Єфре́м Олекса́ндрович Гаса́й ( 1 квітня 1938, село Токи, нині Тернопільського району Тернопільської області — 20 грудня 2019, м. Тернопіль) ) — український історик, краєзнавець, публіцист. Дослідник історії Тернопільщини в роки першої та другої світових воєн. Член Національних спілок краєзнавців (1978) та журналістів (1986) України. Почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998).
Життєпис Єфрем Олександрович Гасай народився 1 квітня 1938 року в селі Токах, нині Тернопільського району Тернопільської області.
У 1973—1978 роках навчався на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).
У 1964—1972 роках працював старшим інструктором курсів цивільної оборони. У 1973—1989 роках — старший науковий співробітник Тернопільського обласного краєзнавчого музею, від 1989 року — старший науковий редактор, від 1993 року завідувач наукової редакції «Книги Пам'яті Тернопільської області».
Автор чотирьох книг (три з них у співавторстві), понад 500 публікацій історично-краєзнавчої та біографічно-публіцистичної тематики у періодичних виданнях, статей «Тернопільського енциклопедичного словника». Редактор і упорядник низки книг.
Праці І гомін віків, і природа краси: Дорогами Підволочиського району. — Тернопіль, 1991 (у співавторстві). Село Токи та його околиці: Історико-краєзнавчий нарис. — Тернопіль, 1992. Не втомлюся шукати: Книга документальних нарисів. — Тернопіль, 1998 (у співавторстві). Повернуті імена: Книга документальних нарисів. — Тернопіль, 2002 (у співавторстві). Із Соловків не повернувся: Повертаючись до надрукованого // Край Кам'янецький. — 1993. — 8 грудня. — С. 3. Загибель, завізована Сталіним // Вільне життя. — 2005. — 5 травня.
Література — С. 162—163. Він по-синівськи любив своє рідне село [Текст] / М. Безкоровайна // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 51 (27 груд.). — С. 7 : фот. Головин Б. Гасай Єфрем Олександрович // Шепель Л. Гасай Єфрем Олександрович // Українські історики: Біобібліографічний довідник. — Випуск 3. — Київ, 2010. — С. 53. Бубній П. Зустрічі через роки // Молодь України. — 1970. — 11 березня. Петрушенко М. Пошуки, що приносять радість // Патріот Батьківщини. — 1972. — 18 червня. Валігура К. Якби не я, то хто ж…? // Вільне життя. —1986. — 1 червня. Петрушенко М. Тернопіль, Є. Гасаю // Радянська Україна. — 1991. — 9 травня. Попович Ж. Життя вмістило сотня день // Тернопіль вечірній. — 1999. — 24 серпня. Бубній П. Археолог забутих імен // Сільські вісті. — 1999. — 17 серпня. Мичко С. Пам'ятай ім'я своє // Україна молода. — 2005. — 4 червня. Посилання Перестало битися серце відомого тернопільського краєзнавця, історика, публіциста