Брауншвейг-Люнебурзьке герцогство () — історичне німецьке герцогство, яким правили Вельфи. Розташовувалось на території сучасної федеральної землі Нижня Саксонія.

Історія Утворилось 1235 року, відокремившись від Саксонського герцогства. Першим герцогом Брауншвейга став Отто. У 1269 році герцогство було розділено на дві частини зі столицями у Брауншвейгу й Люнебурзі. Альберт I отримав регіони навколо Брауншвейгу — Вольфенбюттель, Айнбек-Грубенгаген і Геттінген-Обервальд. Таким чином він заснував Старий брауншвейзький дім і заклав основу того, що згодом стало Брауншвейг-Вольфенбюттельським князівством. Його брат Йоганн успадкував землі навколо Люнебурга і заснував Старий люнебурзький дім. Місто Брауншвейг залишилося під спільним правлінням.

У 1432 році, внаслідок зростаючої напруженості з бюргерами Брауншвейгу, Старий Брауншвейзький дім переніс свою резиденцію до Вольфенбюттеля. З 1546 року це місто стало резиденцією старшого принца Брауншвейг-Люнебурга, Генріха, герцога Брауншвейг-Данненбергу. Маючи виключні права на герцогство Брауншвейг-Люнебург, він надав умовну суборенду князівства Люнебург князям Каленбергу з умовами виплати спадкоємцям Вольфенбюттеля (голові дому), а також гарантією того, що лише його нащадки успадкують це старше князівство Вольфенбюттель.

У 1432 році маєтки, отримані князівством Брауншвейг-Вольфенбюттель між річками Дейстер і Лейне, відокремилися як князівство Каленберг. На півночі ця нова держава межувала з графством Гойя поблизу Нінбурга та простягалася звідти вузькою, звивистою смугою на південь вгору по річці Лейне через Вунсторф і Ганновер, де досягала князівства Вольфенбюттель. У 1495 році вона була розширена навколо Геттінгена. У 1584 році вона повернулася до лінії Вольфенбюттель.

У 1634 році, в результаті розподілу спадщини, Каленберг перейшов до Старшого Люнебурзького дому, перш ніж знову стати незалежним князівством у 1635 році, коли князівство було передано Георгу, молодшому братові князя Ернеста II Брауншвейг-Люнебургу, що обрав Ганновер своєю резиденцією. Нові території були додані в 1665 році поблизу Грубенгагена та в 1705 році навколо князівства Люнебург.

У 1692 році герцог Ернест Август Брауншвейг-Каленберзький отримав право бути курфюрстом Брауншвейг-Люнебургу як курфюрст Священної Римської імперії. До того часу столицею став Ганновер. Брауншвейзький курфюрст Георг Людвіг у 1714 році став королем Англії й основоположником Ганноверської династії.

У 1807 році герцогство увійшло до складу залежного від наполеонівської Франції Вестфальського королівства, а у 1814 році остаточно ліквідовано, однак на його місці виникло Ганноверське королівство.

Устрій Головою держави був герцог, що було наделено абсолютною владою, але підпорядковувався загальноімперським законам. Герцог володів землями на правах приватної власності та як феод від імператора. Оскільки володіння часто дробилися між братами, створювалися окремі уряди. Вони складалися з Таємної ради та канцлерів, які керували фінансами та судами. Це з XV ст. призводило до послаблення монарха, внаслідок чого набули впливу стани. До їх зборів входили впливові представники знаті, духовенства та міст, які затверджували податки. Без їхньої згоди герцог не міг зібрати додаткові кошти.

У середні віки великі міста, такі як сам Брауншвейг, мали статус вільних. Вони сперечалися з герцогами за владу. У XVI столітті міста здобули право на свободу віросповідання. Це означало, що міська громада мала право сама обирати протестантських священників без втручання герцога

Герцоги

Ім'яТермін Брауншвейг (Ганновер) Генріх Гордий 1126 — 1139 Генріх Лев 1139 — 1195 Династія Вельфів Вільгельм 1195 — 1213 Отто І Дитина 1213 — 09.06.1252 Герцоги Брауншвейг-Люнебург Іоганн 09.06.1252 — 13.12.1277 Альбрехт (І) Великий 09.06.1252 — 15.08.1279 Поділ на Люнебург і Вольфенбюттель 1267 Відокремлення Брауншвейг-Гьоттінгену 1286 Оттон М'який 13.12.1277 — 10.04.1330 Альбрехт (ІІ) 15.08.1279 — 1286 Генріх (І) 15.08.1279 — 1286 Вільгельм (І) 15.08.1279 — 1292 Оттон (ІІІ) 10.04.1330 — 19.08.1352 Вільгельм (ІІ) 10.04.1330 — 23.11.1369 Магнус (І) 23.11.1369 — 26.07.1373 Об'єднання з Брауншвейг-Вольфенбюттелем 1369 Бернгард (І) 26.07.1373 — 11.06.1434 Фрідріх (І) 11.06.1434 — 1441 Оттон (І)/(IV) 11.06.1434 — 01.06.1446 Фрідріх (ІІ) 11.06.1434 — 1457 Бернгард (ІІ) 1458 — 09.02.1464 Оттон (ІІ)/(V) 09.02.1464 — 09.01.1471 Генріх (ІІІ) Середній 1471 — 1520 Оттон (ІІІ) 1520 — 1527 Франц 1520 — 1539 Ернест (І) 1520 — 11.01.1546 Франц-Оттон (І) 11.01.1546 — 29.04.1559 Вільгельм (ІІ) Молодий 29.04.1559 — 20.08.1592 Ернест (ІІ) 20.08.1592 — 02.03.1611 Крістіан 02.03.1611 — 08.11.1633 Август (І) 08.11.1633 — 01.10.1636 Георг (І) 01.10.1636 — 12.04.1641 Георг (ІІ) 1648 — 15.03.1665 Іоганн Фрідріх 15.03.1665 — 18.12.1679 Ернест-Август (І) 18.12.1679 — 23.01.1698 Приєднання до курфюства Ганновер 1692

