«Немезида» () — роман англійської письменниці Агати Крісті із серії творів про міс Марпл. Роман написаний в 1971 році, опублікований у тому ж році видавництвом «Collins Crime Club». Це останній роман, написаний Агатою Крісті про міс Марпл, але не останній опублікований.

Сюжет Міс Марпл одержує лист від свого стародавнього друга Містера Джеймса РейфілаОдин з персонажів іншого роману Агати Крісті про Міс Марпл — «Карибська таємниця». У листі він просить її розслідувати злочин, а у випадку успіху вона повинна одержати спадок у розмірі двадцяти тисяч фунтів. Рейфіл не залишає Марпл практично ніяких підказок або зачіпок. Вона навіть не знає, хто жертва.

Першим ключем до розгадки стає екскурсія найкращими будинками й садами Великої Британії, організована для неї Рейфілом перед смертю. У поїздці її супроводжують ще чотирнадцять осіб, принаймні одна з яких має стосунок до її справи. Вона довідається, що одна з її компаньйонок, Елізабет Темпл, колись була директором школи, у якій учився «нікчемний» син Рейфіла, Майкл, що сидить у в'язниці.

Наступним ключем стає знайомство з Лавінією Глінн і її сестрами, яких Рейфіл перед смертю попередив про міс Марпл і попросив супроводжувати на самому відповідальному етапі екскурсії.

Далі починають відбуватися загадкові події: міс Темпл після удар в потилицю непритомніє. Її відправляють у лікарню, де вона впадає в кому. Прийшовши до тями через кілька днів, вона шепотить міс Марпл «знайдіть Вериті Гант», після чого помирає.

Міс Марпл довідається, що Вериті Гант була удочерена сестрою Лавінії Глінн. Вериті Гант повинна була таємно обвінчатися з Майклом Рейфілом, але обоє не з'явились на церемонію. Міс Марпл розуміє, що жертвою злочину була Вериті. Залишилося знайти вбивцю.

Основні персонажі Міс Джейн Марпл — прониклива детективка-аматорка. Джейсон Рафієл — мільйонер, який нещодавно помер. Майкл Рафієл — син Джейсона, якого батько вважав безпутним неробою. Естер Волтерс — секретарка містера Рафієла. Веріті Гант — колишня наречена Майкла Рафієла. Жертва вбивства. Міс Елізабет Темпл — колишня директорка школи, де навчалася Веріті Гант. Жертва вбивства. Міс Кук та міс Берроу — жінки в екскурсійній групі, завдання яких — захищати міс Марпл. Лавінія Ґлінн (у дівоцтві Бредбері-Скотт) — удова, одна з трьох сестер Бредбері-Скотт. Клотильда Бредбері-Скотт — неодружена старша сестра Лавінії, яка дуже прив'язалася до Веріті Гант. Антея Бредбері-Скотт — неодружена молодша сестра Лавінії та Клотильди. Професор Вонстед — психіатр, учасник екскурсійної групи. Архідиякон Брабазон — друг міс Темпл. Джоанна Кроуфорд — молода дівчина, учасниця екскурсійної групи. Емлін Прайс — юнак, учасник екскурсійної групи. Нора Брод — місцева дівчина, жертва вбивства.

Літературне значення та сприйняття За публікацією The Telegraph, історія Агати Крісті «Немезида», є однією з кращих в її творчому доробку.

Метью Коуді у газетах The Guardian від 4 листопада 1971 року підсумував: «Не класичний твір Крісті, але досвідчена майстриня вражає свіжістю, а сама суміш розслабляє, наче гаряча ванна».

Моріс Річардсон у виданні The Observer від 31 жовтня 1971 року сказав про міс Марпл у цій історії: «Фінал, коли вона, одна в ліжку, абсолютно беззахисна й навіть без спиці для в'язання, зіштовхується з кремезним здорованем-лиходієм, бісівсько гарний. Можливо, це не найкращий її твір, але дивовижно винахідливий, цілком гідний Пікассо детективного жанру».

У часописі Daily Mirror від 28 жовтня 1971 року зазначили: «Із цією першокласною історією дама Агата тріумфально повертається до традиційного детективного роману після періоду психологічного саспенсу».

Роберт Вівер у «Toronto Daily Star» від 4 грудня 1971 року написав: «Крісті сповна заслуговує на відданість, яку їй виявляють шанувальники традиційного детективу. Її твори читаються легко й вони винахідливі, а в „Немезиді“ їй допомагає аматорка-детективиня міс Джейн Марпл, яка поринає у розслідування вбивства, намагаючись виконати прохання, що надійшло, по суті, з того світу. Переступивши 80-річний рубіж, пані Крісті залишається невтомною».

Роберт Барнард прокоментував сюжет так: «Містер Рафієл відправляє міс Марпл у тур величними садами». Його загалом негативне враження від роману було стисло висловлено в одному реченні: «Садові манівці, якими нас ведуть, не є ані завабливими, ані корисними. Тут застосовні всі звичайні зауваження щодо пізньої Крісті».

