Думнонія — давня бритська держава, яка існувала на території Британії приблизно з ІІІ по першу третину Х століття. У межах держави перебували сучасний Девон, більша частина Сомерсету і, можливо, частина Дорсету. Думнонія виникла ще в епоху панування римлян приблизно у III сторіччі як племінна держава думнонів. На початку свого існування вона залежала від Римської імперії. Десь на початку V століття Думнонія звільнилася з-під влади Риму. Упродовж V сторіччя у західній частині Думнонії з'явилися держави Керноу (Корнубія) і Ліонессе. Також, у V—VI століттях місцеві брити масово переселялися на розташований південніше півострів Бретань. Столицею Думнонії було місто Кайр-Віск (суч. Ексетер). Після вторгнення саксів держава бритів опинилися відірваною від решти кельтських держав. Близько 710 року сакси захопили столицю Думнонії. У кінці VIII сторіччя англосакси заволоділи ще кількома землями держави, відтіснивши кельтів на край півострова Корнволл. Повстання у 838 році, спрямоване проти англосаксонського панування, не мало успіху для думнонців. У кінці першої третини Х століття Думнонія остаточно була повністю захоплена, її правителі стали ерлами Корнволлу.

Назва та мова Найменування держави (королівства) отримане від назви кельтського племені думнонів, які мешкали на території майбутньої держави у залізну добу та у часи панування римлян.

Думнонія, інші варіанти Дамнонія, Домнонія, є латинською назвою регіону. Саксами сусіднього Вессексу вона іменувалася як Королівство Westwaliser. Давньоваллійською мовою, як і місцевою мовою, Думнонія була відома як Dyfneint. Ця форма збережена в англійській назві сучасного графства Девон, а також у сучасних валлійській (Dyfnaint) і корнській (Dewans) мовах.

Думнони розмовляли на діалекті кельтської бритської мови, схожої на давньокорнську мову. Також, в Думнонії виявлена присутність переселенців з Ірландії, що підтверджується знахідками каменів з написами огамічною мовою.

Історія Під час римської окупації Британії (див. Римська Британія) Думнонія перебувала під владою римлян, маючи статус Civitas. Перша столиця держави знаходилися у межах сучасного Ексетера і називалася римлянами як Isca Dumnoniorum (Іска Думноніорум), а бритами — Caeresk (Кереск). Іска Думноніорум було головним містом римської цівітас думнонів.

Як справжнє королівство Думнонія стає у кінці IV століття із зникненням централізованої римської влади, а не пізніше відходу римлян з Британії у 410 році набуває повної незалежності. Однак, достовірно не відомо, чи Думнонія була політично єдиною державою, чи союзом декількох дрібних королівств. Корнволл, здається, у будь-якому випадку у значній мірі був самостійним, оскільки на його території згадується окреме плем'я корновіїв.

Занепад королівства Думнонії розпочався тоді, коли більша частина держави у 652—685 роках підпала під контроль західних саксів (Вессекс). Корнволл як частина колишньої державності бритів зберігала незалежність до Х століття.

Уже з початку VI століття посилилося протистояння Думнонії з Королівством Вессекс. Не пізніше 658 року Думнонія втратила владу над районом Сомерсету, який розміщений на північ та схід від річки ПарретPeter Hunter Blair, Roman Britain and Early England, 55 B.C.-A.D. 871, p. 210 та у 710 році вона розпрощалася з рештою Сомерсету. Не пізніше 20 років по тому до Вессекса було долучено решту ДевоншируF. M. Stenton, Anglo-Saxon England, p.64. Затяжний конфлікт між державами тривав, поки Думнонію у ІХ сторіччі остаточно не було приєднано до англосаксонського королівства. Все це зумовлювало переміщення частини населення з південно-західної Англії до теперішньої Бретані. Відомо, що до Х сторіччя на території Думнонії кельти проживали разом з англосаксами. Підтвердженням включення Думнонії до складу англосаксонської держави стало встановлення у першій третині Х століття королем Етельстаном західного кордону Вессексу по річці Теймар.

Правителі Думнонії Міфічні володарі: Карадок (290—305) Донольт, брат Карадока (305—340)

Імовірні правителі, від яких йде родовід наступних королів: Конан Меріадок ап Герайнт (340—387), Гадеон ап Конан (387—390) Гворемор ап Гадеон (387—400) Тутвал ап Гворемор (400—410) Кономор ап Тутвал (410—435) Костянтин ап Кономор (435—443) Ербін ап Костянтин (443—480) Герайнт ап Ербін (480—514) Кадор ап Герайнт (514—530) Костянтин ап Кадор (530—560) помер в 576 році Геррен ап Костянтин (560—598)

Засвідчені у писемних джерелах королі: Бледрик ап Костянтин (598—613) Клемен ап Бледрик (613—633) Петрок ап Клемен (633—658) Кулмін ап Петрок (658—661) Донарт ап Кулмін (661—700) Герайнт ап Донарт (700—710)

Королі Корнволлу: Ітел ап Донарт (710—715) Діфнвал ап Ітел (730—750) Коврдоллі ап Діфнвал (750—770) Освальд ап Коврдоллі (770—790) Гернам ап Освальд (790—810) Гопкін ап Гернам (810—830) Мордаф ап Гопкін (830—850) Ферфердін ап Мордаф (850—865) Донарт (865—876) Елуід ап Ферферден (880—890) Алонор ап Елуід (890—900) Рікат (900—910) Гівел (910—926)

Графи Корнволлу: Конан ап Алонор (926—937) Ролоп ап Алонор (940—960) Вортегін Хелін ап Ролоп (960—980) Веффін ап Вортегін (980—1000) Алурд ап Веффін (1000—1010) Ґодвін ап Алурд (1010—1050) Герберт ап Ґодвін (1050—1066) Кадок ап Герберт (1066—1068) Роберт, граф де Мортен (1068—1084) Вільям ап Роберт де Мортен (1084—1106) Кадок ап Кадор (1100—?)

Донька Кадока Евіс вийшла заміж за Вільяма ап Роберта де Мортена і титул графа Корнволлу передався норманам і вже ніколи не повернувся до рідної королівської сім'ї.

Див. також Брити Думнони Корновії

Примітки

Посилання

Усі монархи світу: Думнонія // allmonarchs.net.