Право Головною проблемою було право первородства (). Це закон, за яким старший син отримує весь титул і владу, щоб країна не ділилася на дрібні шматочки. У Брауншвейзі це правило остаточно закріпив герцог Генріх Молодший у XVI столітті.

Суспільство Мало чіткий поділ на стани: духовенство, знать та селянство. Важливу роль також відігравали вільні міста, де формувався впливовий клас ремісників і торговців. Духовенство мало велику владу та володіло землями. Знать складали герцог з його родиною, аристократія і лицарство. Найбільшою групою були селяни.

Економіка Завдяки родючим землям процвітало землеробство, садівництво. Важливу роль відігравало вирощування цукрових буряків, що дало потужний поштовх для розвитку цукрової промисловості.

Герцогство мало значні природні багатства, зокрема гірський масив Гарц. Тут активно видобували залізну руду, сіль, а також невелику кількість золота і срібла. Велике значення мали каменоломні, що постачали будівельні матеріали.

Завдяки розташуванню на перетині річкових шляхів та сухопутних доріг, столиця герцогства — місто Брауншвейг — швидко перетворилася на потужний торговий центр. Починаючи з XIII століття, Брауншвейг став важливим членом Ганзи, що дозволило місту вести міжнародну торгівлю.

Культура У XVIII столітті курфюрсти Брауншвейг-Люнебурзькі посіли британський трон. Це перетворило Ганновер на культурний міст між Німеччиною та Англією, де творили відомі митці, як-от композитор Георг Фрідріх Гендель. У 1734 році на території герцогства в місті Геттінген було засновано Геттінгенський університет.

Герцогство стало одним із перших, що прийняло лютеранство, що сприяло розвитку масової грамотності, освіти та церковної музики. 1528 року було прийнято церковний статут, що складається з декілька великих частин: перша стосується організації шкіл, друга — церковних перетворень, що вирішує питання літургії, святкового календаря, обов'язків проповідників, дияконічного служіння (піклування про бідних) в різних аспектах, зокрема суто організаційних.

Робота друкарень у містах швидко поширювала наукові та філософські ідеї серед містян. Розвиток математики та астрономії у регіоні уславив вчений Карл Фрідріх Гаусс. Завдяки німецьким князям у містах відкривалися барокові театри, будувалися розкішні палаци та закладалися парки.

Література Wilhelm Havemann: Geschichte der Lande Braunschweig und Lüneburg. 3 Bände. Nachdruck. Hirschheydt, Hannover 1974/75, ISBN 3-7777-0843-7 (Originalausgabe: Verlag der Dietrich'schen Buchhandlung, Göttingen 1853—1857 — online bei Google-Books: Band 1, Band 2, Band 3) Hans Patze (Begr.): Geschichte Niedersachsen. 7 Bände. Hahnsche Buchhandlung, Hannover 1977- (Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Niedersachsen und Bremen, 36) (Übersicht des Verlags) Gudrun Pischke: Die Landesteilungen der Welfen im Mittelalter. Lax, Hildesheim 1987, ISBN 3-7848-3654-2 Friedrich Uhlhorn: Die Entwicklung der welfischen Territorien; Kaptitel 7 in: Friedrich Uhlhorn/Walter Schlesinger: Die deutschen Territorien; Handbuch der deutschen Geschichte, Stuttgart 1988 (6. Auflage der Taschenbuchausgabe); S. 71-75. ISBN 3-423-04213-3 Horst-Rüdiger Jarck/Gerhard Schildt (Hg.): Die Braunschweigische Landesgeschichte. Jahrtausendrückblick auf eine Region. Braunschweig 2000. ISBN 3-930292-28-9. (umfassendes Standardwerk zur gesamten Geschichte des Landes) Hans-Georg Aschoff: Die Welfen. Von der Reformation bis 1918. Stuttgart 2010. ISBN 978-3-17-020426-3

Посилання

Курфюрство Ганновер Map of Lower Saxony 1789 Royalty guide — Braunschweig Royalty guide — Braunschweig-Lüneburg