Інтегрува́льна ла́нка — поняття, що відноситься до Теорії автоматичного керування. Елемент системи автоматичного регулювання.
Інтегрувальна ланка — ланка в якій вихідна величина пропорційна інтегралу за часом від вхідної, або швидкість зміни вихідної величини пропорційна вхідній величині. Інша назва — астатична ланка.
Рівняння ланки в інтегральній формі має вигляд:
Або в диференціальній:
де у — вихідна величина, х — вхідна.
Передавальна функція інтегральної ланки :
Розрізняють ідеальну і реальну інтегрувальні ланки. В першій інерційністю пристроїв нехтують.
При постійному вхідному сигналі вихідний сигнал ідеальної інтегруючої ланки вмить починає змінюватися з постійною швидкістю, що в реальних умовах практично нездійсненно. Тому всі вищенаведені рівняння справедливі для ідеальної інтегруючої ланки. У реальній інтегруючій ланці присутня певна інерційність.
Для неідеальної ланки рівняння має вигляд:
Прикладом реальної інтегруючої ланки може служити будь-який технологічний збірник (накопичувач) матеріалу, де вхідний сигнал — надходження матеріалу, а як вихідна величина — його маса в збірнику.
Див. також Система управління Автоматизація Ланка (автоматика)
Література
Енциклопедія кібернетики. тт. 1, 2. — К.: Головна редакція УРЕ, 1973. — 584 с. Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.