— відеогра у жанрі платформера, розроблена Sonic Team, одним з підрозділів корпорації Sega. Гра була випущена 23 червня 1991 року в Північній Америці і Європі для консолі Sega Mega Drive/Genesis, і пізніше увійшла в комплект ігор Sega 6-Pak. Японська версія з'явилася 26 липня.

На час свого виходу, Sonic the Hedgehog була однією з найшвидших ігор-платформерів. Ігровий процес концентрувався на елементах, які найповніше використовували можливості 16-бітної консолі. У Sonic the Hedgehog були присутні численні нові для ігор на Sega елементи, що тільки сприяли її популярності під час 16-біт ери. Головний персонаж, Їжак Сонік, міг бігати, стрибати та котитися найшвидше з-поміж персонажів інших платформерів того часу. Крім того, рівні гри були зроблені так, щоб гравці прагнули проходити їх якомога швидше.

У цій грі вперше з'явився персонаж Їжак Сонік, а сама гра дозволила консолі Sega Genesis отримати велику популярність у Північній Америці. Після свого виходу вона стала продаватися разом з консоллю, замінивши попередньо встановлювану гру Altered Beast.

Ігровий процес

Основи

Гравець керує людиноподібним їжаком Соніком, що може бігати, стрибати й згортатися в клубок. Йому належить пройти шість ігрових зон, поділених кожна на три акти, вцілівши та вклавшись у ліміт часу. На проходження кожного акту дається 10 хвилин, на заваді чому стають перешкоди, пастки і вороги. На старті Соніку дається 4 життя. На актах він збирає кільця, та маючи хоча б одне, може вберегтися від потрапляння в пастку чи від атаки ворога. В цьому разі Сонік просто розгубить кільця, але сам залишиться живий. Кільця, що розсипалися при атаці, можна зібрати, але в кількості не більше 20-ти та за обмежений час, інакше вони незабаром зникнуть. В разі смерті Соніка гравець починає акт заново або ж зі спеціальних контрольних точок, якщо гравцеві сталося відзначитися на них. Залежно від витраченого на проходження часу та донесених до кінця акту кілець, в кінці акту гравцеві присуджуються очки. Також очки нараховуються за кожного знищеного ворога.

Почавши біг, Сонік швидко прискорюється, якщо на шляху не зустрічаються перешкоди. Їжак здатний скочуватися та бігати по схилах (при цьому вони мають плавну геометрію, на відміну від інших ігор того часу); спускаючись зі схилу Сонік додатково прискорюється. Біжучи досить швидко, він може долати 360-градусні мертві петлі (які згодом стали незмінним атрибутом в іграх серії). На бігу їжачок може згорнутися в колючий клубок — в такому стані він швидше скочується зі схилів, але йому важко котитися вгору. При достатній швидкості він може пробивати стіни в деяких місцях аби скоротити шлях або відкрити сховки з корисними речами. Стрибаючи, Сонік також згортається в кулю, і в цьому стані він може атакувати ворогів — роботів — та знищувати їх простим дотиком. Сонік здатний рухатися під водою, але в ній має обмежений запас повітря — якщо протягом 18 секунд не вистрибувати на поверхню чи не торкатися бульбашок з повітрям, Сонік потоне.

Дійшовши до кінця перших двох актів кожної зони, Сонік повинен торкнутися таблички з зображенням головного лиходія гри — Еггмана, відзначивши їх завершення; в кінці кожного третього акту гравця чекає бій з босом — самим Еггманом, що керує різноманітними бойовими машинами.

Бонуси Окрім кілець, у грі зустрічаються бонуси, що зберігаються в спеціальних моніторах. Щоб отримати їх, Соніку потрібно просто розбити монітор. У Sonic the Hedgehog монітори містять такі види бонусів:

Додаткові 10 кілець; Щит, який огортає Соніка у вигляді сфери і дає додатковий захист (зникає при першому контакті з ворогом); Тимчасове прискорення: Сонік може досягати ще більшої швидкості і здійснювати довгі стрибки; Тимчасова невразливість: Соніка обволікає розсип зірочок і він стає невразливим для ворогів, і до того ж вбиває їх простим дотиком; Одне додаткове життя.

