Крупські, де Крупе (, ”, , , ) — польськийУнбегаун Б. О. Русские фамилии. — : Прогресс, 1989. — С. 27—28, 216, 238, 245—250, 276—284, 309. шляхетський рід (прізвище гербової одвічної шляхти — ).
Прізвище утворене до XIV ст.Крупський Степан Бабонич (бл. 1278 р. — бл. 1320 р.) (1346 р.) в загальній практиці для всіх благородних в ЄвропіНиконов В. А., География фамилий // Отв. ред. д-р геогр. наук С. И. Брук; Рецензенты: д-р ист. наук Г. П. Смолицкая, д-р ист. наук Р. Ш. Джарылгасинова; Ордена Дружбы народов Институт этнографии имени Н. Н. Миклухо-Маклая Академии наук СССР. — : Наука, 1988. — С. 18—33. — . . Походить від додатку до особистого імені шляхтичів, які спадково володіли родовим гніздом КрупеS. Uruski, «Rodzina» — t.8 — s.93. , родоначальників роду КрупськихУнбегаун Б. О. Русские фамилии…, 1989. — С. 15—21, 27—28, 191—193, 215—217, 245—246, 263—264. , згідно з документальними текстами латиною та польською — «де Крупе». Латиною «де Крупе» — «de Crupe» (до XIV ст.). В XV ст. під впливом слов'янської культури в текстах польською з'являється остаточно сучасна форма прізвища «Крупський». Польською Іван Крупський — «Jan Krupski» (Krupski), 1534 р. латиною текст має «Crupsky» (Акт переділу землі Ієроніма Крупського)«Акты издаваемые Виленскою Археографическою Коммиссіею» (Акты, относящіеся къ исторіи бывшей Холмской епархіи). — Вильна: типография А. Г. Сыркина, 1892. — № 107. — Т. XIX. — С. 70. , в 1550 р. — «Crupski» (Акт завершення навчання в Яґеллонському Краківському Університеті Крупського Валерія)«ACTA RECTORALIA ALMAE UNIVERSITATIS STUDII CRACOVIENSIS», Tomus secundus, contimems annos 1536—1580, Stanislaus Estreicher, CRACOVIAE, 1909. XIV str.360 (178) . В старобілоруських й російських текстах до XIX ст. — «Крупскій (Крупскі)» або «Крупский». Прізвища у Російській імперії стали загальноприйнятими, крім благородних (вже існуючих), після скасування кріпосницького права 1861 р.Никонов В. А. География фамилий // Отв. ред. д-р геогр. наук С. И. Брук; Рецензенты: д-р ист. наук Г. П. Смолицкая, д-р ист. наук Р. Ш. Джарылгасинова; Ордена Дружбы народов Институт этнографии имени Н. Н. Миклухо-Маклая Академии наук СССР. — : Наука, 1988. — С. 20—26. — . . У сучасній Польщі це прізвище є серед найпопулярнішихNajpopularniejsze nazwiska w Polsce (2745 Krupski), 2015 r., «dziury.eu» .
Походження У рукописах авторитетнішого польського історика римо-католицького єпископа Яна Длугоша (1415–1480 рр.) в описі гербу Корчак: предки Крупських — Корчак (), а їх національність та етнічне походження — Русини ()Jan Dlugosz, Insignia seu clenodia regis et regni Poloniae (z kodeksu Kornickiego wydal Dr. Z. Celichowski).- Poznan, 1885. str.24 . Перший знаний пращур гербу Корчак — русин Крупський Єжи (1472–1548 роки життя)Boniecki A. Herbarz Polski. — Warszawa, 1908. — T. XII. — Cz.1. — S. 349—351. .
Родовий герб Крупських
Різні віття родоводу з прізвищем Крупські застосовували герби герб «Корчак»str. 396, tom 5, «Herbarz Polski», Kaspra Niesieckiego S.J., w Lipsku, 1840 r. , герб «Леварт»str. 58, «Herbarz szlachty prowincyi Witebskiej», wydanie Herolda Polskiego, w Krakowie, 1899 r. , герб «Шеліга»str. 350, tom XII, cz. 1, «Herbarz Polski», Adam Boniecki, Warszawa, 1908 r. , герб «Копач»str. 93, tom IX, «Herbarz Polski», Kaspra Niesieckiego S.J., w Lipsku, 1842 r. , герб «Лев II» . Ідентифікація котрих (який саме використовували) передбачає метричний зв'язок (свідоцтво про народження) нащадка з тим представником роду, котрий в минулому мав документальне визнання (у згоді з загальноприйнятими правилами в генеалогії та геральдиці). Маючи спорідненість з предком, нащадки старовинного роду Крупських називаються — Дом Крупських (str.691, «Herby Rycerstwa Polskiego», Paprockiego Bartosza, Krakow, 1858. ; 1.8. ХОЛМСЬКИЙ ПОМ'ЯНИК. СПРОБА ІДЕНТИФІКАЦІЇ КНЯЗІВСЬКИХ ІМЕН. Леонтій Войтович, «Князівські династії Східної Європи»; кінець IX — початок XVI ст.: склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — .с. 200, 206—207, «2. Крупські та Сосновські», Збірник Лева Кишки. Баран Олександр, Холмський пом'яник (за текстом збірника Лева Кишки) / Олександр Баран // Вісник Львівського університету. Сер. : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. — 2007. — Вип. 2. — С. 192—208.).
