Макс Людвіг Хеннінг Дельбрюк (; 4 вересня 1906, Берлін — 9 березня 1981, Пасадена) — американський біофізик німецького походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1969 році (спільно з Алфредом Херші і Сальвадором Лурія) «за відкриття, що стосуються механізму реплікації та генетичної структури вірусів».
Починав свою наукову кар'єру як фізик, він, зокрема, першим передбачив один з нелінійних ефектів квантової електродинаміки — дельбрюківське розсіювання.
Сім'я Народився в сім'ї відомого німецького воєнного історика, професора Берлінського університету Ганса Дельбрюка.
Син — Тобі Дельбрюк — професор в Інституті нейроінформатики, Цюрих. Відомий через розробку штучної сітківки, яка детектує надшвидкі рухи.
Див. також 15264 Делбрюк — астероїд, названий на честь вченого. Центр молекулярної медицини Макса Дельбрюка у Товаристві імені Гельмгольца — науково-дослідний центр в Берліні, названий на честь вченого. Премія Джона Кімбера
Примітки
Посилання Біографія Макса Дельбрюка на сайті Нобелівського комітету . Нобелівська лекція Макса Дельбрюка . Інтерв'ю з Максом Дельбрюком . Архіви Каліфорнійського технологічного інституту.
Література Звичайні генії : як два диваки творили сучасну науку : [про наук. відкриття М. Дельбрюка і Г. Гамова : пер. з англ.] / Джіно Сеґре. — Київ : К.І.С., 2017. — 389, с. : іл., портр. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 355—364 та в прим. — Покажч.: с. 365—389. — ISBN 978-617-684-173-9