областьтрикутникЗавод «Будмаш», м. Прилуки, Чернігівська область
Копії Копіями Ф-1 можна вважати китайську гранату «Тип 1», польську F-1, тайванську оборонну гранату та чилійську Mk2.
Див. також F1 (австралійська граната) F-1 (граната) РГД-5 Mk I (граната) Mk 2 (граната) M67 (граната) M-24 (M-61) РГН РГО DM51
УДЗ (запал) УЗРГ (запал)
Примітки
Джерела В. Н. Шунков. Оружие пехоты 1939—1945. Харвест. Минск. 1999 г. (С.?)
Посилання Ю. Веремеев. Гранатная арифметика Тактика использования гранаты Ф-1 Ручная осколочная граната Ф-1 с запалом Ковешникова ЛКИ. Ручные гранаты (С.?)