«Вбивство у „Східному експресі“» () — детективний роман англійської письменниці Агати Крісті, у якому головним героєм виступає бельгійський детектив Еркюль Пуаро. Уперше роман опубліковано у Великій Британії видавництвом Collins Crime Club 1 січня 1934 року. У США роман вийшов 28 лютого 1934 року під назвою «Убивство в Кале-еліті» () у видавництві Dodd, Mead and Company.

Події роману розгортаються на борту розкішного потяга «Східний експрес», який через сильну снігову бурю зупиняється на території Югославії. Коли в одному з купе виявляють зарізаного пасажира, Пуаро береться за розслідування справи, де кожен із пасажирів перебуває під підозрою.

Американська назва «Убивство в Кале-еліті» була використана, щоб уникнути плутанини з романом Грема Гріна 1932 року «Стамбульський потяг» (), який у США видавався під назвою «Східний Експрес» ().

Сюжет Розкішний потяг «Східний експрес», який курсує за маршрутом Стамбул — Кале, виявляється повністю заповнений пасажирами, що є незвичним для цієї пори року. Бельгійський детектив Еркюль Пуаро, якому необхідно терміново повернутися до Лондона зі Стамбула, отримує місце у вагон-лі унаслідок втручання свого давнього друга, мсьє Бука — директора компанії Compagnie Internationale des Wagons-Lits.

+ Вагон Стамбул — КалеВагон-ресторан rowspan=13 4. Мастермен5. Фоскареллі6. Макквін7. вільно8. Шмідт9. вільно10. Ольссон11. Дебенгем1. Пуаро2. Ретчетт3. Габбард12. Г. Андрені13. Р. Андрені14. Драгомирова15. Арбетнот16. ГардменМішельВагон Афіни — Кале

Серед пасажирів вагона: підозрілий американський бізнесмен Семюел Ретчетт, його секретар Гектор Макквін та камердинер Едвард Мастермен; заможна американка місіс Габбард; англійська гувернантка Мері Дебенгем; шведська місіонерка Ґрета Ольссон; італо-американський торговець автомобілями Антоніо Фоскареллі; російська княгиня Наталія Драгомирова та її служниця Гільдеґарда Шмідт; угорський граф Рудольф Андрені з дружиною Геленою; англійський полковник Джон Арбетнот; американський комівояжер Сайрус Гардмен та грецький лікар Ставрос Константин.

Ретчетт звертається до Пуаро, стверджуючи, що йому загрожують смертю, і пропонує детективу значну суму за захист, проте Пуаро відмовляється. Наступної ночі потяг зупиняється через потужні снігові замети між станціями Вінковці та Брод у Югославії. Уночі Пуаро кілька разів прокидається від дивних звуків: крику з купе Ретчетта, стогону місіс Габбард про те, що в її купе хтось перебував, і від удару в коридорі, де він помічає жінку в червоному кімоно.

Уранці мсьє Бук повідомляє Пуаро, що Ретчетта вбито — його знайшли в купе з дванадцятьма ножовими пораненнями. Оскільки потяг застряг у заметах і ніхто не міг утекти, убивця досі перебуває у вагоні.

Пуаро разом із лікарем Константином оглядає купе й виявляє численні суперечливі докази: відкрите вікно, хустку з ініціалом «H», йоржик для люльки, сірник, відмінний від тих, якими користувався Ретчетт, і обгорілий клапоть паперу з написом «…пам'ятай про маленьку Дейзі Армстронґ».

Завдяки цьому напису Пуаро здогадується, що Ретчетт — це насправді Кассетті, жорстокий американський злочинець, який за кілька років до цього викрав і вбив трирічну Дейзі Армстронґ, доньку відомого американського авіатора. Батьки Дейзі та служниця, яку помилково звинуватили в злочині, загинули унаслідок цієї трагедії, а сам Кассетті завдяки багатству уникнув покарання та втік із країни.

