Жан Дюбюффе (; 31 липня 1901, Гавр — 12 травня 1985, Париж) — французький художник і скульптор.

Біографія і творчість

Син виноторговців Шарля-Александра Дюбюффе та Жанни-Леоні Паєетт... Вступив до Гаврського ліцею, де здобув середню освіту. Серед його однокласників були Арман Салакру, Жорж Лембур та Ремон Кено... У сімнадцятирічному віці прибув до Парижа, де вступив до Академії Жуліана. Товаришував з Максом Жакобом, Жаном Поланом, Арманом Салакру. Прочитав монографію Ганса Принцгорна «Живопис душевнохворих» (1922), яка справила на нього глибоке враження. Розчарувався у своїх попередніх роботах, в 1925 році повернувся в Гавр, зайнявся родинним бізнесом — виноторгівлею.

До живопису повернувся тільки в 1942, в 1944 році відбулася його перша персональна виставка в паризькій галереї Р. Друена. Був близький до сюрреалістів. Став основоположником Ар Брют — дослівно «грубого» або «сирого» мистецтва, принципово близького до аматорського живопису дітей чи самоуків, що не визнає загальноприйнятих естетичних норм і використовує будь-які підручні матеріали. В 1948 році почав збирати колекцію ар брют (в даний час знаходиться в Лозанні, див ). В 1975 році заснував у Парижі Фонд Дюбюффе.

Після смерті Дюбюффе у 1985 році стали відомі його музичні експерименти з Асгером Йорном, а також письменницький доробок Дюбюффе. Жан Дюбюффе активно спілкувався з багатьма видатними письменниками: Клод Сімон, Жан Полан, Вітольд Гомбрович. З 1954 року Дюбюффе входив до «Колежу патафізики» ().

Загалом художник створив близько 10 000 робіт, які зазвичай утворюють серії: «Жіночі тіла» (1950), «Маленькі картинки з крил метеликів» (1953), «Маленькі статуї ненадійним життя» (1954), «Феномени» (1958), «Урлуп» (1967) та інші роботи Дюбюффе представлені у найбільших музеях світу (найбільша колекція в Європі належить Фонду Ланген).

Виставки 1944/45 — Галерея Рене Друен (Galerie René Drouin, Париж); 1947 — Галерея П'єра Матісса (Pierre Matisse Galerie, Нью-Йорк); 1954 — Серкль Вольне (Cercle Volney, Париж); 1957 — Замок Морсбройх (Schloss Morsbroich, Леверкузен); 1964 — Виставка «L´Hourloupe», Палаццо Ґрассі (Palazzo Grassi, Венеція); 1973 — Музей Ґуґґенгайма (Музей Ґуґґенгайма, Нью-Йорк); 1980 — Академія мистецтв (Akademie der Künste, Берлін); 1980 — Музей сучасного мистецтва (Museum Moderner Kunst, Відень); 1980 — Виставковий зал Йозефа Гаубріха (Joseph-Haubrich Kunsthalle, Кельн); 1981 — «Виставка до 80-річчя» (Музей Ґуґґенгайма, Нью-Йорк); 1985 — Галерея Беєлер (Galerie Beyeler, Базель); 1998 — Галерея Карстен Греве (Galerie Karsten Greve, Кельн); 2009 — Виставковий зал Гіпо-Культурштифтунг (Kunsthalle der Hypo-Kulturstiftung, Мюнхен); 2009 — Галерея Беєлер (Galerie Beyeler, Базель).

Маніфести Asphyxiante culture. Paris: Minuit, 1986.

Література

Тексти Дюбюффе Jean Dubuffet, Prospectus et tous écrits suivants, Tome I, II, Paris 1967; Tome III, IV, Gallimard: Paris 1995. Asphyxiante culture, Paris, Jean-Jacques Pauvert éditeur, 1968. L'Homme du commun à l'ouvrage, Paris, Gallimard, 1973 Collection Idées. Bâtons rompus, Paris, Editions de Minuit, 1986.

Каталоги Catalogue des travaux de Jean Dubuffet — Fascicules I-XXXVIII, Paris, 1965—1991 (з каталогом можна ознайомитися в Центрі Жоржа Помпіду, Париж) Webel, Sophie, L’Œuvre gravé et les livres illustrés par Jean Dubuffet. Catalogue raisonné. Lebon: Paris 1991.

Загальна література Ragon M. Dubuffet. New York: Grove Press, 1959. Selz P. The Work of Jean Dubuffet New York: The Museum of Modern Art, 1962. Loreau M. Jean Dubuffet, délits déportements lieux de haut jeu. Paris: Weber, 1971. Franzke A. Jean Dubuffet, Basel: Beyeler, 1976. Thévoz M. Art brut. New York: Rizzoli, 1976. Thévoz M. Jean Dubuffet, Genève: Albert Skira, 1986. Glimcher M. Jean Dubuffet: Towards an Alternative Reality. New York: Pace Gallery, 1987. Webel S. L'œuvre gravé et les livres illustrés par Jean Dubuffet: catalogue raisonné. Paris: Baudoin-Lebon, 1991. Haas M. Jean Dubuffet, Berlin: Reimer, 1997. Lageira J. Jean Dubuffet, le monde de l'hourloupe. Paris: Gallimard; Centre Pompidou, 2001. Danchin L. Jean Dubuffet. New York: Vilo International, 2001. Bonnefoi G. Jean Dubuffet. Caylus: Association mouvements, 2002. Jean Dubuffet: Trace of an Adventure / Ed. by Agnes Husslein-Arco. Muenchen: Prestel, 2003. Krajewski M. Jean Dubuffet. Studien zu seinem Fruehwerk und zur Vorgeschichte des Art brut. Osnabrueck: Der andere Verlag, 2004. Jacobi M. Jean Dubuffet et la fabrique du titre. Paris: CNRS, 2006.

Примітки

Посилання Сайт Фонду Дюбюффе Біографія Роботи Дюбюффе в музеях світу