Рід володів нерухомістю маєток Новосьолківласник Боніфаций Урбанович Крупський (учасник польського повстання 1863 р.) Ігуменського повіту Мінської губернії Російської імперії, маєток КавєрляниРДІА (ф.1343 оп.16 спр.2885 арк.24-25) Мінського воєводства Великого Князівства Литовського (до 1742 р., після 1742 р. — маєток Шоломеци Речицького повіту), Крупе, Орхово (), Собебор (Sobiebor), Стрельце (Strzelce), Дубно (Dubnę), Гаци (Gaci, Gać), Білобожниця (Białóbożnica), Ястраблі (Jastrabli), Кіселіна (Kisielina), Осовки (Osówki), Ліхановки (Łychanowki), Устилуг (Uściług), Людзін (Ludzin), Ометинець (Ometyniec), Усвятє (Uświacie), Узблочє (Uzbłocia), Крупи Крупеніна (Krupie Krupienina), Чашичі (Czaszyc), Крупи Шилович (Krup Szylowicz), Пілонек (Pilonek), Бєлиничі (Białynicz), Бабіничі (Babnina), Хізи (Chizy), маєток Станішек ()str. 96 (185), «Metryka Litewska» (Rejestry podymnego W.K.L., Wojewodztwo smolenskie 1690 r., pod red. A. Rachuby), Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, opr. Stanislaw Dumin i Andrzej Rachuba, Warszawa, 2009 r. ; маєтки Засула (1939 р.), Олешків (1939 р.) Str.1, Ident. 1-2, та ін.. Рід засновував церкви В 1507 р. — католицький храм «Матері Божої Утішительниці» (належить Орденові Братів Менших Капуцинів) в місті Орхувек (біля Влодави) Крупський Єжи і Христина . В 1727 р. — католицький монастир із храмом Ордену Домініканців в місті Гродно Крупський Станіслав (фінансував 1283 злотих й 10 грошів згідно з Актом № 6986) та ін.
Рід у часи Великого Князівства Литовського і Речі Посполитої Рід Крупських був внесений у Гербовники Речи Посполитої, після 1413 Унії Великого Князівства Литовського з Польщею.
У Реєстрі Війська Запорізького 1649 року 16 жовтня за короля Яна II Казимира і шляхетного гетьмана Богдана Хмельницького у козацтво записані пани шляхтичі: Крупський ВасильВолодимир Кривошея. Генеалогія українського козацтва" (Канівський полк). — Київ: Стилос, 2006. — С. 55. — . (Канівський полк) в сотні з Іваном Богуном; Крупський Олекса«Реєстр Війська Запорозького 1649 року (транслітерація тексту)». — К. : Наукова думка, 1995. — С. 62 об., 98, 350, 347 об., 547. (Кропивнянський полк). Крупський Леонтійс.222, розділ V (1687—1722 рр.) «Тенденції еволюції національної еліти», «Генеалогія українського козацтва» (Нариси історії козацьких полків), Володимир Кривошея, вид. «Стилос» 2-е доповнене, м. Київ, 2004 р. (полк Новицького) хорунжий за шляхетного гетьмана Івана Мазепи (1697 рік); Крупський ЮськоКривошея В. В., «Мазепа и Мазепинцы », сайт «Історія України» — козацький сотник, очолював полкову сотню з Комишні (1687—1688 рр.)стор. 283 «Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорожського у 1648—1782 рр.», Заруба В. М., наукове вид., ПП «Ліра Лтд», м. Дніпропетровськ, 2007 р. . Крупський — козак Веницької сотні Кальницького полку (Реєстр Запорізького війська 1649 р.)Кальницкий полк , сайт «историк-генеалог Александр Краснолуцкий» . Крупський Тимиш — козак Батуринського куреня (Реєстр Запорізького війська 1756 р.)«Реестр Запорожского войска 1756 г. » (Батуринский курень), № 126, сайт «историк-генеалог Александр Краснолуцкий» .
