Четверта французька республіка (), офіційна назва — Францу́зька Респу́бліка (, ) — період французької історії з 1946 по 1958. Конституція була прийнята 13 жовтня 1946 року обраними у тому ж році Установчими зборами, близька до Конституції Третьої республіки, яка характеризувалася наявністю парламентського ладу, слабкою владою президента республіки.
Ознаки періоду Період ознаменований розпадом французької колоніальної імперії, війнами в Індокитаї, потім у Північній Африці. Франція стала однією із засновниць ООН, вступила в НАТО, в європейські структури, що народжувалися на зразок Союзу вугілля і сталі. У внутрішній політиці — період сильної нестабільності після війни, посилення впливу комуністів (початок періоду) і вкрай правих (кінець періоду). Початок економічного зростання («Славне тридцятиріччя») супроводжувалося неконтрольованою інфляцією. Часто мінялися так звані «примарні уряди» (зазвичай по 2-3 відставки прем'єр-міністрів на рік).
Криза республіки і реформа де Голля У 1958 році на хвилі алжирської кризи до влади прийшов Шарль де Голль, який провів на посаді прем'єр-міністра конституційну реформу, згідно з якою встановлювалася президентська республіка. У жовтні 1958 року нова конституція була ухвалена на референдумі, і в листопаді чинний президент Коті підписав її. Цим завершилася історія Четвертої республіки і почалася П'ята республіка; в грудні того ж року де Голль був обраний президентом.
Персоналії Президентами республіки були Венсан Оріоль (1947–1954) і Рене Коті (1954–1959). Інші помітні політичні фігури: прем'єр-міністри Рене Плевен (двічі), Гі Молле (1956–1957); Антуан Піне, Робер Шуман, П'єр Пфлімлен.
Список прем'єр-міністрів Прем'єр-міністрів Прихід до влади Партія Поль Рамадьє 22 січня 1947 Section française de l'Internationale ouvrière Робер Шуман 24 листопада 1947 Mouvement républicain populaire Андре Марі 26 липня 1948 Radicaux Робер Шуман 5 вересня 1948 MRP Анрі Кей 11 вересня 1948 Radicaux Жорж Бідо 28 жовтня 1949 MRP Анрі Кей 2 липня 1950 Radicaux Рене Плевен 12 липня 1950 Union démocratique et socialiste de la Résistance Анрі Кей 10 березня 1951 Radicaux Рене Плевен 11 серпня 1951 UDSR Едгар Фор 20 січня 1952 Radicaux Антуан Піне 8 березня 1952 Centre national des indépendants et paysans Рене Маєр 8 січня 1953 Radicaux Жозеф Ланьєль 27 червня 1953 CNIP П'єр Мендес-Франс 18 червня 1954 Radicaux Едгар Фор 23 лютого 1955 Radicaux Гі Молле 31 січня 1956 SFIO Моріс Буржес-Монурі 12 червня 1957 Radicaux Фелікс Гайяр 6 листопада 1957 Radicaux П'єр Пфлімлен 13 травня 1958 MRP Шарль де Голль 1 червня 1958 UNR
Нотатки
Література Jean-Jacques Becker: Histoire politique de la France depuis 1945. Cinquième édition mise à jour. Armand Colin, Paris 1996 Wilfried Loth: Von der IV. zur V. Republik. in Adolf Kimmel & Henrik Uterwedde (Hgg): Länderbericht Frankreich. 2. Aufl. Bundeszentrale für politische Bildung, Bonn 2005 Ernst Weisenfeld: Frankreichs Geschichte seit dem Krieg. Von de Gaulle bis Mitterrand. 2., überarb. u. erg. Aufl., Beck, München 1982 Les Constitutions de la France depuis 1789. Présentation par Jacques Godechot; Flammarion, Paris 1995 David Thomson: Democracy in France. The Third and Fourth Republics. Oxford UP, London 1949, 1952, 1958 Hesperides Press, London 2006 ISBN 1-4067-1918-8 online (частина, з пошуком) Standardwerk online повне видання 1952
Посилання
Конституція Четвертої республіки