Емі Лу Адамс (; , Віченца, Італія) — американська акторка, співачка, авторка пісень, танцюристка і благодійниця. Шестиразова номінантка премії «Оскар», семиразова номінантка премії BAFTA. Володарка премії Американської Гільдії кіноакторів та двох премій «Золотий глобус» за ролі у трагікомедії «Американська афера» (2013) та драмі «Великі очі» (2014). Власниця зірки на Голлівудській алеї слави.
Життєпис Емі Адамс народилася в італійському місті ВіченцаTHE INSIDE TRACK ON OSCARS, EMMYS, GRAMMYS AND ALL THE AWARD SHOWS. четвертою з семи дітей в американських батьків Річарда Кента і Кетрін Адамс (до шлюбу Хікен) — має чотирьох братів і двох сестер. Серед її предків, крім англійців, також були данці, швейцарці та норвежці. Батько, американський військовий, постійно переїжджав із сім'єю з однієї військової бази на іншу. Емі було 8 років, коли родина перебралася до міста Касл-Рок, штат Колорадо. Сім'я сповідувала мормонізм, але залишила церкву після розлучення батьків у 1985.
Під час навчання у школі округу Дуглас Емі Адамс співала у шкільному хорі, а також була ученицею у місцевій танцювальній трупі з перспективою стати балериною. Батьки сподівалися, що Емі продовжить відвідувати атлетичні заняття, щоб отримати шанс на вступ до коледжу, але вона полишила їх заради танців.
Після закінчення середньої школи Емі з матір'ю переїхала до Атланти, штат Джорджія. Відкинувши план стати професійною балериною, вона влаштувалася до музичного театру. На відміну від «надто вимогливого та обмеженого» балету, після «всіх цих присвячених йому років тіло просто розбите», виступи в музичному театрі відповідали її темпераменту набагато більше. До 18 років Адамс виступала в аматорському театрі, підробляючи консультанткою в магазині «Gap». Через кілька тижнів після закінчення середньої школи вона влаштувалася на повноцінну роботу в ресторан «Hooters» як старша офіціантка. Вона звільнилася через три тижні після того, як накопичила суму для купівлі першого автомобіля.
Кар'єра Професійну акторську діяльність Емі Адамс почала з роботи танцюристкою в театрах Boulder's Dinner Theatre та Country Dinner Playhouse. У 1995 році на одному з виступів її помітив театральний керівник із Міннеаполісу Майкл Бріндісі та запропонував працювати у нього. Прийнявши пропозицію, Адамс переїжджає до Шанхасена, штат Міннесота, де протягом наступних трьох років виступає у місцевих театрах Chanhassen Dinner Theatres. Під час вимушеного відпочинку через розтягнення м'яза вона пробується на роль у сатиричній комедії 1999 року «Вбивча краса», зйомки якої проходили в Міннесоті, і потрапляє до акторського складу. Після закінчення зйомок Адамс у січні 1999 переїжджає до Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія. Через деякий час після прибуття Адамс отримує роль Кетрін Мертей у телевізійному серіалі «Манчестерська підготовка» компанії Fox Network, спінофі фільму «Жорстокі ігри». Проте серіал не виправдав надій компанії і після кількох переробок сценарію та двох знімальних перерв його було скасовано. Зняті епізоди пізніше було перемонтовано та випущено на відео під назвою «Жорстокі ігри 2».
У період з 2000 по 2002 рік Адамс брала участь у кількох малобюджетних фільмах, таких як «Пляжний психоз», виконувала невеликі ролі у серіалах «Шоу 70-х», «Усі жінки — відьми», «Баффі — винищувачка вампірів», «Таємниці Смолвіля» «Західне крило», а також знялася в детективної трагікомедії Стівена Спілберга «Впіймай мене, якщо зможеш» у ролі Бренди Стронг. Ця роль, за словами Спілберга, мала стати імпульсом до успішного розвитку її кар'єри, проте після завершення роботи над фільмом Адамс протягом цілого року не отримувала пропозицій про зйомки. Однак участь у великому проєкті під керівництвом відомого режисера стала для Адамс надихаючою: «Вперше я відчула, що здатна грати на рівні цих людей. Заслужити довіру Стівена Спілберга… це дуже допомогло мені повірити у власні сили».
