Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» (НАІЗ «Чернігів стародавній») — заповідник національного значення у Чернігові, один з найбільших музейних комплексів в Україні. Створений 1967 року для охорони, дослідження та популяризації пам'яток архітектури, археології та історії міста. До складу заповідника входить 26 пам'яток національного значення, шість з яких — періоду Русі.

Заповідник охоплює частину історичного центру Чернігова з пам'ятками XI-ХІХ століть, археологічними комплексами та музейними об'єктами. Фондові колекції заповідника включають археологічні матеріали, іконопис, предмети церковного та декоративно-ужиткового мистецтва, архітектурні деталі й інші матеріали, пов'язані з історією Чернігова.

Історичний центр Чернігова — Дитинець, сформований упродовж IX—XIII століть і збережений як багатошаровий історико-археологічний ландшафт, внесений Україною до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Сьогодні заповідник поєднує охорону та реставрацію пам'яток із археологічними й науковими дослідженнями, музейною, видавничою та просвітницькою діяльністю.

Історія створення 1946 — Чернігів був віднесений до трьох історичних міст України після Києва і Львова. Це пов'язане з тим, що в цьому, одному з найдавніших міст України до нашого часу збереглося до 50 пам'яток архітектури ХІ–XIX ст. і до 200 меморіальних пам'яток і пам'ятних місць, пов'язаних з перебуванням видатних осіб. 1967 — постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967 № 125 було створено «Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник» на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей». 1978 — постановою Ради Міністрів УРСР від 22 червня 1978 р. № 344 Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник перетворено в самостійну установу з філіалом у Новгороді-Сіверському. 1998 — Указом Президента України від 29 грудня 1998 р. № 1392/98 заповіднику надано статус національного. 2003 — розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2003 р. № 233-р. цілісний майновий комплекс заповідника передано із спільної власності територіальних громад Чернігівської області у державну власність з віднесенням його до сфери управління Державного комітету України з будівництва та архітектури (нині — Міністерство регіонального розвитку та будівництва України). 2023 — Комісія Міністерства культури та інформаційної політики України підтвердила передачу державі з тривалого тимчасового користування 18 об'єктів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», зокрема, це стародавні собори, якими користувалася Українська православна церква (московського патріархату)У Чернігові почала працювати комісія МКІП, яка за результатами інвентаризації визначає заходи для збереження культурної спадщини. 06.10.2023Держава повернула з тривалого тимчасового користування 18 об'єктів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». 14.11.2023, 15:59Державі повернули 18 об'єктів заповідника «Чернігів стародавній». Серед них — собори, якими користувалася УПЦ МП. // Автор: Ярослав Герасименко. 15.11.2023, 00:19.

Склад заповідника У складі заповідника:

Монументальні споруди (ХІ-XVIII ст.)

Чорна могила — один з найбільших курганів Європи (кін. Х-поч. ХІ ст.); Спас Чернігівський — найдавніший разом з Софією Київською собор Русі (поч. ХІ ст.); Антонієві печери — унікальний печерний комплекс з трьома підземними церквами (ХІ-ХVIII ст.) Борисоглібський собор — одна з небагатьох збережених князівських усипалень України (поч. ХІІ ст.); П'ятницька церква — «живий свідок» подій «Слова о полку Ігоревім» (кін. XII-поч. XIII ст.); Успенський собор Єлецького монастиря — монументальна споруда зі збереженими фрагментами фрескового розпису ХІІ ст. (ХІІ ст.) Полкова канцелярія — єдиний збережений в Україні приклад цивільної архітектури кінця XVII ст. (XVII ст.) Троїцький собор — один з найкраще збережених соборів в Україні у стилі бароко, в інтер'єрі якого зберігся олійний розпис XVII—XIX століть (1679—1695.); Колегіум — перший навчальний заклад вищого рівня на Лівобережжі (XVIII ст.)