Бонусні рівні Коли Сонік закінчує перший або другий акт зони мінімум з 50 кільцями, з'являється можливість перейти в один з шести бонусних рівнів — Special Stages — шляхом стрибка у велике кільце в кінці акту. Ці сюрреалістичні простори являють собою лабіринт із блоків, який обертається навколо своєї осі. У ньому є Смарагд Хаосу, а завданням Соніка є дістатися до нього, не торкнувшись блоків із написом «Goal», що переливаються синім та червоним кольорами. Якщо Сонік збере 50 кілець на бонусному рівні, йому дається додаткове продовження (можливість продовжити гру після втрати всіх життів).

У Sega Genesis Collection отримання першого Смарагду Хаосу відкриває міні-гру Super Zaxxon.

Режим Debug Mode

У Sonic the Hedgehog існує особливий режим гри — Debug Mode. За допомогою нього гравець може, вільно пересуваючись рівнем, ставити різні блоки, монітори, кільця, ворогів і інші ігрові об'єкти в будь-яке потрібне йому місце. При цьому управління в грі частково змінено. Кнопка B слугує перемикачем між звичайним ігровим процесом і можливістю встановлювати об'єкти. У другому випадку кнопка A призначається для перегортання доступних об'єктів, а кнопка C — для їх встановлення.

Щоб потрапити в режим Debug Mode, під час заставки гри потрібно набрати комбінацію ↑, С, ↓, С, ←, С, →. На підтвердження коду має прозвучати дзвін кільця, після чого потрібно почати гру, натиснувши А + START. Замість лічильника очок з'явиться два ряди букв і цифр, що означають координати гравця на ігровій карті по осі X і Y.

Сюжет Події відбуваються на острові, населеному різноманітним звірятами. У цій грі їжачок Сонік уперше зустрічається з лиходієм Доктором Еггманом (Роботніком), який, намагаючись захопити владу над світом, використовує добрих звірів і друзів Соніка як рухову основу своїх роботів бадніків, якими заповнює всі землі. Крім того, він прагне роздобути шість містичних дорогоцінних каменів, смарагдів Хаосу, щоб ще більше посилити свою могутність. Сонік — єдиний вцілілий на острові, прагне звільнити своїх друзів, дорогою знищуючи машини Роботніка, роздобути Смарагди Хаосу та завадити здійсненню його планів.

Зони «Green Hill Zone» (). В актах цієї зони, що складається з порослих травою й деревами пагорбів, зустрічаються лише шипи та легкі вороги. У кінці третього акту з'являється Доктор Еггман в літальному апараті з великою кулею на ланцюзі, якою він намагається поцілити в Соніка, розгойдуючи її наче маятник. Саме в цю зону Сонік повертається в кінцевій заставці після завершення гри.

Зона розроблялася шість місяців, оскільки її переробляли декілька разів. Спочатку був варіант зони, на початку якої Соніка переслідував великий камінь, що котився (як за сюжетом фільму «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега»), але пізніше це було прибрано в процесі розробки. Дизайн цієї зони так само був натхненний 3D-графікою, яка на той момент мала досить простий вигляд.

«Green Hill Zone» була настільки відомою, що вона з'явилася і в пізніших іграх, таких як Sonic Battle та Sonic Adventure 2. Навіть «Sunset Hill Zone» у Sonic Advance 3 має ремікс фонової музики «Green Hill»; цю ж мелодію можна вгадати в музичній темі персонажа Сільвера з гри Sonic the Hedgehog (2006). Найбільшою даниною до «Green Hill Zone» був її секретний 3D-ремейк в Sonic Adventure 2. Пляжна версія цієї зони, «Neo Green Hill Zone» з'явилася в Sonic Advance. Майже всі наступні ігри в серії Sonic the Hedgehog починаються з подібною тропічної зони.

«Marble Zone» (). Зона мармурових руїн та підземної фортеці в античному стилі. Тут зустрічаються озера лави та пастки з шипами, ланцюгами та гирями. У кінці третього акту Доктор Еггман атакує Соніка, спалюючи платформи, на яких він стоїть. У цій зоні можна зрізати шлях і розбивати стіни, щоб збирати більше кілець. У ранніх версіях зони на задньому плані літали НЛО, але вони були прибрані з фінального релізу.

