Інтерва́лом в музиці називається відношення висот двох тонів, що визначається відношенням частот їх коливань. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно — інтервал називається «мелодичним», якщо одночасно — «гармонічним». Нижній звук інтервалу називається його основою, а верхній — вершиною.

Класифікація інтервалів

У сучасній музичній практиці величину музичного інтервалу прийнято визначати кількістю музичних щаблів, які він охоплює від його основи до вершини включно.

Інтервали мають дві величини — кількісну і якісну. Кількісна величина визначає, скільки щаблів охоплює інтервал. Якісна величина визначає, скільки тонів та півтонів містить інтервал.

Інтервали, що утворюються в межах октави називаються простими, а поза межами октави — складеними:

Прості інтервали Кількістьщаблів Назваінтервалу Кількістьтонів Кількістьпівтонів1 чиста Прима002 мала Секунда 0,5 1 2велика Секунда 1 23 мала Терція 1,5 3 3велика Терція 2 44 чиста Кварта 2,5 5 4збільшена Кварта 3 65 зменшена Квінта 3 6 5чиста Квінта 3,5 76 мала Секста 4 8 6велика Секста 4,5 97 мала Септима 5 10 7велика Септима 5,5 118 чиста Октава 6 12

Складені інтервали кількістьщаблів Назваінтервалу альтернативнаназва9 нона секунда через октаву 10децима терція через октаву 11ундецима кварта через октаву 12дуодецима квінта через октаву 13терцдецима секста через октаву 14квартдецима септима через октаву 15квінтдецима подвійна октава

Залежно від кількості півтонів, які містить той чи інший інтервал, розрізняють якість інтервала. Інтервали можуть бути чистими (скорочене позначення — ч) (1, 4, 5, 8), великими (в) або малими (м) (2, 3, 6, 7), збільшеними (зб) (4) або зменшеними (зм) (5).

В акустичному відношенні розрізняють консонуючі інтервали та дисонуючі. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих — секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній — нижнім, називається оберненням інтервалу. Так, октава в оберненні дає приму, септима — секунду, секста — терцію, а квінта — кварту. При цьому чисті інтервали обертаються в чисті, малі — в великі, збільшені — в зменшені.

Проблеми темперації Музичні інтервали сприймаються найбільш гармонічно, коли складові їх частоти співвідносяться як невеликі цілі числа. Подібна закономірність була відома ще Піфагору, який виділяв такі інтервали, як октава (співвідношення — 1:2), квінта (2:3), і кварта як (3:4), а решту інтервалів представляв шляхом комбінування цих трьох інтервалів. Ідея простих числових пропорцій для всіх інтервалів реалізується у натуральному строї, проте як і піфагорійський стрій, натуральний не може забезпечити рівності музичних інтервалів у 12-щаблевому звукоряді.

Подальший розвиток європейської музики викликав необхідність поділу октави на рівні інтервали. Такий поділ забезпечує рівномірно-темперований стрій, при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою , де x — кількість півтонів. Наприклад, інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот . Рівномірно-темперований стрій використовується для настроювання інструментів з фіксованим звукорядом, насамперед клавішних, тоді як струнно-смичкові інструменти, деякі духові і людський голос можуть проінтонувати інтервал в будь-якому строї.

Варто також зазначити, що деякі неєвропейські музичні культури використовують звукоряди, далекі від європейської 12-тонової системи. Наприклад, в Індії існують системи, що поділяють октаву на 22 щабля — «шруті». Для вивчення та порівняння різних звукорядів в теорії використовують особливу одиницю — цент, що поділяє півтон на 100 рівних інтервалів (звідки й назва), а октаву — відповідно — на 1200. Порівняння натурального та рівномірно темперованого строю з позначеннями числових відношень та кількістю центів представлено наступною таблицею:

кількість півтонів кількістьщаблів звичайнаназва Відношення частоту натуральному строї Значення у центах рівномірна темперація натуральнийстрій 0 1 чиста прима 1:1 0 0 1 2 мала секунда 16:15 100 112 2 2 велика секунда 9:8 200 204 3 3 мала терція 6:5 300 316 4 3 велика терція 5:4 400 386 5 4 чиста кварта 4:3 500 498 6 4 5 збільшена кварта зменшена квінта 45:32 64:45 600 590 610 7 5 чиста квінта 3:2 700 702 8 6 мала секста 8:5 800 814 9 6 велика секста 5:3 900 884 10 7 мала септима 16:9 1000 996 11 7 велика септима 15:8 1100 1088 12 1 8 чиста октава 2:1 1200 1200

Джерела

Справочник по радиоэлектронике. — М., «Энергия», 1968 конвертер інтервалів (центи-відношення)