Інші особи цього періоду
Крупська Софія (з землі Холмщинистор. 126, 187, 395, «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)», професор Яковенко Н. М., Академія наук України, Інститут української археології, Українська правнича фундація, вид. «Наукова думка», м. Київ, 1993 р. ) — пані бояриня замку м. Луцьк (1528 р.), та її сестра Крупська Катерина дружина князя Богдана Тура з роду Свирські (1512 р.)str.159, «Poczet rodow w Wielkiem Ksiestwie Litewskiem w XV i XVI wieku», Adam Boniecki, Warszawa, 1887. ; Крупський Георгій — ротмістр, керівник 162 вершниками (1503 р.), шляхтич Поділлястор. 205, «Еластична спільнота (Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття)», Віталій Михайловський (рецензент доктор історичних наук професор Володимир Александрович та ін.), вид. «Темпера» (рекомендовано до друку Вченою Радою), м. Київ, 2012 р. ; Крупський Іван — війт у Смоленському воєводстві (4 квітня 1690 р.); Крупський Юрій Опанасович — в смоленській шляхті білоруського походження (19 вересня 1654 р.), шляхтич католицького віросповідання («Хрестоприводна іменна книга польських і московських людей»)Російський державний архів давніх актів: ф. 137 оп.1 книга 16 арк. 10 ; Крупський Йоахім-Степанstr.108, "Elektorowie krolow Wladyslawa IV., Michala Korybuta, Stanislawa Leszczynskiego i spis stronnikow Augusta III. / zestawili w porzadek abecadlowy Jerzy Dunin-Borkowski i Miecz. Dunin-Wasowicz., Lwow, czcionkami I. Zwiazkowej Drukarni, nakl. Elzbiety z hr. Losiow Duninowej-Borkowskiej, 1910; «Rocznik Towarzystwa heraldycznego we Lwowie», Tom 1 — rok 1908/9. (з Вітебського воєводства) — електор (виборець) короля Владислава IV (1595—1648); Крупський Давид — шляхтич Вітебського воєводства (акти 1638–1641 рр.)с. (VI) 424, 426, 427, вып. 26, «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные», М. Веревкин, типо-литография Г. А. Малкина, г. Витебск, 1895 г. ; Крупський Христофер (з Руського воєводства) — електор (виборець) короля Владислава IV (1595—1648); Крупський Андрій (з землі Холмщини) — електор (виборець) короля Михайла Корибута (1669—1673); Крупський Ян-Станіслав (з землі Холмщини) — електор (виборець) короля Августа II (1697 р.)str.176, Elektorów poczet, którzy niegdyś głosowali na elektorów Jana Kazimierza roku 1648, Jana III. roku 1674, Augusta II. roku 1697, i Stanisława Augusta roku 1764, najjasniejszych Królów Polskich, Wielkich Książąt Litewskich, i.t.d. / ułożył i wydał Oswald Zaprzaniec z Siemuszowej Pietruski . Bochnia ; Lwów. drukiem Wawrzyńca Pisza; nakładem Kajetana Jablońskiego. 1845. ; Курбський Андрій Михайлович — носив прізвище Крупський (Krupski)с.504-506 tom 1 (Index, Tesserae gentiliciae in regno Poloniae s M. D. Lit.), «Orbis Poloni», Simone Okolski, Cracov, 1641; c.554 (herb Krupskich), «Poczet herbow szlachty Korony Polskiey y Wielkiego Xięstwa Litewskiego: gniazdo y perspektywa staroświeckiey cnoty», Potocki Wacław, Krakow, 1696 r.; с. LII «Skorowidz do herbow» (с. 871) «Herby Rycerstwa Polskiego. przez Bartosza Paprockiego zebrene i wydane r. p. 1584 (1789). Wydanie Kazimierza Jozefa Turowskiego. Krakow. Nakładem wydawnictwa biblioteki polskiej. 1858». гербу Леварт у Великому Князівстві Литовському провінції Речи Посполитої; Крупський Бернардус — монах францисканець, католицький священик, богослов, автор першої книги польською мовою серед латиномовного друкарства «Об'явлення Небесних Таїн святої Бригіти» (1698 р.)str.396, Tom V, «Herbarz Polski», Niesieckiego Kaspra S.J., w Lipsku, 1840. Kp. Skarby niebieskich tajemnic to iest Księgi obiawienia niebieskiego S. Matki Brygitty […]. — m. Zamość, 1687 r. ; Estr. XV—XVIII, 1894 r., t. 2, 383 Bernardyn, tłumacz. Aktywny na przeł. XVII i XVIII wieku ;