Ву́лиця Еле́ктриків — вулиця в Оболонському та Подільському районах міста Києва. Пролягає від Рибальського мосту до Заводської вулиці.
Прилучаються провулок Електриків, Гаванська та Зарубинецька вулиці.
Історія Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою Нова. Сучасна назва — з 1955 року. До 1980-х років пролягала до Набережно-Лугової вулиці.
Забудова Вулиця Електриків — одна з чотирьох вулиц на Рибальському острові. Переважає промислова забудова — приміщення заводів «Кузня на Рибальському» (раніше — «Ленінська кузня») та «Ремдізель», ТЕЦ-2, будівлі залізничної станції Почайна. Житлова забудова складається з невеликого житлового масиву в центрі Рибальського острова — гуртожитки та будинки працівників заводу «Кузня на Рибальському». Переважають дво-, три-, чотири- та п'ятиповерхові будинки.
Пам'яткою архітектури є будинок № 11 — Київська районна електростанція, зведена у 1930-ті роки, у стилі конструктивізм. Головний інженер будівництва — Б. Даманський, помічник — М. Оберучев, архітектор першої черги станції — М. Парусников.
Установи та заклади Завод «Кузня на Рибальському» (буд. № 26) Почесне консульство Республіки Сейшельські острови (буд. № 29-А) Головне управління розвідки Міністерства оборони України (буд. № 33) Відділення зв'язку № 176 (буд. № 28-Б) Фітнес-клуб «5 елемент» (буд. № 29-А)
Пам'ятники та меморіальні дошки № 26/2 — меморіальна дошка робітникам заводу «Ленінська кузня», які загинули у Другій світовій війні. № 32 — меморіал морякам-підводникам, які загинули в морі. № 2 — корабель-пам'ятник «Монітор „Желєзняков“».
Зображення
Примітки
Джерела