Бори́с Абра́мович Бурка́тов (нар. Гольденштейн; , станція Лугини, нині село Станційне Коростенського району Житомирської області — , Сан-Франциско, США) — український письменник, критик, драматург, перекладач. Член Спілки письменників України (1953).
Біографія Народився в родині службовця. Навчався в Кам'янці-Подільському. Учителював, працював у редакції газети «Комсомолець України» (від 1939 року). Закінчив 1940 року факультет мови й літератури Київського педагогічного інституту.
Учасник Великої Вітчизняної війни (боєць-артилерист, пізніше — співробітник фронтових газет).
Відповідальний секретар редакції газети «Літературна Україна» (1946—1966). Працював у Республіканському управлінні захисту авторських прав (1967—1975), в апараті Спілки письменників України та в редакції журналу «Вітчизна».
Переїхав на проживання до США.
Нагороди: орден Червоної Зірки, медалі, Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР.
Творчість
Автор п'єс на морально-етичні теми «Коли минає сімнадцять» (1961), «Якщо можеш — прости» (1964).
Літературно-критичний нарис про Миколу Тарновського «Ветеран революційного слова» (1964).
Збірки статей «Подих сучасності» (1975), «На поклик сьогодення» (1985).
Переклади творів Сергія Михалкова, Бориса Васильєва та інших російських драматургів і прозаїків.
Автор спогадів про Любомира Дмитерка.
Примітки
Література — С. 54; портрет. — С. 39; портрет. — С. 29; портрет. Скирда Л. М. Буркатов Борис Абрамович // — С. 250. Сохацька Є. І. Микола Андрійович Скорський // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 591. — (Гольденштейн). Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Любомир Дмитрович Дмитерко // Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського: Історичні нариси. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 181. Незакінчена розмова: Спогади, літературна спадщина / Упорядкував Б. А. Буркатов. — К.: Радянський письменник, 1987. — 175 с.