Пуаро допитує всіх пасажирів і з'ясовує, що в усіх є алібі, яке підтверджують інші пасажири. До того ж виявляється, що всі пасажири вагона так чи інакше були пов'язані з родиною Армстронґів або їхнім домом.

Наприкінці розслідування Пуаро пропонує мсьє Буку та лікарю Константину дві можливі версії подій:

1. Невідомий ворог Кассетті зайшов у потяг під час зупинки у Вінковцях, убив його й утік.

2. Усі 12 пасажирів вагона та провідник Мішель (батько загиблої служниці) об'єдналися у своєрідний «суд присяжних» і разом завдали ножових ударів Кассетті, здійснивши самосуд.

Місіс Габбард (яка виявилася бабусею Дейзі Армстронґ, відомою акторкою Ліндою Арден) зізнається в другій версії. Співчуваючи месникам і вважаючи Кассетті заслужено покараним, мсьє Бук та лікар Константин вирішують надати поліції першу версію.

Персонажі Еркюль Пуаро — всесвітньо відомий бельгійський детектив. Мсьє Бук — товариш Пуаро, директор залізничної компанії Compagnie Internationale des Wagons-Lits. Семюел Ретчетт / Кассетті — американський злочинець, організатор викрадення та вбивства Дейзі Армстронґ. Доктор Ставрос Константин — грецький лікар, який визначає час та обставини смерті Ретчетта. Місіс Керолайн Габбард — енергійна та говірка американка, яка насправді виявляється відомою акторкою Ліндою Арден (бабусею Дейзі Армстронґ). Мері Дебенгем — англійська гувернантка, яка раніше працювала в родині Армстронґів. Полковник Джон Арбетнот — бойовий офіцер, близький друг полковника Армстронґа, закоханий у Мері Дебенгем. Княгиня Наталія Драгомирова — російська аристократка, хрещена мати Соні Армстронґ (матері Дейзі). Гектор Макквін — секретар та перекладач Ретчетта, батько якого був окружним прокурором у справі Армстронґів. Графиня Гелена Андрені — молодша сестра Соні Армстронґ, єдина з підозрюваних, яка безпосередньо не брала участі у вбивстві Кассетті. Граф Рудольф Андрені — угорський дипломат, чоловік Гелени, який заклав її ініціали на валізі та завдав удару замість дружини. Антоніо Фоскареллі — італо-американський торговець автомобілями, колишній шофер родини Армстронґ. Ґрета Ольссон — шведська місіонерка, колишня няня Дейзі Армстронґ. Гільдеґарда Шмідт — німецька служниця княгині Драгомирової, колишня кухарка родини Армстронґ. Едвард Генрі Мастермен — англійський камердинер Ретчетта, колишній ординарець полковника Армстронґа під час війни. Сайрус Гардмен — американський приватний детектив, колишній поліцейський, який був закоханий у служницю Армстронґів, що вчинила самогубство. П'єр Мішель — французький провідник вагона, батько загиблої служниці Сузанни.

Історія створення Поїзд під назвою «Східний експрес» почав курсувати між Стамбулом і Парижем у 1883 році.

Основою для сюжетного ходу з викраденням дитини стала реальна трагедія 1932 року — викрадення та вбивство первістка відомого американського авіатора Чарльза Ліндберга. У тій справі служниця родини, яку безпідставно підозрювала поліція, після важких допитів вчинила самогубство, що знайшло відображення в долі служниці Сузанни в романі.

Написанню роману також сприяли особисті поїздки Агати Крісті «Східним експресом». Наприкінці 1928 року вона вперше вирушила цим потягом, а в лютому 1929 року справжній «Східний експрес» потрапив у сніговий замет біля станції Черкезкьой у Туреччині, де простояв шість днів. Крім того, у грудні 1931 року під час повернення письменниці з археологічних розкопок у Ніневії повінь розмила колії, і потяг застряг на добу; у своїх листах до чоловіка Крісті описувала пасажирів, які пізніше стали прототипами персонажів роману (зокрема, американка місіс Гілтон стала прототипом місіс Габбард).