2004 року Адамс знялася у фільмі «Остання гонка» та озвучила кількох персонажів в анімаційному телесеріалі «Король гори». Також вона знімалася в телесеріалі «Доктор Вегас» у ролі Еліс Доерті, але пізніше була звільнена через контрактну суперечку.
Незадовго до виходу з проєкту «Доктор Вегас» Адамс отримала сценарій до малобюджетного незалежного фільму «Червневий жук» та пропозицію пройти прослуховування на роль Ешлі. На той момент відсутність професійного зростання викликала в 30-річної акторки занепокоєння: «Я почала замислюватися, а чи не переїхати мені до Нью-Йорка і зайнятися чимось іншим». Про участь у фільмі «Червневий жук» Адамс пізніше згадувала: «Це було по-справжньому надихаюче. До кінця літа я була безробітною, але водночас відчувала щастя та гордість. Прийшло, знаєте, те відчуття, що я більше ніколи не дозволю зневажати собою». Прем'єра картини відбулася у 2005 році на кінофестивалі «Санденс», за підсумками якого Адамс за свою роль здобула Спеціальний приз журі.
2005 року на екрани кінотеатрів вийшла романтична комедія «Наречений напрокат». І того ж року компанія Sony Pictures Classics випустила в обмежений прокат «Червневого жука». За цю роботу Адамс заслужила визнання та хвалебні відгуки кінокритики. Каріна Чокано з газети Los Angeles Times зазначала: «Адамс виконала роль, яка легко могла б перетворитися на карикатуру, тонко та багатогранно». Акторка здобула кілька нагород у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану», включаючи премію Національної спільноти кінокритиків та премію «Незалежний дух». Адамс також була номінована на премію Гільдії кіноакторів та премію «Оскар». А 2006 року їй запропонували членство в Академії кінематографічних мистецтв та наук.
Попри те, що у «Червневого жука» була обмежена аудиторія, яскрава, запам'ятовувана гра Адамс змусила кіноспільноту звернути увагу на її акторську кар'єру. Їй починають частіше пропонувати ролі, вона з'являється у комедії «Рікі Боббі: Король дороги», запрошується на роль Кеті в телесеріалі «Офіс». Після озвучення Поллі Пьюрбред у фільмі Студії Волта Діснея «Суперпес» Адамс знялася в головній ролі у диснеївському великобюджетному фентезійному мюзиклі 2007 року «Зачарована». Адамс успішно пройшла відбір із понад трьохсот акторок. Пізніше режисер картини Кевін Ліма пояснював свій вибір тим, що Адамс мала «приголомшливе уміння вживатися в роль, проникати в суть персонажки і при цьому не засуджувати її».
Фільм «Зачарована» став комерційно успішним, зібравши у світовому прокаті понад $340 млн. Яскрава гра Адамс була відзначена багатьма кінокритиками, наприклад, Тодд МакКарті з Variety припустив, що роль у цій картині зробить з неї зірку, також, як це свого часу сталося з Джулією Ендрюс після зйомок у фільмі «Мері Поппінс». Роджер Еберт із Chicago Sun Times назвав гру Адамс «чистою і променистою», а Веслі Морріс із The Boston Globe висловив думку, що «своїм фізичним красномовством і тонкою комічною грою вона продемонструвала непідробну акторську майстерність». Ця роль принесла Адамс номінацію на премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща жіноча роль у комедії чи мюзиклі», номінацію на премію Асоціації кінокритиків у категорії «Найкраща акторка» та премію «Сатурн» за «Найкращу жіночу роль».
Успіх фільму «Зачарована» підняв у медіа хвилю інтересу до Емі Адамс. У цей же період вона знялася у фільмі «Війна Чарлі Вілсона» в ролі Бонні Бах. Наступним проєктом Адамс став фільм «Чистка до блиску», в якому вона втілила соло-матір, яка намагається заробити достатню суму для влаштування сина в приватну школу, заради чого налагоджує власний бізнес у сфері прибирання місць злочинів. Прем'єра картини відбулася у 2008 році на кінофестивалі «Санденс» і отримала змішані відгуки критики, а в березні 2009 року фільм був випущений в обмежений прокат і викликав переважно позитивну реакцію аудиторії. Американський кінокритик Мік Ласаль з газети San Francisco Chronicle написав на фільм позитивну рецензію, висловившись в ній, зокрема: «Гра емоцій на обличчі Емі Адамс — достатня причина для перегляду „Чистки до блиску“» .
