Station to Station — десятий студійний альбом англійського музиканта Девіда Боуї, випущений 23 січня 1976 року на лейблі RCA Records. Альбом вважається однією з його найзначніших робіт. Він став засобом для створення сценічного образу Боуї — Виснаженого Білого Герцога. Співпродюсований Боуї та Гаррі Масліном, Station to Station був переважно записаний на Cherokee Studios у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, наприкінці 1975 року, після того, як Боуї завершив зйомки фільму The Man Who Fell to Earth; на обкладинці була використана фотографія з фільму. Під час сесій Боуї страждав від різноманітних наркотичних залежностей, найбільш помітною з яких був кокаїн і згодом заявив, що майже нічого не пам'ятає про процес створення.
Комерційний успіх його попереднього релізу Young Americans (1975) дав Боуї більшу свободу, коли він почав записувати свій наступний альбом. Під час сесій сформувався склад музикантів: гітарист Карлос Аломар, басист Джордж Мюррей та барабанщик Денніс Девіс, яких Боуї використовуватиме протягом решти десятиліття. Також свій внесок зробили гітарист Ерл Слік та піаніст Рой Біттан. У музичному плані Station to Station став перехідним альбомом для Боуї, розвиваючи фанк та соул з Young Americans, водночас представляючи новий напрямок, натхненний німецьким музичним жанром краут-рок, зокрема такими гуртами, як Neu! та Kraftwerk. Лірика відображала захоплення Боуї Фрідріхом Ніцше, Алістером Кроулі, міфологією та релігією.
Альбом Station to Station, якому передував сингл «Golden Years», мав комерційний успіх, досягнувши п'ятірки найкращих у чартах Великої Британії та США. Відмовившись від створення саундтреку до фільму The Man Who Fell to Earth, Боуї підтримав альбом туром Isolar на початку 1976 року. Під час туру він викликав суперечки своїми заявами, що натякали на підтримку фашизму. Наприкінці туру він переїхав до Європи, щоб віддалитися від наркотичної культури Лос-Анджелеса. Стилі, досліджені у Station to Station, досягли кульмінації в одній із найбільш визнаних робіт Боуї — «Берлінській трилогії» — протягом наступних трьох років. Позитивно сприйнятий музичними критиками після свого виходу, Station to Station з'являвся у кількох списках найкращих альбомів усіх часів. Він був перевиданий багато разів і ремастирований у 2016 році як частина бокс-сету Who Can I Be Now? (1974–1976).
Список пісень Автор усіх пісень — Девід Боуї, окрім «Wild Is the Wind» (текст — Нед Вашингтон, музика — Дмитро Тьомкін).
Чарти
Тижневі чарти + Тижнева позиція в чартах альбому Station to Station (1976)Чарт (1976)НайвищапозиціяAustralian Albums (Kent Music Report)8Canadian Albums (RPM)2Dutch Albums (MegaCharts)3 Finnish Albums (Suomen virallinen lista) 24French Albums (SNEP) Note: user must select 'David BOWIE' from drop-down.3 Italian Albums (Musica e dischi) 15Japanese Albums (Oricon)6New Zealand Albums (RIANZ)9Norwegian Albums (VG-lista)8Swedish Albums (Sverigetopplistan)11UK Albums (OCC)5US Billboard Top LPs & Tape3 + Тижнева позиція в чартах альбому Station to Station (1991)Чарт (1991)НайвищапозиціяUK Albums (OCC)57 + Тижнева позиція в чартах альбому Station to Station (2010–17)Чарт (2010–17)Найвищапозиція
Річні чарти + Річна позиція в чартах альбому Station to Station (1976)Чарт (1976)ПозиціяAustralian Albums (Kent Music Report)58Canadian Albums (RPM)86Dutch Albums (MegaChart])30French Albums (SNEP)53US Billboard Top LPs & Tape51
Сертифікації та продажі
Примітки