Ян Ю́ліуш Нальбо́рчик (; *— †) — польський і український скульптор і педагог.
Біографія Народився 16 лютого 1870 року у Кракові.
З 1884 по 1888 рік — навчався у Краківській школі образотворчих мистецтв. З 1891 по 1893 — у Віденській академії мистецтв.
Працював у Школі дерев'яного промислу в Закопаному. У 1908 році — оселився у Львові. Від 1 вересня того ж року — викладав скульптуру у львівській Державній промисловій школі.
Від 1911 року — викладав скульптурний орнамент у Львівській політехніці.
У 1930 році входив до складу журі конкурсу на проєкт пам'ятника Каролю Скібінському на Личаківському цвинтарі у ЛьвовіSprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 22. — S. 432..
На початку 1930-х очолював Львівську школу декоративних мистецтв і мистецького промислу (колишній мистецький відділ Промислової школи)Jackowowa M. Lwowska Szkoła Sztuk Zdobniczych oraz Przenmysłu Artystycznego // Barwa i Rysunek (dodatek do «Gazety Malarskiej»). — 1932. — № 4. — S. 25—26..
Убитий НКВС у 1940 році в тюрмі на Лонцького.
Творчість До 1914 року — працював портретистом.
Дотримувався традицій академізму, часом звертаючись до неокласицизму та сецесії. Більшість робіт створив до Першої світової війни.
Роботи Пам'ятник Титусу Халубінському в Закопаному (1903). Погруддя Володимира Дідушицького. Гіпсовий відливок знаходиться у Львівській галереї мистецтв, бронзовий — у Природознавчому музеї (1903). Рельєф із портретом архітектора Адольфа Віктора Вайсса (1910, гіпс). Гіпсове погруддя — конкурсний проєкт майбутнього пам'ятника Юліанові Захаревичу. Здобув другу нагороду. Проєкт пам'ятника (погруддя) Анджею Потоцькому. Відзначений нагородою на конкурсі проєктів 1910 року, хоч був присланий поза конкурсомRozstrzygnięcie konkursu ścisłego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 126.. Третя нагорода за конкурсний проєкт пам'ятника Францішеку Смольці (1911, спільно з архітектором Вітольдом Мінкевичем). Бронзова медаль Крайового управління за найкращі вироби ремісництва із зображенням алегорій Промисловості і Освіти (1911, Музей медальєрного мистецтва у Вроцлаві). Гіпсове погруддя Владислава Клапковського (1913). Сецесійна плакета «Фридерик Шопен» (1912). Гіпсовий відливок знаходиться у Львівській галереї мистецтв, а бронзовий — у Національному музеї у Варшаві. Сецесійна композиція-рельєф «Дафна і схід сонця» (бл. 1913—1916, гіпс). Липова статуя лицаря, вирізьблена 1916 року, призначена для збирання пожертв на військові цілі, розміщена у спеціальному павільйоні, спроєктованому Вітольдом Долинським, розміщеному на Гетьманських валах (нині проспект Свободи). Статуя зберігається у Львівському історичному музеї. Бронзове погруддя ректора Львівської політехніки і завідувача кафедри геодезії професора Каспара Вайґеля (1930). Бронзовий медальйон із зображенням архітектора Вітольда Мінкевича (1934). Бронзове погруддя генерала Болеслава Поповича (1934). Портретний медальйон на надгробку композитора Яна Галла на Личаківському цвинтарі (1935). Надгробний пам'ятник родини Трушковських і Закрейсів на Личаківський цвинтар (змонтований 1937 року). Участь у виготовлені вівтарів парафіяльного костелу в Закопаному, спільно з Войцехом Бжегою. Автор проєкту — Станіслав ВіткевичJabłoński W. O stylu Zakopiańskim // Architekt. — 1902. — № 10. — S. 126..
Примітки
Джерела