Вітер гуде, трава шумить, Козак бідний убит лежить На купині головою, Накрив очі осокою. Кінь вороний у ніженьках, Орел сизий в головоньках; Він козака доглядає, На кучері наступає... Він до його промовляє: "Сизий орле, побратаймось! Як ти, брате орле, станеш З лоба очі видирати, Дай же моїй неньці знати - Моїй неньці старесенькій, Матусеньці ріднесенькій. Ой знай, орле, що казати, Як у тебе моя мати Буде про мене питати! Скажи: служить він у пана, В пана хана татарина, У кримського добродія; Да вислужив королівоньку, В чистім полі могилоньку!"