Пако де Лусія (, тобто Пако син Люсії), справжнє ім'я Франсіско Ґуставо Санчес Ґомес (;  — ) — іспанський гітарист і композитор стилю «нове фламенко». Він використовував традиційне фламенко, а також збагатив його новими елементами, насамперед з класичної музики та джазу. Пако де Лусія став міжнародно відомим 1973 року своєю композицією «Entre dos Aguas» і за життя вважався еталоном в іспанській гітарній музиці. Найбільшу популярність мають його записи 1970-х — 1980-х років.

Життєпис Походить із провінції Кадіс, що на півдні Іспанії. Був молодшим сином у родині з п'ятьох дітей. Батько грав на гітарі і в патіо його будинку часто збиралися і грали музиканти. Фоансіско опанував почуття ритму швидше ніж оволодів гітарою. Грати на гітарі почав із 7 року життя. Його першим учителем був батько, який був дуже вимогливим і хотів зробити своїх синів великими артистами фламенко. Як більшість іспанців, з дитинства намагався грати на гітарі на слух, і лише у віці 44 років опанував нотну грамоту. Пако грав на гітарі по 12 годин на день. В 11 років уперше виступав публічно на радіостанції свого містечка, а вже за рік виборов спеціальний приз, змагаючись з іншими виконавцями фламенко. 1961 року вийшли перші 3 міні-альбоми з його братом Пепе.

Молодого і здібного гітариста помітили. У 1963 р. його та брата Пепе запросили до команди танцюриста фламенко . У 19 років Пако випустив свій перший музичний альбом. Пако де Лусія — сценічний псевдонім, де «Лусія» — це ім'я його матері. Почалася концертна діяльність гітариста. Проте справжній успіх прийшов 1974 року, коли вийшов альбом «Поміж двох вод» (Entre Dos Aguas) і його запросили виступити з фламенко на «класичній» сцені «Королівського театру» в Мадриді.

Пако Де Лусію вважають одним із засновників стилю «нове фламенко» — він почав змішувати музичні стилі класичного і сучасного фламенко з елементами джазу, року і блюзу. Виступав разом з іншими гітаристами, до тріо входили — Ел Ді Меола та Джон Маклафлін.

Виконавський стиль Пако де Лусії мав значний вплив на низку сучасних музикантів, представників стилю «нове фламенко», серед яких Армік (Armik), Ель Ніньйо де Пура (El Niño De Pura), Вінсенте Аміго (Vicente Amigo), Томатіто (Tomatito).

У доробку музиканта попвд 30 музичних дисків. Альбом 1981 року «Friday Night in San Francisco» розійшовся тиражем понад мільйон примірників.

2004 року найяскравіший виконавець музики фламенко виграв Премію Принца Астурійського в категорії Мистецтво (), а 2010 року отримав почесний докторський ступінь Музичного коледжу Берклі () у Бостоні.

Помер 25 лютого 2014 на 67 році життя внаслідок серцевого нападу на пляжі біля міста Канкуна (Мексика).

Дискографія

1965: Dos guitarras flamencas von Ricardo Modrego 1965: Dos guitarras flamencas en stereo von Ricardo Modrego 1965: Doce canciones de García Lorca para guitarra von Ricardo Modrego 1967: Dos guitarras flamencas en America Latina von Ramón de Algeciras 1967: Canciones andaluzas para dos quitarras von Ramón de Algeciras 1967: La fabulosa guitarra de Paco de Lucía 1969: Hispanoamerica 1969: Fantasía flamenca 1971: Recital de guitarra 1972: El duende flamenco 1972: soy grande por ser gitano, mit Camarón de la Isla 1973: Fuente y caudal 1975: En vivo desde el teatro real, Live-Aufnahme aus dem Teatro Real 1976: Almoraima, mit maurischem Einfluss und einer virtuosen Sevillana (Cobre) 1978: Interpreta a Manuel de Falla 1981: Castro Marín 1981: Friday Night in San Francisco, mit Al di Meola und John McLaughlin (Musiker) (kein Flamenco, viel Improvisation) 1981: Solo quiero caminar — The Paco de Lucia Sextett 1983: Passion, grace and fire von Al Di Meola y John McLaughlin 1984: Live one summer night Paco de Lucia Sextett 1986: Entre dos aguas 1987: Siroco 1988: Sound Patio — Flamenco Guitar 1990: Zyryab 1991: Concierto de Aranjuez von Joaquín Rodrigo (Klassik, mit dem Orquesta de Cadaques unter der Leitung von Edmon Colomer) 1993: Live in America Paco de Lucia Sextett 1996: The guitar trio mit Al Di Meola und John McLaughlin 1997: Canciones andaluzas para dos quitarras Paco de Lucía und Ramón de Algeciras 1998: Luzia 2004: Cositas Buenas

Фільмографія

1983: Carmen

Визнання Кавалер Премії Принца Астурійського (2004)

Див. також Мистецтво Іспанії Культура Іспанії Малаґенья Салероса Armik

Примітки

Джерела RAMOS ALTAMIRA, Ignacio. «13 — La guitarra flamenca». Historia de la guitarra y los guitarristas españoles. San Vicente, Alicante: Editorial Club Universitario. pp. 175—177. ISBN 84-8454-458-3. Interview with Paco de Lucía from DVD «Paco de Lucía — Light and Shade: A Portrait» (1994) Interview with Paco de Lucía from DVD «Paco de Lucía — Francisco Sanchez» (2003) Gamboa, Manuel José and Nuñez, Faustino. (2003). Paco de Lucía. Madrid: Universal Music Spain. «Flamenco Guitar Innovation and the Circumscription of Tradition» Ph.D. Dissertation (Ph.D.) University of California, Santa Barbara (Banzi, Julia 2007)

Посилання

Офіційний сайт Пако де Лусія