Безсме́ртя () — термін, яким окреслюється властивість живої істоти або певного явища жити-існувати вічно. Іншими словами — це здатність жити безмежно, без смерті як явища.
Від грецького слова, що означає «безсмертя» () походить українське ім'я Атанасій, Панас.
Трактування терміна
Безсмертя згадується в багатьох релігіях (наприклад у християнстві, буддизмі, юдаїзмі) у двох ракурсах — або як найбільша нагорода за достойне життя, або вічне покарання за невиконання норм, встановлених певною ідеєю або Богом (наприклад у християнстві — рай та пекло).
Перші спроби осмислення
Епос про Гільгамеша, що є одним з перших літературних творів, датованих 22-м століттям до н. е., розповідає про прагнення героя стати безсмертним.
Див. також Безсмертя душі Вічність
Збільшення тривалості життя Цифрове безсмертя
Примітки
Джерела Безсмертя - Академічний тлумачний словник української мови Література С. Крилова. Безсмертя //
Посилання
Безсмертя // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 50–52. – 912 с.