«Полтава» — поема російського письменника О. С. Пушкіна, написана в 1828 році. Назва поеми вказує на Полтавську битву, яка відбулася 27 червня 1709 року. Під час праці над поемою Пушкін звертався до історичних джерел, а також до молдавських переказів, народних українських пісень і дум. При читанні поеми відчувається вплив народних пісень, казкових мотивів на її зміст і характер зображення її персонажів.
Поема присвячена Марії Волконській, дочці генерала Раєвського, героя війни 1812 року, яка послідувала за своїм чоловіком-декабристом в сибірське заслання. Вийшла в світ окремим виданням наприкінці березня 1829 року.
Перша назва поеми — «Мазепа»; лише в останній момент Пушкін змінив її на «Полтава» (згідно зі щоденником О. М. Вульфа, «з приватних причин»; сам Пушкін причиною зміни назви назвав епіграф поеми і небажання уславитися епігоном Байрона, у якого був твір з аналогічною назвою).Дневник А. Н. Вульфа 1828—1831 гг. Под ред. М. Л. Гофмана. // Пушкин и его современники. — Вып. XXI—XXII. — Пг., 1915. — С. 15.Возражение критикам «Полтавы» // А. С. Пушкин. Полное собрание сочинений в шестнадцати томах. — Т. 11: Критика и публицистика, 1819—1834. — М., 1949. — С. 164.
На думку багатьох сучасних українських дослідників, постать українського гетьмана Івана Мазепи у поемі зображено надто тенденційно.
Дійові особи Іван Мазепа — український гетьман Василь Кочубей — український генеральний суддя Любов — дружина Кочубея Марія Кочубей — їх дочка (прототипом стала донька В. Л. Кочубея Мотря) Петро I — російський цар Карл XII — шведський король
Сюжет Поема складається з трьох пісень. Назва поеми натякає що сюжет твору розгортатиметься в місті Полтава, хоча всупереч назві, батальні сцени під Полтавою посідають незначне місце і з'являються лише в останній, третій пісні. Головні дійові особи Полтавської битви, російський цар Петро I та шведський король Карл ХІІ, не є героями першого плану поеми. Натомість, головним героєм є передовсім Мазепа.
У першій пісні розповідається про Марію, дочку генерального судді Кочубея та хрещеницю українського гетьмана Мазепи, що стала, відповідно до сюжету, коханкою гетьмана.Історичними джерелами підтверджуються лише сватання Мазепи до дочки Кочубея і відмова батьків. Згадуються також події Великої Північної війни.
У другій пісні розповідається про невдалу інтригу Кочубея, спрямовану на усунення Мазепи, після чого послідувала страта Кочубея, якій Марія не запобігла. За винятком ролі Марії, дана частина сюжету заснована на історичних фактах. Утім, історичні факти узяті здебільшого з пісень, дум, документів, що мали чіткий проросійський характер, тож про об'єктивність висвітлення подій у творі з проукраїнської точки зору — мови нема.
У третій пісні розповідається про Полтавську битву, про перехід Мазепи на бік Швеції, що оцінюється Пушкіним як зрада, та описується подальша доля героїв.
Виконання Художнє читання 1934 — Антон Шварц. ХрестоматійнийФонохрестоматия по литературе Э. Конокотина (1973) уривок «Полтавський бій». 1948 — Василь Качалов 1960 — Всеволод Аксьонов Радіоспектаклі 1947 — Дійові особи та виконавці: Ведучий — Михайло Лебедєв; Мазепа — Борис Оленін; Марія — Олена Коровіна; Кочубей — Борис Нечаєв; Мати Марії — Євдокія Турчанинова; Орлик — Григорій Кирилов. Композитор Віссаріон Шебалін. 1953 — Дійові особи та виконавці: Ведучий — Рубен Симонов; Мазепа — Михайло Астангов; Мати — Єлизавета Алексєєва; Марія — Олена Коровіна; Кочубей — Андрій Абрикосов; Орлик — Володимир Осенєв. 1975 — Сторінки поеми читають Костянтин Вахтеров і Наталія Литвинова. Редактор Міріам Ашкінезер. 1981 — Дійові особи та виконавці: Ведучий — Олексій Консовський; Кочубей — Володимир Самойлов; Мазепа — Леонід Марков; Марія — Ірина Акулова; Мати — Ніна Архипова; Орлик — Агрій Аугшкап. Режисер Віра Дубовська.Толоконникова И. Вслед за пушкинской строкой… — Телевидение. Радиовещание, 1982, № 6. О премьере «Полтавы» в радиотеатре. Редактор Тетяна Абрамова. 1987 — Авторський текст читає Кирило Лавров. Режисер Євген Агафонов. Художні фільми 1909 — Мазепа — німий художній короткометражний фільм за мотивами поеми О. С. Пушкіна «Полтава» та лібрето опери «Мазепа». Режисер Василь Гончаров. Кіноательє О. О. Ханжонкова 1996 — Мазепа (ТБ) (Німеччина). Режисер Брайан Лардж.