«Spring Yard Zone» (). Міський рівень з безліччю прискорювачів та бамперів, що нагадує машину пінболу. В зоні дуже багато прихованих шляхів і сховків з бонусами. Тим не менш, рівень досить швидкісний у проходженні. Ідея цієї зони пізніше постійно повторювалася в наступних іграх серії. У кінці третього акту Еггман атакує Соніка на своєму егмобілі з шипом та знищує ним блоки, на яких стоїть їжак. Spring Yard Zone, спочатку звана «Sparkling Zone» була першим закінченим рівнем гри.

«Labyrinth Zone» (). Підводний лабіринт, в якому необхідно пробиратися до виходу. Найбільша небезпека в цій зоні — це не супротивники і не пастки, а сама вода, оскільки Сонік може перебувати під нею не більше 18 секунд. В іншому випадку він захлинається та тоне. Збір бульбашок з повітрям скидає відлік і дає можливість перебувати під водою трохи довше. У кінці третього акту Сонік повинен переслідувати Еггмана нагору шахтою, що наповнюється водою. Корабель Роботніка в кінці можна знищити, але це необов'язково для проходження зони. «Labyrinth Zone» повинна була стати другою за порядком, але була переміщена ближче до кінця через свою складність.

«Star Light Zone» (). Нічна зона з зоряним небом, найшвидша в грі. На рівнях мало ворогів, але й більшість з них Сонік знищити не може. У кінці третього акту Еггман скидає бомби на одну з трьох гойдалок, за допомогою яких гравцеві потрібно запускати їх назад у лиходія. Наступні «міські» рівні в інших іграх серії ґрунтувалися на «Star Light Zone» — наприклад, «Stardust Speedway» у Sonic the Hedgehog CD до «Lethal Highway» в Shadow the Hedgehog. Фонова музика зони була заснована розробниками на пісні «Kusuriyubi no Kesshin» (), групи Dreams Come.

«Scrap Brain Zone» (). База Доктора Еггмана  — індустріальні акти, наповнені пастками: обертовими пилами, вогнеметами, плитами під електричною напругою, або платформами, що зникають, коли на них наступити. У зоні немає прямого зіткнення з Еггманом; він з'являється в кінці другого акту за силовим полем, і натисненням кнопки викидає Соніка в «Зону лабіринту». Проте, цього разу зона показана зі зміненими кольорами і наповнена небезпеками. Соніка після її проходження викидає в заключний рівень, «Фінальну зону», де його чекає останній у грі бій з Роботніком.

Велика частина графіки цього рівня пізніше використовувалася і в наступних іграх: підлога та стеля були перенесені в «Metropolis Zone» у Sonic the Hedgehog 2, частина пасток використовувалася в «Metallic Madness» у грі Sonic the Hedgehog CD, а в Sonic Pocket Adventure графіком «Scrap Brain» використовував цілий рівень. Фонову музику цієї футуристичної, вочевидь, надихнула фінальна тема з саундтрека до фільму «Той, що біжить по лезу».

«Final Zone» (). Фінальна битва з Доктором Еггманом усередині його лабораторії, при цьому в актах відсутні кільця. Роботнік намагається розчавити Соніка двома парами циліндричних кабін, що висуваються з підлоги і стелі. У перервах між їх атаками на Соніка також випускаються кілька енергетичних згустків. Після своєї останньої поразки доктор утікає: гравець може дати йому піти або ж атакувати його транспортний модуль, і той втрапить в аварію (але на результаті гри це ніяк не відіб'ється).

Якщо зібрані всі шість смарагдів Хаосу, то в кінцівці гри Еггман стрибає по напису END, а якщо зібрані не всі, то Еггман, сміючись, жонглює тими, які не були зібрані. При цьому в першій грі всього шість смарагдів, в той час як у наступних їх сім.

Розробка

Гру почали розробляти в 1990 році, коли Sega замовила своєму підрозділу AM-8 створити хітову гру для консолі Sega Mega Drive, а також новий талісман корпорації. Після вибору їжака Соніка як головного персонажа, команда з п'ятнадцяти чоловік змінила назву на Sonic Team та почала працювати над Sonic the Hedgehog. Головними натхненниками проекту були дизайнер персонажів , програміст Юдзі Нака та дизайнер Хірокадзу Ясухара.