Яросла́в Олексі́йович Новакі́вський (4 січня 1920, Львів — 21 травня 1982, там само) — львівський архітектор, містобудівник. Зачинатель післявоєнної містобудівної школи Львова.

Біографія Народився у Львові, син художника Олекси Новаківського та Анни-Марії з дому Пальмовських. Навчався у I-й міській гімназії (1928–1938). Закінчив інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту (1938–1940 і 1946–1950). Відразу після закінчення навчання працював у бюро «Облпроекту» (згодом львівський філіал інституту «Діпроміст»). Від 1957 року член Спілки архітекторів УРСР, член правління львівської філії Спілки у 1974–1982. 1961 року очолив щойно створену планувальну майстерню № 2 інституту. Депутат Львівської міської ради (1964—1973), обіймав посаду головного художника міста Львова (1964–1975). 1974 року отримав звання заслуженого архітектора УРСР. Ініціатор створення Державного історико-архітектурного заповідника у Львові, парку-заповідника Шевченківський гай. Один із авторів герба Львова, затвердженого 1967 року. Автор статей з історії архітектури. Містобудівні ідеї, підходи і методики Новаківського залишились лише у формі проєктів та доповідних записок. Вони не були оформлені у вигляді монографії чи статей і потребують окремого опрацювання.

Ярослав Новаківський помер у Львові 21 травня 1982 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 59. До 80-ліття з дня народження у Художньо-меморіальному музеї ім. Олекси Новаківського експонувалась виставка робіт архітектора. Організована благодійним фондом «Олекса Новаківський та його художня школа» та працівниками архітектурно-планувальної майстерні інституту «Містопроект». Основу експозиції склали матеріали особистого архіву Новаківського.

Планувальна майстерня № 2 1961 року Ярослав Новаківський очолив щойно створену планувальну (містобудівну) майстерню № 2 інституту «Діпроміст». Тут було розроблено проєктну документацію для більшості міст і селищ міського типу Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської (частково) і Чернівецької областей. До цього часу подібні проєкти для західного регіону виконувались лише київським інститутом «Діпроміст». Майстерня Новаківського стала свого роду школою для низки молодих архітекторів. Серед працівників майстерні у різний час були архітектори Наталія Дзядик, Алла Петрова, Лариса Каменська, Олександра Кобат, Лариса Скорик, Олег Чамара, Наталія Сивенька, Володимир Сколоздра, Михайло Федик, Петро Крупа.

У 1970-х роках було отримано замовлення на виготовлення генплану Львова. Через передчасну смерть Новаківський зміг взяти участь лише у ранніх стадіях проєктування. Однак в основу генплану лягла концепція поліцентричної системи центру міста, вперше обґрунтована Новаківським ще 1976 року у проєкті детального планування реконструкції Львова. Генплан було затверджено 1993 року. Загалом Новаківський є автором та співавтором понад 400 містобудівних проєктів.

Список споруд та вибраних містобудівних проєктів Корпус спортивного комплексу біля басейну «Динамо» на вулиці Стуса, 4 у Львові (1953).Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 198. — ISBN 966-7022-26-9. Реконструкція Будинку офіцерів у Коломиї (1954). Будинок на вулиці Самчука, 13 у Львові (1956). Комплекс споруд телецентру у Львові (1956—1957). Участь в оформленні інтер'єрів Порохової вежі у Львові під час адаптації споруди для потреб Спілки архітекторів (до 1959, разом з Ярославом Назаркевичем і Олегом Радомським).Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1—2 (21). — С. 46. Проєкти житлових будинків мікрорайону на вулиці Княгині Ольги у Львові. Проєкти детального планування низки мікрорайонів Львова — Левандівки, Рясного, Сихова, Лисинич, Збоїщ (усі у співавторстві). Проєкт пам'ятника польським вченим — жертвам гітлеризму у Львові 1941 року. 1967 рік, співавтори архітектор Василь Каменщик, скульптори Яків Чайка, Еммануїл Мисько. У процесі спорудження був демонтований. Конкурсний проєкт пам'ятника возз'єднанню України на Високому замку у Львові. Відзначений премією. 1968 рік, співавтори скульптори Володимир Бойко, Теодозія Бриж, архітектор Василь Каменщик. Проєкт розбудови комплексу Львівського музею українського мистецтва на вулиці Драгоманова (1969, нереалізований).Посацька Д. Проєкти розбудови Національного музею у Львові у 1920—1960-х роках // Галицька брама. — 2006. — № 5—6 (137—138). — С. 9—10. Проєкт детального планування реконструкції Львова (1976)Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г.Заболотного. Проєкти забудови приміських зон Чернівців, Ужгорода. Проєкти планування міських центрів Ужгорода, Рівного. Проєкт історико-меморіального комплексу «Запорізька Січ». Архітектурна частина пам'ятників Іванові Франку в Бориславі (1958, скульптори О. Супрун, А. Білостоцький), Дрогобичі (1966, співавтори архітектор Анатолій Консулов, скульптори Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Яків Чайка).Памятники истории… — С. 325. Пам'ятник на могилі Б. К. Дудикевича на Личаківському цвинтарі (1977, скульптор Валентин Подольський).Памятники истории… — С. 314. Пам'ятник на могилі А. І. Шмигельського на Личаківському цвинтарі (1977, скульптор Валентин Подольський).Памятники истории… — С. 315.

Примітки

Джерела

Дубина В. Ярослав Новаківський — засновник сучасної містобудівної школи Львова // Архітектурний вісник. — 1997. — № 2—3 (3—4). — С. 50—53. Мих Р. Архітектор-містобудівник Ярослав Новаківський // Архітектурний вісник. — 2000. — № 1—2 (10). — C. 15. Новаківський А. Ярослав Новаківський. Спогади на виставці // Галицька брама. — 2001. — № 2—3 (74—75). — С. 18—19. Новаківські //  — С. 425.  — Т. 7. — С. 398.

Література

Дзядик Н. Перші випуски архітектурної спеціальності Львівської політехніки післявоєнного періоду (1946–1951 рр.) / Наталя Дзядик, Роман Липка // Архітектурний вісник. – 2002. – № 2. – С. 14-21. Шуляр, Віталій. З історії фахових об'єднань архітекторів Львова / Віталій Шуляр // Народознавчі зошити. — 2018. — № 4. — С. 886-901. — https://nz.lviv.ua/archiv/2018-4/12.pdf