Змі́єві вали́ Ки́ївщини — ділянка Змієвих валів на КиївщиніІнформаційне агентство УНІАН: «Не футболом єдиним». Погляд на євротурнір через призму туристичних можливостей Київщини . Найбільша в Україні система укріплень на правому березі Дніпра, яка складається з валів різної висоти та довжини. За протяжністю вали Київщини найдовші.
Опис південної ділянки валу Південна ділянка валу починається біля села Круглик, що тягнеться від заплави р. Сіверка і закінчується у луговій заплаві Дніпра. Умовне з'єднання південної і північної ділянок валу зараз під водою штучного круглицького ставу. Первісні вали були побудовані, ймовірно скіфами, у VI-V століттях до н. е. для захисту цілої низки поселень-городищ, а саме: «Малого» Ходосівського городища; «Великого» Ходосівського городища; «Круглого» Ходосівських городищ; недослідженого городища, яке було знищене будівництвом котеджного містечка «Маєток».
Південна ділянка, на відміну від північної, була відновлена за часів Київської Русі і слугувала для оборони від Дикого поля південних рубежів Києва.
Змієві вали скіфської доби розташовані підковою і охоплюють територію загального городища-сховища площею 2000 га і тягнуться на відстань 12 км. Дуже ефективна оборонна споруда.
Під час навали загарбників люди з навколишніх поселень, лук і полів разом із худобою, реманентом та іншим майном ховалися під захист валів до городища-сховища, і разом з постійними мешканцями, а можливо і військовою залогою чинили опір ворогам. Кочова кіннота своєю лавою впиралася у нездоланну для неї перешкоду — земляні вали, які разом із частоколом були заввишки понад десять метрів. Вона була вимушена рухатися уздовж валу, шукаючи проходу і потрапляючи таким чином під обстріл стрілами, камінням з пращ та інших пристроїв захисників городища, поступово втрачаючи силу натиску і воїнів доти, доки не втрапляла у заплаву річки Сіверки до суцільного болота. Якщо навіть у посушливі роки або взимку по кризі їм і вдавалося перейти через болото, то на тому боці їх знову чекала вже північна ділянка валу, і вони були вимушені ходити по колу уздовж валів, знову ж таки втрачаючи під обстрілом коней і людей.
Західна ділянка валів
Західна ділянка валів проходила по лінії Чорногородка — Радомишль.
Значення
Пам'ятка культурної спадщини національного значення, що занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Див. також Змієві вали Кімерійський вал Козацький вал Траянові вали
Джерела
Література Анатолій М. Ч. Альманах «Ветер странствий» (вып. 11. М., 1976, с. 40-49). Змієві вали
Посилання Офіційний сайт «Українське Реєстрове Козацтво»: Як змія в рало запрягли — документальний фільм на каналі Наукові зустрічі / Scientific meetings.
Змієві Вали в місті Василькові на Київщині