Першою картиною за участю Адамс, що вийшла в кінопрокат у 2008 році, стала «Міс Петтігрю живе одним днем». У ній вона зіграла Делісію Лафосс — американську артистку-початківицю, яка живе в Лондоні, доля якої різко змінюється після зустрічі з гувернанткою Гвінівер Петтігрю у виконанні Френсіс Макдорманд. Фільм був добре прийнятий більшістю критиків, проте деякі відзначили подібність її ролі зі світлими та наївними образами, створеними акторкою в картинах «Червневий жук» та «Зачарована». «Адамс блискуче адаптувалася до гри розумної дурниці» — написала Каріна Чокано з газети Los Angeles Times. Подібну думку у своїй статті висловив журналіст Кірк Ганікатт із газети The Hollywood Reporter: «Адамс більш-менш слідує своєму образу принцеси Жизель, додавши до нього лише хибну нотку легковажного бешкетування».
Наприкінці 2008 року на екрани кінотеатрів вийшла драма «Сумнів», поставлена за однойменною п'єсою Джона Патріка Шенлі. Про кастинг на цю роль Адамс дізналася від своєї колеги по фільму «Чистка до блиску» Емілі Блант, проте коли вона прийшла на проби їй сказали, що роль вже розподілена. Але Шенлі врешті все ж вибрав Адамс, пояснивши своє рішення тим, що «вона має цю невловиму рису Інгрід Бергман, внутрішнє світло. Дивлячись на неї, ви бачите хорошу людину, яка чинить опір мерзотам цього складного світу, і, попри свій гострий розум, продовжує нести в собі цю особливу духовну невинність». Критика добре прийняла фільм, а роль Адамс була відзначена як найменш показова серед основних чотирьох партій. Манола Даргіс, кінокритик із газети The New York Times, назвала її гру «невпевненою», а Тодд МакКарті з журналу Variety сказав, що «Адамс у ролі молодої симпатичної черниці не робить нічого, що не змогла б зробити будь-яка інша акторка». Мік Ласаль із San Francisco Chronicle у своїй статті висловив протилежну думку: «Однією з головних переваг стрічки є присутність у ній Адамс, яка своєю інтерпретацією ролі Сестри Джеймс, загалом призначеної лише для посилення екранного образу Сестри Елоїзи, робить юну черницю цікавою персонажкою». За участь у цій картині Адамс була номінована в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» на премію «Оскар», премію «Золотий глобус», премію Гільдії кіноакторів та премію Британської кіноакадемії.
Наступною роллю Емі Адамс стала Амелія Ергарт у великобюджетному пригодницькому фільмі 2009 року «Ніч у музеї 2», головну роль у якому виконав Бен Стіллер. Попри те, що картина отримала переважно середні відгуки, більшість критиків виділили гідну гру Адамс. Одним з тих, хто дав позитивну оцінку, був Оуен Глейберман із журналу Entertainment Weekly, який зазначив, що «„У Битві при Смітсоні“ достатньо експресії, однак саме Адамс вдихає в неї енергію». Режисер картини Шон Леві так відгукнувся про неї: «Я не впевнений у тому, що серед її покоління є кращі акторки… Я маю на увазі, що, звичайно, зараз можна згадати багато відомих імен, але чи знайдеться серед них така, що змогла би зробити „Сумнів“, „Джулі та Джулія“, „Ніч у музеї 2“, і все за один рік? Широта спектра її таланту мало має собі рівних. І її участь — одна з головних причин, чому ми вважаємо, що наш новий фільм набагато кращий за перший». У тому ж році на екрани вийшла комедія «Джулі та Джулія», в якій Адамс разом зі своєю колегою по фільму «Сумнів» Меріл Стріп виконали головні ролі.