Унікальна колекція професійного, народного та старообрядницького іконопису XVIII—XIX ст. яка нараховує більше 800 ікон, серед них: оригінальні ікони з іконостаса собору Різдва Богородиці у Козельці (XVIII ст.)

Музейний фонд налічує понад 70 тисяч одиниць зберігання, з них — 50 тисяч археологічних предметів. Окремі колекції представлені пам'ятками книгодрукування, церковного мистецтва, металопластики, текстилю, кераміки, таврованої цегли, а також — фотонегативи.

Колектив Колектив заповідника нараховує 70 осіб.

Керівники Сарана Валерій Юрійович — генеральний директор (2003—2006). Соболь Юрій Олексійович — генеральний директор (2006 — квітень 2011Звільнено директора заповідника «Чернігів стародавній» Юрія Соболя) Курданов Андрій Леонідович — генеральний директор (квітень 2011 — 11 квітня 2013)Курданов Андрій Леонідович — заступник голови Чернігівської районної державної адміністрації. Острянко Андрій Миколайович — генеральний директор (11 квітня 2013Курданова замінить Острянко? — квітень 2015В «Чернігові стародавньому» новий генеральний директор) Соболь Юрій Олексійович — генеральний директор (травень 2015 — лютий 2021У закладах культури Чернігівщини призначили нових керівників: які причини звільнення їх попередників) Хомич Володимир Кирилович — в.о.генерального директора (26 лютого 2021 — квітень 2023Андрій Лісовий очолив Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній») Лісовий Андрій Миколайович — в.о.генерального директора (18 квітня 2023— 13 квітня 2024Заповідник «Чернігів стародавній» залишився без керівника) Реброва Наталія Борисівна (з 20 травня 2024)Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» очолила Наталія Реброва, МКІПУ, 20.05.2024

Діяльність заповідника до 2024 Основні напрямки діяльності заповідника: охорону та збереження пам'яток наукові та археологічні дослідження музейну та виставкову роботу облік та збереження музейних цінностей культурно-освітні програми й популяризацію історико-культурної спадщини Чернігова

До повномасштабного вторгенння щороку музеї та виставки заповідника відвідували понад 200 тисяч туристів, а за весь період його діяльності пам'ятки та експозиції заповідника відвідало понад 8 млн туристів.

Виставки

У виставкових залах заповідника проведено понад 20 виставок, зокрема: виставка «Біблійні сюжети в творчості видатних художників ХУІІІ-XIX ст.» із фондів Національного музею «Київська картинна галерея», в експозиції були представлені картини, гравюри, літографії, офорти таких митців, як Карл Брюллов, Ілля Рєпін, Микола Ге, Михайло Нестеров; виставка з фондів Національного художнього музею України «Жіночий образ в українському живописі» — художні полотна відомих українських художників XIX-поч. ХХ ст.: Тропініна, Кричевського, Пимоненка, Сошенка, Селезньова, Волокидіна; виставка присвячена творчості Тараса Григоровича Шевченка із фондів Національного музею Шевченка; виставка вишитих ікон 91-літнього отця Дмитра Блажейовського, українця за походженням, який нині мешкає в Італії; виставки відомих українських художників — членів Спілки художників України, зокрема, Євгена Лещенко, Івана Пилипенко, Михайла Гайового, Миколи Мудрого, Леоніда Павленко і Марини Орлової. Двічі відбулися персональні виставки народного художника України, академіка, героя України Тетяни Яблонської (з фондів Національного художнього музею України та родинної колекції, яку надала дочка — Гаяне Атаян) та інші.

Загалом, за 40 років діяльності заповідника в ньому відбулося більше 120 тимчасових виставок і діє 10 постійних експозицій.

У 2016 проведено 18 виставок. Зокрема, експозиція ікон XVIII-поч. ХХ ст., козацької та самурайської зброї, картини Дмитра Якутовича.