Аналіз твору
Тенденційність зображення Мазепи
На відміну від західноєвропейських романтиків, які змальовували Мазепу молодим, закоханим у життя і свою державотворчу діяльність, російські письменники здебільшого подавали його як старого й немічного чоловіка, зокрема такий образ Мазепи створює Пушкін у поемі «Полтава».Анастасія Вітченко.Генеза образу гетьмана Івана Мазепи в зарубіжній літературі (за матеріалами європейської періодики та окремих видань XVII—XIX ст.) // Український інформаційний простір: Науковий журнал Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв / Гол. редактор М. С. Тимошик. Київ: КНУКіМ. № 3 за 2014 рік. 352 стор.:17-25 сс.
Для своєї поеми, Пушкін використав слова з поеми Байрона як епіграф. Це не випадково, адже поштовхом до написання поеми «Полтава» стало невдоволення Пушкіна тим, що Джордж Байрон у своїй поемі «Мазепа» (1819) зобразив українського гетьмана відважним та шляхетним героєм, а не як лиходія та пройдисвіта, як того бажав Пушкін. Загалом, Пушкін відгукнувся критично на байронівського «Мазепу»:
Байрон знав Мазепу тільки за вольтеровою «Історією Карла ХІІ». Він вражений був тільки картиною людини, прив'язаної до дикого коня, який мчить степом. Картина звичайно поетична, […] але не шукайте тут ані Мазепи, ні Карла, ні цієї похмурої, ненависної, страдницької особи, яка з'являється у всіх майже творах Байрона, але якої […] в Мазепі якраз і немає.Поема Олександра Пушкіна «Полтава»: текст і контекст — День, 26 червня 2009
Як відповідь байронівській поемі, Пушкін вирішив написав власну поему «Полтава», де образ Мазепи зображується неприховано негативно, й гетьман постає таким собі романтичним «лиходієм». Відомо, що на відміну від Байрона, який як історичне першоджерело використовував «Історію Карла XII», при написанні «Полтави» Пушкін використовував книгу «Історія Русів»Валерій Шевчук Нерозгадані таємниці «Історії Русів» // Історія Русів. К., 1991. — С. 16. й згодом присвятив її вірогідному автору статтю у своєму журналі «Сучасник» (). Не зважаючи на намагання Пушкіна триматися історичної достовірності, в кінцевому результаті події, пов'язані з українською історією, були описані ним викривлено, а його опис Мазепи мав шовіністичне забарвленняСемен Цвілюк. Про святині справжні й уявні. «Новий Пушкін» і його «Поема про Мазепу» — День, 2007-06-09. Загалом, поемою «Полтава», яку високо оцінив російський імператор Микола І, Пушкін продемонстрував свою абсолютну відданості офіційній російській імперській ідеології, яка заперечувала право окремих поневолених народів (зокрема українців) на власну державу.
Аналізуючи твір Пушкіна, видається що основним завданням поеми «Полтави» було довести «історичну закономірність» знищення української державності та «історичної неминучість» поглинання України Росією. Однобоко оспівано велич Петра І, а постать українського гетьмана Івана Мазепи заплямовано: Мазепа у Пушкіна «підступний», «лютий», «хитрий», «холодний», «згубник», «лукавий», «змій», у нього «чорні помисли», він носить у грудях «кипучу отруту».Ю. Бойко Пушкін Олександер Характерні ознаки психологічного портрету Мазепи Пушкіним є «злочинність» — як людини, і ненадійність та авантюрність — як державного діяча.Н. Г. Петриченко. Історія Мазепи та міф Мазепи в контексті художніх творів російської та польської літератур першої половини ХІХ століття // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2009. — Вип. XIII.
Похідні твори На сюжеті поеми Пушкіна «Полтава» заснована опера «Мазепа» Петра Чайковського.
Під впливом «Полтави» Йосип Бродський написав українофобний вірш «Щодо незалежності України».
Переклади українською Олександр Пушкін. Полтава. Вольний пєрєвод на малоросійський язик: Євген Гребінка. СПб: В тіпографії І. Вороб'йова. 1836. 74 стор. Олександр Пушкін. Полтава. Переклад з російської: Сава Голованівський. Харків: Дерджлітвидав УРСР. 1937. 72 стор. (перевидання) Олександр Пушкін. Полтава. Переклад з російської: Сава Голованівський. Харків: Держвидав України, 1946. 58 с. Олександр Пушкін. Полтава. Переклад з російської: Андрія Малишка та Максима Рильського. // Олександр Пушкін. Твори у 4 томах.: Т 2. Вступна стаття М. Гудзія. Київ: Держлітвидав, 1949. 852 с.
Примітки
Посилання
Онлайн версія поеми Пушкіна Полтава (переклад Євгена Гребінки, (1836)) Онлайн версія поеми Пушкіна Полтава (переклад Андрія Малишка та Максима Рильського, (1949))