Сприйняття та критика Роман здобув захоплені відгуки критиків одразу після публікації. У рецензії Times Literary Supplement від 11 січня 1934 року зазначалося: «Маленькі сірі клітини знову вирішують здавалося б нерозв'язну задачу. Місіс Крісті робить малоймовірну історію дуже реальною та тримає читачів у напрузі до самого кінця».

Газета The New York Times відзначала неймовірну майстерність письменниці в побудові сюжету, зауважуючи, що хоча сюжет та розв'язка межують із неможливим, Крісті вдалося зробити їх цілком переконливими.

Відомий детективний письменник та критик Роберт Барнард назвав роман «найкращою із залізничних історій Крісті», відзначивши бездоганність підказок та використання кирилиці. Роман увійшов до списку «100 найкращих детективних романів усіх часів» за версією Товариства письменників детективного жанру Америки (MWA).

Адаптації

Екранізації Убивство у «Східному експресі» (1974) — британська екранізація режисера Сідні Люмета. Роль Пуаро виконав Альберт Фінні, а у ролях підозрюваних знялися зірки світового кінематографа: Шон Коннері, Лорен Беколл, Інгрід Бергман (яка здобула премію «Оскар» за найкращу жіночу роль второго плану), Ентоні Перкінс, Ванесса Редґрейв та інші. «Вбивство у «Східному експресі» (2017) — американська екранізація режисера Кеннета Брани, який також виконав роль Еркюля Пуаро. У фільмі знялися Джонні Депп (Ретчетт), Мішель Пфайффер (місіс Габбард), Пенелопа Крус, Джуді Денч, Вільєм Дефо та інші.

Телебачення Вбивство у «Східному експресі» (1955) — західнонімецька телевізійна адаптація в межах серіалу «Галерея великих детективів» (), де Пуаро зіграв Гайні Ґебель. Вбивство у «Східному експресі» (2001) — американський телефільм каналу CBS, де дію перенесено в сучасність, а роль Пуаро виконав Альфред Моліна. Пуаро Агати Крісті (2010) — 90-хвилинний телефільм у рамках відомого британського серіалу з Девідом Суше у ролі Пуаро. Серія вирізняється більш похмурою та психологічною атмосферою. Вбивство у «Східному експресі» (2015) () — японська двосерійна телеадаптація каналу Fuji Television, де дію перенесено в Японію 1933 року.

Радіо та театр У 1992—1993 роках на радіостанції BBC Radio 4BBC Radio 4 вийшла радіовистава з 5 частин, де роль Пуаро озвучив Джон Моффатт. У 2017 році сервіс Audible випустив аудіовиставу, де Пуаро озвучив Том Конті. У 2017 році американський драматург Кен Людвіґ створив сценічну адаптацію роману, прем'єра якої відбулася в театрі Маккартера в Принстоні (штат Нью-Джерсі).

Комікси та відеоігри «Agatha Christie: Murder on the Orient Express» (2006) — комп'ютерна гра в жанрі квест, де Пуаро озвучив Девід Суше, а гравець керує новим персонажем Антуанеттою Марсо. Графічний роман (2023) — офіційна адаптація у вигляді коміксу з ілюстраціями Боба Аль-Ґріна. «Agatha Christie — Murder on the Orient Express» (2023) — відеогра від компанії Microids, яка осучаснює сюжет та додає додаткові розділи з новим розслідуванням.

Видання українською

Аматорські переклади

Див. також Список творів Агати Крісті Східний експрес

Примітки

Посилання «Вбивство у „Східному експресі“» на офіційному сайті Агати Крісті Вбивство у «Східному Експресі» / пер. Андрій Сметюх