Сучасний період (з 2024) 2024 року було відкрито Спас Чернігівський як музей. Детальніше: Спасо-Преображенський собор (Чернігів)

Культурно-мистецький фестиваль «На Спас до Спаса Чернігівського» У серпні 2024 року заповідник започаткував культурно-мистецький фестиваль «На Спас до Спаса Чернігівського», який відбувається щорічно 6 серпня на Яблучний Спас. У межах фестивалю поєднувалися науково-популярні заходи, тематичні лекції, презентації, виступи народних колективів, музейні проєкти та інші формати публічної історії.

Щорічний Всеукраїнський пленер «Барви Спаса Чернігівського»

Щорічно Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» разом з Національною Спілкою художників України проводить Всеукраїнський пленер художників «Барви Спаса Чернігівського», присвячений популяризації Спасо-Преображенського собору XI століття та історико-культурної спадщини Чернігова засобами образотворчого мистецтва. Пленер започатковано у 2024 році з ініціативи мистецтвознавиці Марії Рибіної-Ткач та директорки заповідника Наталії Ребрової. Перший пленер відбувся у жовтні 2024 року за участю художників із Чернігова та Києва.

У межах пленеру художники працюють безпосередньо на території історичного центру Чернігова, створюючи живописні твори за мотивами архітектури Спаса Чернігівського та історичного середовища міста. До участі залучаються професійні митці, зокрема члени Національної спілки художників України, а також молоді художники, студенти та учні мистецьких закладів. За результатами пленеру проводяться підсумкові виставки творів його учасників.

У 2025 році відбувся Другий Всеукраїнський пленер «Барви Спаса Чернігівського», у якому взяли участь близько 20 художників із різних міст України. Підсумкова експозиція складалася з 24 живописних творів, присвячених Спасо-Преображенському собору та історичному середовищу Чернігова. 2026 року проведено третій Всеукраїнський пленер. Його підсумкова виставка відкрилася 20 червня на території Спаса Чернігівського. Проведення пленеру було приурочене до 990-річчя першої літописної згадки про Собор.

Відкриття експозиції Іллінської церкви У 2025 році заповідник відкрив Іллінську церкву для регулярного відвідування як музейний об'єкт. До цього пам'ятка була доступна відвідувачам переважно з нагоди пам'ятних дат: востаннє перед відновленням екскурсій її відкривали 2019 року. Після проведення наукової реставрації для відвідувачів відкрили іконостас XVIII століття, встановлений у храмі 1774 року.

Іллінська церква — пам'ятка архітектури кінця XI-початку XII століття та єдиний збережений однонавний безстовпний храм доби Русі на території України. В експозиції представлено понад 200 предметів, серед яких археологічні знахідки, полив'яна керамічна плитка, керамічні іграшки та свищики, козацькі люльки, а також фрагменти давнього фрескового розпису. Окреме місце займає бароковий іконостас 1774 року заввишки 12 метрів: із 45 первісних ікон до нашого часу збереглася 31.

Виставка «Гетьман Розумовський. Скарби Чернігівщини»

23 грудня 2025 року в Колегіумі відкрилася виставка «Гетьман Розумовський. Скарби Чернігівщини», організована спільно з Національним заповідником «Гетьманська столиця». Експозиція представила матеріали з фондових колекцій обох заповідників та архівні документи, пов'язані з діяльністю гетьмана Кирила Розумовського та його спадщиною на Чернігівщині.

Основу виставки становили 16 оригінальних ікон XVIII століття, створених українськими художниками на замовлення Кирила Розумовського для собору Різдва Богородиці в Козельці. Зібраний на виставці комплекс сакрального мистецтва репрезентував одну з найбільших збережених збірок ікон, пов'язаних із меценатською діяльністю гетьмана. Окремі матеріали експозиції розкривали діяльність Розумовського як гетьмана, реформатора та мецената, а також його зв'язок із культурною спадщиною Чернігівщини та Європи.

Виставка «Спас Чернігівський у Софії Київській»