Гомосексуальна тематика У романі розглядається незадекларована природа «жіночого кохання». Клотильда Бредбері-Скотт зображена як літня шляхетна пані, яка мешкає з двома сестрами. Зустрівшись із Клотильдою, міс Марпл відчуває її справжню природу. Утім, міс Марпл, здається, виявляється засліпленою й не бачить правди в цій справі через власні стереотипи щодо гендерних ролей.

Міс Марпл думає про себе, що з Клотильди «вийшла б чудова Клітемнестра — вона могла б із захопленням заколоти чоловіка у його ванні». Проте вона відкидає цю думку. Клотильда ніколи не була у шлюбі, і міс Марпл вважає її нездатною вбити нікого, крім власної версії Агамемнона. У романі Клотильда вбиває свою кохану, щоб завадити молодій дівчині покинути її заради того, щоб «жити з чоловіком, мати дітей, шлюб та нормальне життя».

Крісті пов'язує сприйняту девіацію лесбійства з девіантною поведінкою вбивства. Проте Клотильда зображена пристрасною у своєму коханні. Ця пристрасть водночас заважає їй знівечити труп Веріті та захищає її від відчуття справжнього смутку через смерть дівчини.

Особа вбивці мала спантеличити типових читачів Крісті. Клотильда Бредбері-Скотт зображена як поважна стара діва. Утім, з'ясовується, що вона вбила свою молоду вихованицю Веріті Гант із мотивів кохання та ревнощів. Почуття між Клотильдою та Веріті ніколи не розкриваються повною мірою; Крісті зазвичай приділяла мінімум уваги розвитку й висвітленню пристрасних стосунків у своїх творах.

У своїх висновках міс Марпл, здається, розглядає пристрасну дружбу між жінками лише як етап у їхньому житті, якому судилося закінчитися, коли одна з жінок обирає чоловіка-коханця. Це був вибір, зазвичай відкритий для молодшої жінки в одностатевих стосунках. Це був традиційний погляд, якого дотримувалися люди покоління та соціального класу Марпл. Твори Крісті загалом натякають, що жінки мають «нагальну потребу та право на повноцінний сексуальний досвід». Однак у цьому романі Крісті не допускає можливості того, що лесбійські стосунки можуть бути настільки ж повноцінними, як і гетеросексуальні.

У романі Веріті зрештою відкидає Клотильду на користь Майкла Рафієла. Раціональність цього вибору насправді не ставиться під сумнів. Сама міс Марпл визнає, що Майкл «ніколи не був ні на що придатний» і що він мав мало шансів коли-небудь виправитися, хоча й був помилково засуджений за вбивство. Проте міс Марпл, здається, переконана, що Майкл був правильним чоловіком для «молодої, красивої, невинної та доброї» Веріті, можливо, тому, що він міг запропонувати їй сексуальне задоволення та дітей. Таким чином Майкл зображений кращим вибором романтичного партнера, ніж Клотильда — та сама Клотильда, яка описана як шляхетна й розумна і яка любить Веріті більше за будь-кого чи будь-що у світі. Клотильда — єдиний персонаж, який відмовляється прийняти природну схильність Веріті до чоловіків.

Веріті — не єдина, кого вбила Клотильда. Іншою жертвою є Нора Брод, приваблива дівчина з робітничого класу. Клотильда пропонує Норі «звабливі подарунки» й дружбу, але згодом жорстоко вбиває її. Коли Клотильду просять опізнати труп Нори, вона неправдиво вказує, що це Веріті. Це повторює сюжетний хід із роману «Тіло в бібліотеці» (1942). В обох випадках особа, яку просять опізнати труп, має приховані мотиви та навмисно робить хибне опізнання. Поки поліція розслідує вбивство Веріті, яка належить до вищого класу, зникнення Нори не розслідується. Поліція вважає її лише ще однією «розпусною» дівчиною, яка не повідомила родині, що втекла з чоловіком.

Переклади українською Переклад виконаний Віктором Шовкуном в 2009 році видавництвом Клуб сімейного дозвілля Екранізації У 1987 році було відзнято повнометражний епізод серіалу «Міс Марпл» (виробництво BBC) з Джоан Гіксон у головній ролі. У 2009 році було відзнято повнометражний епізод серіалу «Міс Марпл Агати Крісті» (виробництво ITV) з Джеральдін Мак-Еван у головній ролі. Головне місце дії змінено на монастир, з сюжету видалено сім персонажів й додано нові сюжетні лінії, наприклад, Антея Бредбері-Скотт відсутня, Лавінія Глінн стала настоятелькою Агнес, а Клотильда — черницею. Вбивця не вбиває Нору Брент, щоб видати її тіло за тіло Веріті Гант, й помирає не через те, що випиває отруєне молоко, а заколює себе списом.

Примітки