Долом, долом, долиною (Двічі) Ішла вдова дубиною (Двічі) З маленькою дитиною. Ой став дощик накрапати, Сіла вдова спочивати, (Двічі) Мале дитя годувати, (Двічі) До дитини промовляти: "Ой сину ж мій, ти єдиний, Який же ти нещасливий! Ти зостався сиротою, Я молода й удовою". Летів ворон з чужих сторон Та й сів собі над водою. Ой сів собі над водою, Розмовляє з удовою: "Не журися, й удівонько, Бо я твого мужа знаю: (Двічі) Тричі на день одвідаю, (Двічі) Та в головах спочиваю, (Двічі) І снідаю, й обідаю, (Двічі) Біле тіло й оббираю, (Двічі) Жовті кістки розношаю Ой по горах, по долинах Та по чужих українах". "Бодай же ти, чорний ворон, Бодай же ти не підвівся, (Двічі) Що ти мого мужа наївся".