Пирятинський собо́р Різдва́ Богоро́диці — діючий православний (УПЦ МП: Пирятинське благочиння Кременчуцької єпархії) храм у місті Пирятині (районний центр Полтавської області), взірець українського бароко XVIII—XIX століть; найцінніша історико-архітектурна і релігійна пам'ятка міста.
Настоятель Різдвяно-Богородицької церкви — Михайло Олексійович ЦікоСписок керівників підприємств, організацій та установ району на 01.01.2011 року на Вебсторінка Пирятинської районної державної адміністрації .
Опис Пирятинський собор Різдва Богородиці нині являє собою муровану одноярусну, прямокутну в плані, тридільну споруду.
Фасади завершені карнизом нескладного профілю з трикутними фронтонами. Центральна частина храму перекрита склепінням і завершена восьмигранним барабаном з банею, яка нагадує форми дерев'яних церков.
Поверхня храмових стін прикрашена ліпниною наличників, характерних для українського бароко.
Собор Різдва Богородиці у Пирятині є унікальною та своєрідною спорудою, що тісно пов'язана з дерев'яною монументальною архітектурою.
З історії храму
Різдво-Богородицький храм був зведений у Пирятині в 1781 році на замовлення полкового осавула А. М. Ільченка. Спершу мав вигляд прямокутника, витягнутого зі сходу на захід і своїми формами повторював традиційні тридільні дерев'яні церкви того часу.
Після перебудов XIX століття собор Різдва Богородиці в Пирятині перетворився на тринавовий п'ятибанний храм.
Попри здійснені в культовій споруді у 1980 році реставраційні роботи за проектом архітектора В. І. Корнеєвої, в СРСР використовувався не запризначення, зокрема останні роки (після реставрації) тут містився місцевий історико-краєзнавчий музей.
У 1990 році пирятинський собор Різдва Богородиці переданий релігійній громаді (УПЦ МП), і нині є діючим храмом Пирятинського благочиння Кременчуцької єпархії.
Галерея <small>Загальний вид собору<small>Інтер'єр храму<small>Табличка на фасаді<small>Фрагмент фасаду
Виноски
Джерело
Різдва Богородиці собор // — с. 836