Лоїс Макмастер Буджолд (; 2 листопада 1949, Колумбус, Огайо) — американська письменниця-фантастка. Володарка численних літературних відзнак, зокрема, 4 премій і 10 номінацій на «Г'юго» за найкращий роман. Прославилась як авторка циклу фантастичних творів про Майлза Форкосигана. За заслуги перед жанром Буджолд нагороджено премією «Гросмейстер фантастики» (2020).

Життєпис

Лоїс Буджолд народилася в Колумбусі, штат Огайо, у 1949 році. В 1967 році закінчила вищу школу міста Верхній Арлінгтон (Upper Arlington High School). З 1968 до 1972 рр. навчалася в Університеті Штату Огайо. Народила двох дітей: Анну (1979) і Пола (1981). З 1980 до 1995 рр. мешкала в місті Маріон, Огайо. В 1995 році сім'я переїхала в Міннеаполіс, штат Міннесота.

З дитинства була ненаситною читачкою. Дитячу наукову фантастику почала читати в дев'ять, успадкувавши пристрасть до неї від батька, професора та інженера, що часто купував фантастичні журнали та інші подібні цікавинки.

Літературна кар'єра

Перші твори написала у школі. У восьмому класі, наслідуючи улюбленим письменникам, з найкращою подругою Лілліан Стюарт вигадували різні фрагментарні історії та епізоди. Знаменною подією для 15-річної Лоїс стала подорож Європою автостопом зі старшим братом. В коледжі вибрала англійську профілюючим предметом в коледжі, але пізніше втратила інтерес до неї. Пізніше брала участь в шеститижневому біологічному навчальному турі Східною Африкою.

Після коледжу працювала фармацевткою у лікарні Університету Штату Огайо. Коли її подруга Лілліан Стюарт Карл почала писати й продала перше оповідання, безробітна і з двома дітьми Лоїс Буджолд також звернулась до письма. Попрактикувавшись на повісті, почала роботу над першим романом з допомогою і порадами Лілліан і Патриції Рід, письменниці в жанрі фентезі з Міннеаполіса. Насичений період навчання вимогливого мистецтва письма складався з постійного переписування і врахування редакторських правок.

Роман «Уламки честі» () був закінчений в 1983 р.; другий — «Учень воїна» () — в 1984; третій — "Ітан з Афона () у 1985 р. Всі три романи належали до «Саги про Форкосиганів», яка складає основний доробок авторки.

Також Буджолд написала кілька оповідань, з якими мала намір вийти на ринок журналів. Наприкінці 1984 року три з них вдалося продати журналу «Твілін Зоун» (), це був перший професійний успіх. В жовтні 1985 року всі три романи придбало видавництво Baen Books. Друком романи вийшли в червні, серпні й грудні 1986 року.

Четвертий роман «Звільнення» () надрукував Analog Magazine взимку 1987-88 років і приніс першу Неб'юлу.

«Гори скорботи» () також з'явився в Analog Magazine і приніс Г'юго і Неб'юлу за найкращу повість 1989 року. А «Гра форів» () і «Барраяр» () отримали премії Г'юго один за одним — у 1991 і 1992 роках.

Книги Лоїс Макмастер Буджолд були перекладені на 14 мов. В 1992 році з'явилася книга «Кільце духів» (), написана в стилі історичного фентезі. Після чого письменниця повернулася до всесвіту і часу Майлза Форкосигана з книгою «Танок відображень» (), яка здобула Г'юго і Локус в 1995 році.

Роман «Цетаганда» () був опублікований спочатку в Analog Magazine — стартувавши у вересневому випуску 1995 року, а потім — в січні 1996 року окремою книгою в видавництві Baen Books.

Перший редакторський досвід Лоїс Буджолд отримала в 1995 році, укладаючи з Рональдом Гріном антологію «Жінка на війні» («Woman at War») для видавництва Tor Books.

Продовженням «Танка віддзеркалень» став роман «Пам'ять» (), опублікований у жовтні 1996 року і номінований на Г'юго і Неб'юлу.

В червні 1998 року книга вийшла «Комарр» (), яка отримала Minnesota Book Award в категорії «наукова фантастика й фентезі». Продовження книги «Комарр» — «Цивільна компанія» () опубліковане в вересні 1999 року.

Бібліографія

Сага про Форкосиганів

Уламки честі (), 1986 Учень воїна (), 1986 Ітан з Афона (), 1986 Звільнення (), 1987 (Неб'юла 1988) Гори скорботи (), 1989 (Г'юго 1990, Неб'юла 1989) Лабіринт (), 1989 Межі нескінченності (), 1989 Брати за зброєю (), 1989 Гра форів (), 1990 (Г'юго 1991) Бараяр (), 1991 (Г'юго 1992) Танок віддзеркалень (), 1994 (Г'юго 1995) Цетаганда (), 1995 Пам'ять (), 1996 Комарр (), 1998 Цивільна кампанія (), 1999 Дипломатична недоторканість (), 2002 Подарунки до зимових свят (), 2004 Кріоопік (), 2010 Альянс капітана Форпатріла (), 2012 Джентльмен Джоул та Червона Королева () (2016)

Фентезі Кільце духів (The Spirit Ring), 1993 світ циклу «Шаліон»: Прокляття Шаліона (The Curse of Chalion), 2001 Паладин душ (Paladin of Souls), 2003 (продовження Прокляття Шаліона) (Г'юго 2004, Неб'юла 2004, Локус 2004) Священне полювання (The Hallowed Hunt), 2005 Пенрік та Дездемона (у тому ж світі, але окремі новели) Демон Пенріка (Penric's Demon), 2015 Пенрік та Шаман (Penric and the Shaman), 2016 цикл (Sharing Knife) (Beguilement) (2006) (Legacy) (2007) (Passage) (2008) (Horizon) (2009)

Примітки

Посилання

The Bujold Nexus — сторінка Лоїс Макмастер Буджолд